Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжному

Музей було засновано в 1949р. на території садиби, де Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки

У травні 1882 р. сім'я Косачів переїжджає з Луцька в с. Колодяжне. Родина мешкала у будинку, який називали між собою великим. Тут народилися молодші сестри та брати Лесі. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували будиночок для Лесі

І в сонячну погоду, і в місячні ночі будиночок ніби світився своїми білими стінами, тому назвали його "білим" На даху веранди прилаштували для Лесі солярій

Рожева кімната в будинку Лесі Українки була і спальнею, і робочим кабінетом. Перед вікнами стоїть письмовий стіл, письмове приладдя, вазочка для квітів, дві поштові листівки, секретки, чашечка

Ліворуч від дверей - ліжко з червоного дерева, застелене білим покривалом, на ліжку гаптований рушник. На туалетному столику намисто, запонки, стрічка Праворуч - етажерка, на поличках твори письменників, примірники журналів, праці з історії, філософії

Блакитна кімната, вітальня. Ліворуч - коминок, біля якого Леся писала, відпочивала. Велику частину кімнати займає рояль. Середину кімнати займає овальний стіл з червоного дерева, накритий гаптованою лляною скатертиною

В 1896 р. розпочали спорудження "сірого" будинку (батьківський), вікна й віконниці якого були пофарбовані в сірий колір, від чого й пішла його назва

Будинок має три кімнати, кухню, дві веранди

За німецької окупації садиба була зруйнована і відреставрована в післявоєнний період