Жири
Дослідження будови жирів 1817рік. Французький вчений М. Шеврель здійснив гідроліз жиру і добув гліцерин і вищі карбонові кислоти.
П. Бертло вперше синтезував жир Дослідження будови жирів 1854р.
Жири і жироподібні речовини утворюють велику групу органічних речовин рослинного і тваринного походження, які в біохімії мають назву ліпіди. До ліпідів відносять рослинні і тваринні жири. Природні тваринні і рослинні жири складаються з гліцеридів. Гліцерид є естером гліцерину і вищих карбонових кислот. Тваринні жири Рослинні жири Зараз відомо і виділено більше 600 різних видів жирів, серед яких нараховується 420 видів жирів рослинного походження, 80 видів жирів наземних тварин і більше 100 видів жирів мешканців водойм. Жири, як білки і вуглеводи являються складовою частиною кожного живого організму. Види жирів
ГІДРОГЕНІЗАЦІЯ ЖИРІВ СН 2 -О-СО-С 17 Н 33 СН 2 -О-СО-С 17 Н 35 СН-О-СО-С 17 Н 31 +6Н 2 = СН-О-СО-С 17 Н 35 СН-О-СО-С 17 Н 29 СН 2 -О-СО-С 17 Н 35 рідкий жир твердий жир Важлива реакція, яка має промислове значення є реакція гідрогенізації (гідрування) жирів – перетворення рідких жирів в тверді. Ненасичені кислоти рідких жирів при температурі 200 градусів і тиску 15 атмосфер на нікелевому каталізаторі приєднують атоми Гідрогену. Промислове значення жирів
Гідрогенізації піддають рослинні жири, рибячий жир, жири морських ссавців, що мають неприємний запах та інші. В результаті зникають темне забарвлення і запах. Переваги твердих жирів: -зручність в транспортуванні; -добування стеарину для свічок; -добування твердого мила; -добування маргарину.
Маргарин є емульсією трьох складових: 1. молока 2. гідрованого жиру 3. легкоплавкого тваринного жиру. Маргарин за зовнішнім виглядом і запахом схожий на вершкове масло. Для надання йому запаху вершкового масла в маргарин додають дикетон-диацетил. Харчові жири при тривалому зберіганні на повітрі гіркнуть – набувають неприємного смаку і запаху. Для усунення цього явища в харчовій промисловості до жирів додають антиоксиданти, які сповільнюють процес окиснення жирів.
Це цікаво Рослинні олії під дією кисню здатні окиснюватися і полімеризуватися. Ці властивості використовують в промисловості для виробництва оліфи, лаків і фарб. Окисненням лляної олії добувають густу еластичну масу – ліноксин, яка використовується для виробництва лінолеуму та клейонки.
Дякую за увагу!