Біосфера

Склад біосфери

В.І. Вернадський

В.І. Вернадський про біосферу і живі речовини Центральним є поняття про живу речовину, що В.І. Вернадський визначає як сукупність живих організмів. Крім рослин і тварин, Вернадський включає сюди і людство, вплив якого на геохімічні процеси відрізняється від впливу інших живих істот, по-перше, своєю інтенсивністю, що збільшується з ходом геологічного часу; по-друге, тим впливом, яке діяльність людей робить на іншу живу речовину. Центральним є поняття про живу речовину, що В.І. Вернадський визначає як сукупність живих організмів. Крім рослин і тварин, Вернадський включає сюди і людство, вплив якого на геохімічні процеси відрізняється від впливу інших живих істот, по-перше, своєю інтенсивністю, що збільшується з ходом геологічного часу; по-друге, тим впливом, яке діяльність людей робить на іншу живу речовину. Цей вплив позначається насамперед у створенні численних нових видів культурних рослин і домашніх тварин. Такі види не існували раніше і без допомоги людини або гинуть, або перетворюються в дикі породи. Тому Вернадський розглядає геохімічну роботу живої речовини в нерозривному зв'язку тварини, рослинного царства і культурного людства як роботу єдиного цілого. Цей вплив позначається насамперед у створенні численних нових видів культурних рослин і домашніх тварин. Такі види не існували раніше і без допомоги людини або гинуть, або перетворюються в дикі породи. Тому Вернадський розглядає геохімічну роботу живої речовини в нерозривному зв'язку тварини, рослинного царства і культурного людства як роботу єдиного цілого.

На думку В.І.Вернадського, у минулому не додавали значення двом важливим факторам, що характеризують живі тіла і продукти їхньої життєдіяльності: відкриттю Пастера про перевагу оптично активних з'єднань, зв'язаних з дисиметричністтю просторової структури молекул, як відмінної риси живих тіл; явно недооцінювався внесок живих організмів в енергетику біосфери і їхній вплив на неживі тіла. На думку В.І.Вернадського, у минулому не додавали значення двом важливим факторам, що характеризують живі тіла і продукти їхньої життєдіяльності: відкриттю Пастера про перевагу оптично активних з'єднань, зв'язаних з дисиметричністтю просторової структури молекул, як відмінної риси живих тіл; явно недооцінювався внесок живих організмів в енергетику біосфери і їхній вплив на неживі тіла. Адже до складу біосфери входить не тільки жива речовина, але і різноманітні неживі тіла, що В. І. Вернадський називає відсталими (атмосфера, гірські породи, мінерали і т.д.), а також і біокосні тіла, утворені з різнорідних живих і відсталих тіл (ґрунти, поверхневі води і т.п.). Хоча жива речовина по обсязі і вазі складає незначну частину біосфери, але воно відіграє основну роль у геологічних процесах, зв'язаних зі зміною вигляду нашої планети. Оскільки жива речовина є визначальним компонентом біосфери, остільки можна затверджувати, що воно може існувати і розвиватися тільки в рамках цілісної системи біосфери. Адже до складу біосфери входить не тільки жива речовина, але і різноманітні неживі тіла, що В. І. Вернадський називає відсталими (атмосфера, гірські породи, мінерали і т.д.), а також і біокосні тіла, утворені з різнорідних живих і відсталих тіл (ґрунти, поверхневі води і т.п.). Хоча жива речовина по обсязі і вазі складає незначну частину біосфери, але воно відіграє основну роль у геологічних процесах, зв'язаних зі зміною вигляду нашої планети. Оскільки жива речовина є визначальним компонентом біосфери, остільки можна затверджувати, що воно може існувати і розвиватися тільки в рамках цілісної системи біосфери. Не випадково тому В. І. Вернадський вважає, що живі організми є функцією біосфери і найтіснішим образом матеріально й енергетично з нею зв'язані, є величезною геологічною силою, її визначальної. Вихідною основою існування біосфери і біогеохімічних процесів, що відбуваються в ній, є астрономічне положення нашої планети й у першу чергу її відстань від Сонця і нахил земної осі до екліптики, чи до площини земної орбіти. Це просторове розташування Землі визначає в основному клімат на планеті, а останній у свою чергу – життєві цикли всіх існуючих на ній організмів. Сонце є основним джерелом енергії біосфери і регулятором усіх геологічних, хімічних і біологічних процесів на нашій планеті. Не випадково тому В. І. Вернадський вважає, що живі організми є функцією біосфери і найтіснішим образом матеріально й енергетично з нею зв'язані, є величезною геологічною силою, її визначальної. Вихідною основою існування біосфери і біогеохімічних процесів, що відбуваються в ній, є астрономічне положення нашої планети й у першу чергу її відстань від Сонця і нахил земної осі до екліптики, чи до площини земної орбіти. Це просторове розташування Землі визначає в основному клімат на планеті, а останній у свою чергу – життєві цикли всіх існуючих на ній організмів. Сонце є основним джерелом енергії біосфери і регулятором усіх геологічних, хімічних і біологічних процесів на нашій планеті. Цю її роль образно виразив один з авторів закону збереження і перетворення енергії Цю її роль образно виразив один з авторів закону збереження і перетворення енергії Юліус Майер (1814 – 1878), що відзначив, що життя є створення сонячного променя. Вирішальне відмінність живої речовини від відсталого полягає в наступному: зміни і процеси в живій речовині відбуваються значно швидше, ніж у відсталих тілах. Тому для характеристики змін у живій речовині використовується поняття історичного, а у відсталих тілах – геологічного часу. Для порівняння відзначимо, що секунда геологічного часу відповідає приблизно ста тисячам років історичного; у ході геологічного часу зростають міць живої речовини і його вплив на відсталу речовину біосфери. Це вплив, указує В.І. Вернадський, виявляється насамперед "у безупинному біогенному струмі атомів з живої речовини у відсталу речовину біосфери і назад"; Юліус Майер (1814 – 1878), що відзначив, що життя є створення сонячного променя. Вирішальне відмінність живої речовини від відсталого полягає в наступному: зміни і процеси в живій речовині відбуваються значно швидше, ніж у відсталих тілах. Тому для характеристики змін у живій речовині використовується поняття історичного, а у відсталих тілах – геологічного часу. Для порівняння відзначимо, що секунда геологічного часу відповідає приблизно ста тисячам років історичного; у ході геологічного часу зростають міць живої речовини і його вплив на відсталу речовину біосфери. Це вплив, указує В.І. Вернадський, виявляється насамперед "у безупинному біогенному струмі атомів з живої речовини у відсталу речовину біосфери і назад";

Біосфера Біосфера

Термін "біосфера " вперше Термін "біосфера " вперше Термін "біосфера" вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс в 1875, називаючи ним окрему оболонку Землі, наповнену життям. Термін "біосфера" вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс в 1875, називаючи ним окрему оболонку Землі, наповнену життям. Детально вчення про біосферу розробив В.І.Вернадський. У його наукових працях термін "біосфера" вперше з'явився у 1911 p. У 1926 p. він видав книгу "Біосфера", в якій виклав вчення про біосферу як особливу сферу Землі, що включає сферу поширення живої речовини. Детально вчення про біосферу розробив В.І.Вернадський. У його наукових працях термін "біосфера" вперше з'явився у 1911 p. У 1926 p. він видав книгу "Біосфера", в якій виклав вчення про біосферу як особливу сферу Землі, що включає сферу поширення живої речовини.

Що включає біосфера в себе? Біосфера включає нижню частину атмосфери (15-20км), верхню частину літосфери й всю гідросферу. Біосфера включає нижню частину атмосфери (15-20км), верхню частину літосфери й всю гідросферу. Нижня границя опускається в середньому на 2-3км на суші й на 1-2км нижче дна океану. Нижня границя опускається в середньому на 2-3км на суші й на 1-2км нижче дна океану. Біосфера складається з живого, або біотичного, і неживого, або абіотичного, компонентів. Біосфера складається з живого, або біотичного, і неживого, або абіотичного, компонентів. Біотичний компонент - це вся сукупність живих організмів. Біотичний компонент - це вся сукупність живих організмів.

Людина і біосфера

Поширення організмів на земній поверхні Живі організми поширені на Землі дуже нерівномірно. У приекваторіальній зоні суходолу (високі температури й велика кількість опадів протягом усього року) розвиваються різноманітна рослинність і багатий тваринний світ. Живі організми поширені на Землі дуже нерівномірно. У приекваторіальній зоні суходолу (високі температури й велика кількість опадів протягом усього року) розвиваються різноманітна рослинність і багатий тваринний світ. На північ і південь від екватора, у зоні тропіків, де температури високі, а опадів мало, клімат посушливий, рослинність бідніша, тварин мало. У помірних широтах склалися сприятливі умови для живих організмів. Біля полюсів в умовах низьких температур рослин дуже мало. На північ і південь від екватора, у зоні тропіків, де температури високі, а опадів мало, клімат посушливий, рослинність бідніша, тварин мало. У помірних широтах склалися сприятливі умови для живих організмів. Біля полюсів в умовах низьких температур рослин дуже мало.

Взаємодія біосфери з іншими оболонками Землі Із газів, що виходили на поверхню Землі, утворилася первинна атмосфера планети. Вона була непридатною для життя, адже в ній майже не було кисню. Із появою рослин кількість кисню збільшилася. Унаслідок розвитку життя на Землі сформувалося сучасне співвідношення газів повітря. Із газів, що виходили на поверхню Землі, утворилася первинна атмосфера планети. Вона була непридатною для життя, адже в ній майже не було кисню. Із появою рослин кількість кисню збільшилася. Унаслідок розвитку життя на Землі сформувалося сучасне співвідношення газів повітря. І сьогодні роль рослин у виробництві кисню є величезною, не випадково ліси називають «легенями Землі». Без води не можуть існувати живі організми, які, у свою чергу, мають вплив на її склад. Солі, накопичені в морській воді, використовуються живими організмами для своєї життєдіяльності. І сьогодні роль рослин у виробництві кисню є величезною, не випадково ліси називають «легенями Землі». Без води не можуть існувати живі організми, які, у свою чергу, мають вплив на її склад. Солі, накопичені в морській воді, використовуються живими організмами для своєї життєдіяльності. Взаємодія біосфери і літосфери відбувається у верхній частині літосфери земній корі. Коріння рослин, яке проникає в тріщини, руйнує гірські породи й перетворює їх на пухкі, осадові. У земній корі накопичуються залишки рослин і тварин, які осідають на дно водойм, утворюючи товщі осадових порід: крейди, вапняку та ін. Взаємодія біосфери і літосфери відбувається у верхній частині літосфери земній корі. Коріння рослин, яке проникає в тріщини, руйнує гірські породи й перетворює їх на пухкі, осадові. У земній корі накопичуються залишки рослин і тварин, які осідають на дно водойм, утворюючи товщі осадових порід: крейди, вапняку та ін. На жаль, часто вплив людини на біосферу є негативним. Він може бути навмисним (браконьєрство, надмірний вилов риби, неконтрольована вирубка лісів) і ненавмисним (знищення організмів унаслідок зміни умов їхнього життя). Усе це призводить до повного знищення або різкого скорочення кількості видів тварин і рослин. На жаль, часто вплив людини на біосферу є негативним. Він може бути навмисним (браконьєрство, надмірний вилов риби, неконтрольована вирубка лісів) і ненавмисним (знищення організмів унаслідок зміни умов їхнього життя). Усе це призводить до повного знищення або різкого скорочення кількості видів тварин і рослин.

Кругообіг води в природі