Урок на темуДієприкметник

Дієприкметник - особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: зроблений ( такий, що його зробили), прочитаний ( такий, що його прочитали), укритий ( такий, що його вкрили), вишитий ( такий, що його вишили), в'янучий ( такий, що в'яне ). До прикметника дієприкметник подібний тим, що: відповідає на питання який? яка? яке? які? ; змінюється за родами, числами, відмінками; стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й іменник, із яким повязаний; має такі самі відмінкові закінчення.

Дієприкметник має такі ознаки дієслова: час (теперішній і минулий): сяючий (теперішній час), потемнілий ( минулий час); вид (доконаний і недоконаний): казаний (недоконаний), сказаний (доконаний); здатність мати при собі залежний від нього іменник (осіяний вітром) і займенник (захоплений тобою) або прислівник (прочитаний виразно). Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови – дієслова та прикметника. Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є форма називного відмінка однини чоловічого роду: фарбований, написаний.

Дієприкметниковий зворот Активні та пасивні дієприкметники Перехід дієприкметників у прикметники та іменники Підтеми

Дієприкметниковий зворот Дієприкметник із залежними від нього словами називають дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот завжди є означенням: Безмежний степ, укритий снігом, спав. Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного (пояснюваного) слова, на письмі виділять комою (або комами): Я чую пісню, в щасті співану. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах. В основному мовленні такий дієприкметниковий зворот виділяють паузами та інтонацією. Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами (комою) на письмі звичайно не виділяють: Котить сонний Дніпро віками зажурені води.

дієприкметниковий зворот, …,, Речення можуть бути побудовані так: дієприкметниковий зворот,,,, - підмет - присудок - додаток

Дієприкметники бувають активні та пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, тобто означуваний дієприкметником предмет діє сам або перебуває у певному стані: гарцюючий вершник, посивілий чоловік. Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за стосунком до дії, тобто повязаний з дієприкметником предмет підлягає дії іншого предмета: прочитаний (учнем) вірш, зрошена (дощем) трава. Активні та пасивні дієприкметники

Перехід дієприкметників у прикметники та іменники Трапляється, що дієприкметники відрізняється від прикметників наголосом: варена – варена, печений – печений. У прикметники переходять дієприкметники, ужиті в переносному значенні: колючий погляд, зачарований ліс, утрачений час. Утратили ознаки дієприкметника й перешли у прикметники слова: талий (сніг), сліпий (кавун), улюблений (твір). Дієприкметники можуть переходити в іменники: Учений іде, а неук слідом бреде. В умілого руки не болять.