У листопаді 2014 року виповнюється 958 років з дня народження Нестора Літописця
Саме з імям Нестора Літописця повязують зародження української писемності, книжного слова, літературної традиції
Вважається, що саме з преподобного Нестора і починається письмова українська мова
Найбільш відомою книгою, з якою повязане імя Нестора, є літопис «Повість минулих літ»
Перша сторінка "Повісті минулих літ" Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська Земля постала
Свою титанічну роботу великий подвижник завершив близько 1113 року (майже 899 років тому!) Хроніку подій у літописі було зведено до 1110 року
«Повість минулих літ» не просто памятка писемності, а й високохудожня поетична книга, збірка епічних пісень та перша, найдавніша історія українського народу Фрагмент Повісті минулих літ, у якому розповідається про заснування Києва
Навзнак вдячності нащадків тому, хто стояв біля витоків національної писемності й книжного слова
9 листопада в Україні, у день преподобного Нестора Літописця, починаючи з 1997 року, відзначають День української писемності та мови
Нестор послідовник творців слов`янської писемності Кирила і Мефодія
Історія виникнення слов'янської абетки
Слов'яни І тисячоліття
Відомо, що слов'яни мали примітивне письмо ще в першій половині І тисячоліття
Риски та зарубки
«Сказание о письменах» чорноризця Храбра Болгарський чернець Храбр, який жив на межі IX-X століть, писав: Коли слов'яни ще були язичниками, то читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок
Великі просвітителі брати Кирило і Мефодій Були творцями слов'янської абетки і першими перекладачами грецьких духовних книг, проповідували християнство
Святі Рівоноапостольні Кирило і Мефодій, першовчителі Слов'янські
Творці слов`янської писемності Кирило і Мефодій Вже в 863 році Кирило й Мефодій привезли до Велеграда слов'янську азбуку та богослужебні книги, перекладені слов'янською мовою
863 рік - дата створення слов'янської абетки
Кирило і Мефодій створюють слов'янську абетку стародавній малюнок
Існує два різновиди слов'янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця
Глаголиця
Башчанська плита одна з найдавніших відомих памяток глаголиці
Глаголичне Зографське Євангеліє
Сторінка з Київських глаголичних листів
Реймське Євангеліє
Кирилиця Х століття
Кирилиця Найстаріша книга на Русі, написана кирилицею, Остромирове Євангеліє (1057 рік)
Остромирове Євангеліє
950-річчя Остромирова Євангелія (2007 рік)
Палімпсест Пергамент Палімпсест - пергамент, на якому стерли первісний текст, а поверх нього написали новий. Пергамент - матеріал для письма з недубленої шкіри тварин (до винаходу паперу). Також древній рукопис на такому матеріалі.
Церковнослов`янський алфавіт Церковнослов`янська (старослов'янська) мова вживалася переважно в церковній сфері
Острозька Біблія церковнослов'янська (старословянська) мова
Сторінка Острозької Біблії Острозька Біблія - досконалий зразок друкарського мистецтва України
Давньоруська мова Давньоруською мовою укладали державно- юридичні закони, вели ділові документи, писали художні твори («Слово про Ігорів похід»)
Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? А зачати нам отую пісню По сьогоденних бувальщинах, Не по намислу Бояновім, Боян-бо наш віщий, Як хотів кому пісню творити, Розтікався мислю по дереву, Сірим вовком по землі, Сизим орлом попід хмарами
Старослов'янська й давньоруська мови співіснували, доповнюючи одна одну
Пересопницьке Євангеліє пам'ятка староукраїнської мови
Пересопницькому Євангелію 450 років ( )
Сторінка Пересопницького Євангелія з іменем Мазепи
Пересопницьке Євангеліє Святиня українського народу, перший переклад святого письма на живу народну мову
Пересопницьке Євангеліє Першокнига, на якій присягають на вірність своєму народу Президенти України
У середині XVI ст. у східних слов'ян виникає друкарство Друкований алфавіт створено на основі кириличного письма (напівуставу)
Друкарський шрифт 1708 року після реформи Петра І старий друкарський шрифт було дещо змінено: з алфавіту вилучили зайві літери, написання деяких спростили
Перша сторiнка «Букваря» Івана Федоровича
Український скоропис XVIIст.
І нині кирилиця в основі нашого алфавіту