Знання можуть бути купою каміння, що задушило особистість. І знання можуть бути вершиною піраміди, на якій стоїть особистість. Валентин Розов

Високий рівень 12 учнів Достатній рівень 32 учні Середній рівень 23 учні

Рівень якості знань 66% Рівень компетентності 100%

Високий рівень 5 учнів Достатній рівень 47 учнів Середній рівень 103 учні Початковий рівень 26 учнів На індивідуальному навчанні 3 учні

Рівень якості знань 29% Рівень компетентності 86%

Високий рівень 4 учні Достатній рівень 14 учнів Середній рівень 17 учнів Початковий рівень 7 учнів

Рівень якості знань 43% Рівень компетентності 83%

Високий рівень 21 учень Достатній рівень 93 учні Середній рівень 143 учні Початковий рівень 33 учні

Рівень якості знань 39% Рівень компетентності 89%

1. Невміння навчатися та долати труднощі пізнавальної діяльності. Навчання – це складна праця, що потребує спеціальних умінь та навичок, сили волі. 2. Невідповідність шкільного програмного навантаження потребам самих школярів. 3. Методологічні негаразди в організації школою та самим учителем навчально-виховного процесу 4. Соціальні причини.

Організація профільного навчання в загальноосвітній практиці передбачає створення можливостей для диференціації, урахування освітніх потреб, нахилів і здібностей старшокласників, що сприяє їхньому професійному самовизначенню.

основоположні документи: закони України Про освіту, Про загальну середню освіту, Концепцію профільного навчання в старшій школі; національну доктрину розвитку освіти в Україні; регіональні програмні документи;

концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює; основи особистісно-орієнтованої педагогіки, індивідуального, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці; наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів; порядок організації факультативів та елективних курсів; методику організації проектної, науково- дослідницької, пошукової діяльності учнів.

проектувати навчальний процес, дослідницьку, індивідуальну пошукову діяльність учнів; застосовувати різні види й форми діяльності учнів (навчальні проекти, індивідуальні, групові заняття, самостійну роботу, практику, роботу в лабораторії); застосовувати поряд з традиційними нові форми, методи й засоби педагогічного діагностування, розробляти індивідуальні освітні програми

формувати логіку викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і нахилів учнів; діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку; розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу; застосовувати методи й технології навчання, які б формували навички збору та аналітичної обробки інформації, стимулювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідаль6ної діяльності, виробляли навички самоорганізації, розвивали ціннісні орієнтири; використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання;

сприяти професійному самовизначенню старшокласників. забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-правової тощо);

знайомити учнів з різними видами праці і професії; вивчати їх нахили, здібності професійні інтереси; консультувати учнів з питань, які повязанні з продовження навчання та працевлаштуванням

Урок є основною формою навчально- виховного процесу, і від того, наскільки серйозно відноситься вчитель- предметник до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовки учнів до основного, правильного вибору професії.