Сучасна людина в умовах стрімкого оновлення навколишнього світу для того аби не відстати від динамічних змін, змушена вчитися і навчатися впродовж усього свого життя. Тому стає очевидним, що потреба безпечної освіти є ключовою умовою її успішної самоактуалізіції та саморегуляції на всіх рівнях освіти.

Виділимо такі компоненти безпечного середовища: Матеріально-технічний (архітектурно-естетична організація життєвого простору дітей і вихователів)

Стосунки: Вихователь-вихователь Вихователь-діти Діти-діти

Змістовно-методичний: Концепція життєдіяльності ДНЗ, форми і методи організації життєдіяльності дітей, дослідження особливостей організації навчально-виховного процесу, що запобігає несприятливим станом для працездатності (перевтома, емоційне вигорання, уникання невдач, зниження тривожності і т.д.

Безпечна особистість: Знає про існування різних джерел небезпеки, але впевнена, що в світі є передумови для уникнення і подолання небезпечних ситуацій, розглядає себе як активного субєкта, здатного запобігти небезпечним ситуаціям або вийти з них без перешкод для себе та інших людей.

Психологічна безпека – невідємна складова освітнього середовища. Психологічну безпеку освітнього середовища можна визначити, як: Збереження психіки людини Стійкий розвиток і нормальне функціонування людини у взаємодії із середовищем Уміння захиститися від погроз і створювати психологічно безпечні стосунки Збереження цілісності, адаптивності, функціонування особи соціальних груп, суспільства Можливості середовища та особи запобігти й усунути загрози Стан середовища, що захищає від проявів психологічного насильства під час взаємодії, створюючи референтну значущість середовища і забезпечуючи психічне здоровя включених у нього учасників, а саме батьків, дітей, вихователів.

Психологічна безпека середовища, що це? До якого позитивно ставляться більшість його учасників Де високі показники індексу задоволеності взаємодією і захищеністю від психологічного насильства. Психологічна безпека освітнього середовища та, як наслідок, охорона і підтримка психічного здоровя його членів має бути пріоритетним напрямком психологічної служби в системі освіти.

Для гарантування психічної безпеки в освітньому середовищі необхідно орієнтуватися на такі принципи: 1. Опора на розвивальну освіту, головна мета якої – не навчання, а розвиток особистості (фізичної, емоційної, інтелектуальної,соціальної, духовної сфер, свідомості) В основі такого освітнього процесу лежить логіка взаємодії, а не дії.

2. Психологічний захист кожного субєкта навчально- виховного процесу. Реалізується цей принцип через усунення психологічного насильства. Незахищений повинен отримати ресурс, психологічну підтримку і гарантію реалізації права на активну взаємодію.

3. Соціально-психологічна вмілість – це набір умінь, що дає змогу компетентно обирати власний життєвий шлях, самостійно вирішувати проблеми, аналізувати ситуацію і відповідно діяти, що не утискає свободи і гідності іншого, виключає психологічне насильство та сприяє саморозвитку особистості.

2. Психологічний захист кожного субєкта навчально-виховного процесу. Реалізується цей принцип через усунення психологічного насильства. Незахищений повинен отримати ресурс, психологічну підтримку і гарантію реалізації права на безпечну взаємодію. 3. Соціально-психологічна вмілість – це набір умінь, що дає змогу компетентно обирати власний життєвий шлях, самостійно вирішувати проблеми, аналізувати ситуацію і відповідно діяти, що не утискає свободи і гідності іншого, виключає психологічне насильство та сприяє саморозвитку особистості.

Що повинна зробити людина, щоб відмовитись від психологічного насильства і сформувати безпечне середовище: мати уявлення не лише про те, що є насильством, а й як створити умови для внутрішньої безпеки і безпеки референтного середовища; вміти управляти відчуттями й ідентифікувати, що відбувається в групі; визначати шляхи, за допомогою яких небезпечна поведінка може стати насильницькою

Діагностичні показники психологічної безпеки освітнього середовища