КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОРІЄНТИР РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ О.Пометун доктор пед.наук, проф., зав. лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України

Ознаки революції в освіті на зламі ХХ- ХХІ століть: перехід від конвеєрного виробництва фахівців різних галузей до виробництва їх малими серіями чи навіть поштучно. Відповідно важливість гнучкості, здатності освітньої системи постійно змінюватись; перехід від засвоєння інформації до формування якостей, необхідних для творчої діяльності і постійного засвоєння нової інформації. Основним орієнтиром освіти є формування творчо мислячої особистості, що здатна саморозвиватися.

Три підходи (три моделі) освіти, на основі яких можна аналізувати і розбудовувати освітній процес у сучасній школі: Підхід з точки зору змісту. Тут головним є що викладається учням в школі і навчальний план (навчальні програми) є набором знаннієвих можливостей учня, які можуть бути реалізовані на уроках і в позаурочний час. Підхід з точки зору процесу навчання. У такому випадку головними питаннями стають: що відбувається під час навчання? Як учні вчаться? Що насправді вони засвоюють з того, що викладається? Аналізу підлягають реальні явища і процеси, що відбуваються в класі, коли учні разом з вчителем здійснюють пізнавальну діяльність в класі чи поза класом. Підхід з точки зору результатів. Такий підхід спрямовує нас на цілий набір компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень та ін.), котрими оволоділи учні, які закінчують школу.

Компетентності, на думку експертів РЄ, передбачають: спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби; комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок. спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби; комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок. Під компетентністю людини розуміють: спеціальним шляхом структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, які набуваються у процесі навчанні. Вони дозволяють їй визначати, тобто ідентифікувати і розвязувати незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, що є характерними для певної сфери діяльності.

схема (DeSeCo, 2002): Внутрішня структура компетентності Знання Пізнавальні навички Практичні навички Відношення Емоції Цінності та етика Мотивація Компетентність, орієнтована на потреби Наприклад, здатність до співпраці

Отже поняття компетентність є інтегративним, що містить такі аспекти: готовність до цілепокладання; готовність до дії; готовність до оцінки; готовність до рефлексії. Під поняттям компетентнісний підхід розуміється спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості.

Cистему компетентностей в освіті складають: Надпредметні(між- предметні) компетентності – вони можуть бути представлені у вигляді парасольки над усім процесом навчання, саме вони часто називаються ключовими Ключова компетентність може бути визначена як здатність людини здійснювати складні полі функціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розвязуючи відповідні проблеми Загально-галузеві - вони набуваються учнем впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі у всіх класах середньої школи Предметні компетентності - вони набуваються учнем впродовж вивчення того чи іншого предмету у всіх класах середньої школи

Навчальний матеріал Досвід відомих способів дій Уміння, навички Досвід творчої діяльності Досвід емоційно- ціннісної діяльності Результати засвоєння змісту освіти (знання, уміння, навички, ставлення) Предметні компетентності Загально галузеві компетентності КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ Зміст освіти

Трансформація змісту освіти насамперед визначається принципово іншим підходом до її відбору і структурування, які повинні бути підкоренні кінцевому результату освітнього процесу: набуття учнем компетентностей. Це потребує відповідної системи запровадження змін у зміст освіти: визначення переліку ключових компетентностей; визначення переліку ключових компетентностей; визначення змісту (напрямів набуття) кожної з них; визначення змісту (напрямів набуття) кожної з них;

ідентифікації їх з окремими освітніми галузями, а потім з окремими предметами (визначення переліку і змісту галузевих і предметних компетентностей); ідентифікації їх з окремими освітніми галузями, а потім з окремими предметами (визначення переліку і змісту галузевих і предметних компетентностей); відбір змісту предмету, який може забезпечити формування всієї системи компетентностей; відбір змісту предмету, який може забезпечити формування всієї системи компетентностей; встановлення рівня сформованості та показників сформованості компетентностей на кожному етапі й кожному році навчання; встановлення рівня сформованості та показників сформованості компетентностей на кожному етапі й кожному році навчання; розробку системи контролю та корекції процесу формування компетентностей учня. розробку системи контролю та корекції процесу формування компетентностей учня.

Кожна з ключових компетентностей передбачає засвоєння учнем не окремих неповязаних один від одного елементів знань і умінь, а оволодіння комплексною процедурою, в якій для кожного виділеного напряму її набуття присутня відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер. Кожна з ключових компетентностей передбачає засвоєння учнем не окремих неповязаних один від одного елементів знань і умінь, а оволодіння комплексною процедурою, в якій для кожного виділеного напряму її набуття присутня відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер.

Ключові компетентності Соціальн а Громадянсь ка Підприєм -ницька Культурн а Навчальна

Навчальна - передбачає дві центральних ідеї: інтелектуальний розвиток особистості та здатність вчитися протягом життя Напрями набуття: Застосовувати фундаментальні навички рахування, письма і читання Застосовувати фундаментальні навички рахування, письма і читання Використовувати ІКТ навички та відповідні технології Використовувати ІКТ навички та відповідні технології Організовувати та рефлексувати (аналізувати і оцінювати хід своїх думок і дій) власний навчальний процес, обирати й застосовувати ефективні стратегії навчання та нові інтерактивні технології Організовувати та рефлексувати (аналізувати і оцінювати хід своїх думок і дій) власний навчальний процес, обирати й застосовувати ефективні стратегії навчання та нові інтерактивні технології Застосовувати технології пошуку, аналізу та систематизації інформації різних джерел, навички критичного мислення, стратегії набуття додаткових знань і умінь, включаючи запамятовування, різні способи письмового фіксування, нагромадження відповідного асоціативного досвіду Застосовувати технології пошуку, аналізу та систематизації інформації різних джерел, навички критичного мислення, стратегії набуття додаткових знань і умінь, включаючи запамятовування, різні способи письмового фіксування, нагромадження відповідного асоціативного досвіду Аналізувати обєкти, ситуації та взаємозвязки, використовувати та оцінювати власні стратегії розвязання пізнавальних проблем, висловлювати власну думку, застосовувати різноманітні прийоми аргументування в різних соціокультурних контекстах Аналізувати обєкти, ситуації та взаємозвязки, використовувати та оцінювати власні стратегії розвязання пізнавальних проблем, висловлювати власну думку, застосовувати різноманітні прийоми аргументування в різних соціокультурних контекстах Досліджувати у системі прості технічні, наукові, соціальні та інші питання Досліджувати у системі прості технічні, наукові, соціальні та інші питання

Культурна - передбачає здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями Культурна - передбачає здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями Напрями набуття: Аналізувати та оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися у культурному та духовному контексті сучасного українського суспільства Аналізувати та оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися у культурному та духовному контексті сучасного українського суспільства Застосовувати засоби та технології інтеркультурної взаємодії Застосовувати засоби та технології інтеркультурної взаємодії Володіти рідною мовою й іноземними мовами, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури, інтерактивно використовувати рідну та іноземні мови, символіку та тексти Володіти рідною мовою й іноземними мовами, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури, інтерактивно використовувати рідну та іноземні мови, символіку та тексти Застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки і реалізації стратегій і моделей поведінки й карєри Застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки і реалізації стратегій і моделей поведінки й карєри Опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу і людської цивілізації Опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу і людської цивілізації

Підприємницька - передбачає володіння засобами, що дають особі можливість ефективно організувати особисту та колективну трудову й підприємницьку діяльність Підприємницька - передбачає володіння засобами, що дають особі можливість ефективно організувати особисту та колективну трудову й підприємницьку діяльність Соціальна - передбачає володіння загалом засобів, що дають можливість особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства Громадянська - передбачає формування здатності захищати та піклуватись про відповідальність, права, інтереси та потреби людини і громадянина, української держави і суспільства

ЗАГАЛЬНО ПРЕДМЕТНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЛЯ ПРЕДМЕТУ ІСТОРІЯ (ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО) Хронологічна – передбачає уміння учнів орієнтуватися в історичному часі Напрями набуття: розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в наукової періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу Просторова – передбачає уміння учнів орієнтуватися в історичному просторі Напрями набуття: співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами користуючись картою визначати причини та наслідки історичних подій, процесів, основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України;повязані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища; характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості

Інформаційна – передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації Напрями набуття: критично аналізувати, та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необєктивність; користуватись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події оцінювати, порівнювати, пояснювати факти і явища дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел знань бачити інші точки зору, визнавати і сприймати цю різноманітність Мовленнєва - будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ Напрями набуття: Усно: розповідати про історичні події й явища та описувати їх, давати усний відзив на відповідь однокласника, оцінювати власну відповідь; готувати повідомлення, доповіді та виступати перед однокласниками; брати участь в дискусії, аргументувати з посиланням на джерело власну позицію; Письмово: писати коротке оповідання про подію; складати різні типи планів, формулювати доречні питання до історичних текстів;писати есе з викладенням власної позиції; ; готувати аналітичні доповіді, реферати складати тези, розгорнутий та опорний конспект і будувати відповідь на цій основі; давати письмову рецензію на текст, відповідь чи виступ інших учнів Усно і письмово: надавати усну та письмову історичну характеристику подіям, явищам, видатним діячам; складати таблиці і схеми і будувати відповідь на основі схеми чи таблиці висловлювати власну точку зору, формулювати і захищати власну позицію під час усної і письмової дискусії

Логічна - аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції Напрями набуття: аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг інформації у певній системі; користуватися науковою термінологією; застосовувати поняття як інструмент пізнання нового; визначати роль людського фактору в історії, надавати багатогранну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви їх дій, складати політичні та історичні портрети; визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій; проводити нескладні дослідження Аксеологічна - формулювати версії й оцінки історичного руху і розвитку Напрями набуття: порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання, власну систему цінностей, з позиції загальнолюдських та національних цінностей виявляти протиріччя в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб й їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ'єктивними

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ІСТОРІЇ Культурна Загально галузеві суспільствознавчі компетентності Загально предметні історичні компетентності Аналізувати та оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися у культурному та духовному контексті сучасного українського суспільства Визначати суттєві ознаки і тенденції розвитку найважливіших явищ і процесів в галузі науки і культури, Порівнювати і співвідносити досягнення європейської та світової науки й культури з національними. Хронологічна – передбачає уміння учнів орієнтуватися в історичному часі Просторова – передбачає уміння учнів орієнтуватися в історичному просторі Логічна - аналізувати, пояснювати історичні факти, визначати основні тенденції, звязки та взаємовплив явищ і процесів в галузі науки і культури в минулому людства, окремих цивілізацій і народів. Характеризувати культурний та духовний контекст розвитку світового, європейського і українського суспільства у різні історичні епохи. Застосовувати засоби та технології інтеркультурної взаємодії Пояснювати особливості та своєрідність різних проявів культурних контекстів у різних народів та представників різних культур. Застосовувати технології діалогу та полілогу в гетерогенних культурних групах. Інформаційна – передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації длятого щоб характеризувати та порівнювати культурні контексти різних народів та цивілізацій минулого, технології інтеркультурної взаємодії, що напрацьовані людством на різних етапах соціогенезу.

Володіти рідною мовою й іноземними мовами, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури, інтерактивно використовувати рідну та іноземні мови, символіку та тексти Застосовувати навички мовлення української та рідної мов й норми сучасної мовленнєвої культури. Порівнювати особливості передачі певної інформації за допомогою мови, символів та текстів в різних соціокультурних контекстах. Мовленнєва - будувати усні та письмові висловлювання щодо впливу мови на розвиток культури і духовності різних цивілізацій та народів у конкретну історичну епоху. Визначати вплив мовленнєвої культури суспільства на особливості письмових історичних джерел у різні періоди соціогенезу. Опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу і людської цивілізації Визначати основні елементи та характеризувати та порівнювати сучасні моделі інтеркультурної толерантної поведінки та спільної конструктивної діяльності у взаємовідносинах між державами, суспільними структурами, соціальними групами та особами. Знаходити, описувати та порівнювати прояви толерантної поведінки у різні історичні часи. Оцінювати діяльність історичних осіб та взаємостосунки між субєктами суспільного життя з точки зору забезпечення інтеркультурної взаємодії. Застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки і реалізації стратегій і моделей поведінки й карєри Визначати та характеризувати різні системи цінностей, притаманних сучасному суспільству та їх вплив на розвиток суспільства та життя людей. Аксеологічна - формулювати версії й оцінки історичного руху і розвитку, характеризувати та порівнювати вплив систем цінностей, притаманних тому чи іншому суспільству у певний історичний час на перебіг історичних подій та долі людей.

Перевірка рівня сформованості культурної компетентності 1. Прочитайте наведені 2 документи та визначте вплив кампанії боротьби проти космополітизму на духовне та культурне життя України та долю діячів культури і науки, послідовно виконуючи завдання: І рівень: Назвіть хронологічні межі кампанії боротьби проти космополітизму. Назвіть її основні прояви та відомих вам історичних діячів, які були повязані з цими подіями. ІІ рівень: Поясніть на прикладах поняття, застосовані у документах: космополітизм, буржуазний націоналізм, шовінізм, антисемітизм, русифікація, тоталітарний режим Опишіть прояви кампанії боротьби проти космополітизму та її вплив на долю людей. ІІІ рівень: Порівняйте погляди радянської влади та сучасних істориків на кампанію боротьби проти космополітизму в Україні, Охарактеризуйте цю кампанію з точки зору впливу тогочасних офіційних цінностей радянського суспільства на духовне життя українського народу. ІУ рівень: Визначте причини та наслідки кампанії боротьби проти космополітизму в Україні, звязок цієї кампанії із загальними тенденціями розвитку духовного життя українського народу в умовах тоталітаризму. Проаналізуйте та співставте різні точки зору, висловлені у документах, дайте власну оцінку кампанію боротьби проти космополітизму з точки зору можливостей культурних звязків України з країнами Європи та світу.

1.Із виступу секретаря ЦК КП(б)У І.Д.Назаренка на виїзній науковій сесії Інституту історії України АН УРСР у м. Львові. 20 квітня 1950р. Між іншим, ми можемо цілком обійтися без професора Крипякевича: і він нам зовсім не потрібний в великій справі, яку ми провадимо. Але ми хочемо допомогти цьому старому інтелігенту який виховувався в буржуазному дусі, в чому він не винен, а винен він в тому, що став активним ідеологом націоналізму і ніяк не перейде на наші рейки. Ми хочемо йому допомогти з чисто гуманних людських поривів... Треба не забувати кожному нашому інтелігенту, що боротьба проти буржуазної ідеології …, повинна вестись з класових позицій, … з позицій ленінізму. В звязку з цим треба рішуче боротися і проти космополітизму, який являється також своєрідною формою буржуазного націоналізму. 2.Сучасні українські історики про боротьбу радянської влади з космополітизмом Ця кампанія мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію радянського суспільства від західного світу, протиставити інтелігенцію іншим прошаркам суспільства, розпалити шовіністичні й антисемітські настрої, посилити процес русифікації, відновити образ внутрішнього ворога, так необхідного для тоталітарного режиму.

Передбачено чотири рівні опанування змістом програми: Першій рівень характеризується тим, що учні можуть: називати дати, головні факти, хронологічні межі періоду, основні риси подій та процесів, що відбувалися, історичних діячів; називати дати, головні факти, хронологічні межі періоду, основні риси подій та процесів, що відбувалися, історичних діячів; показувати на карті території та місця, повязані з тими чи іншими подіями та процесами. показувати на карті території та місця, повязані з тими чи іншими подіями та процесами. Другий рівень характеризується тим, що учні можуть, відтворюючи інформацію вчителя чи іншого джерела: правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; описувати історичні події та явища у логічній та сюжетній послідовності; описувати історичні події та явища у логічній та сюжетній послідовності; складати прості хронологічні та синхроністичні таблиці; складати прості хронологічні та синхроністичні таблиці;

Третій рівень характеризується тим, що учні можуть, на основі власної перетворюючої діяльності: порівнювати явища та процеси, виділяючи спільне та відмінне, складати відповідні таблиці, діаграми, графіки тощо; порівнювати явища та процеси, виділяючи спільне та відмінне, складати відповідні таблиці, діаграми, графіки тощо; характеризувати історичні явища та процеси за їх основними рисами та ознаками, діяльність видатних постатей. характеризувати історичні явища та процеси за їх основними рисами та ознаками, діяльність видатних постатей. Четвертий рівень характеризується тим, що учні можуть, на основі самостійної перетворюючої і творчої діяльності: визначати причини, сутність, наслідки тенденції, чинники, особливості й проблеми розвитку історичних явищ та процесів; визначати причини, сутність, наслідки тенденції, чинники, особливості й проблеми розвитку історичних явищ та процесів; аналізувати та узагальнювати різні точки зору, визначати та аргументувати власну позицію; аналізувати та узагальнювати різні точки зору, визначати та аргументувати власну позицію; співставляти регіональні, загальнодержавні, європейські та світові тенденції розвитку, процеси і явища, різні погляди та інтерпретації; співставляти регіональні, загальнодержавні, європейські та світові тенденції розвитку, процеси і явища, різні погляди та інтерпретації; здійснювати критичний аналіз історичної реальності, джерел інформації та аргументовано оцінювати їх; здійснювати критичний аналіз історичної реальності, джерел інформації та аргументовано оцінювати їх; готувати різні види усного та письмового викладу навчального матеріалу в узагальненому та систематизованому вигляді (повідомлення, реферати, доповіді, есе тощо). готувати різні види усного та письмового викладу навчального матеріалу в узагальненому та систематизованому вигляді (повідомлення, реферати, доповіді, есе тощо).

Ключ до завдання: І рівень: по 0,5 балів за кожне питання Учень називає хронологічні межі періоду кампанії боротьби проти космополітизму, основні риси подій та процесів, що відбувалися, історичних діячів, які, повязані з цими подіями. ІІ рівень: по 1 балу за кожне питання Учень застосовує та пояснює на прикладах поняття, що застосовані у документах, описує прояви кампанії боротьби проти космополітизму у логічній чи сюжетній послідовності. ІІІ рівень: по 1,5 бали за кожне питання Учень порівнює погляди радянської влади та сучасних істориків на кампанію боротьби проти космополітизму в Україні, характеризує цю кампанію з точки впливу точки зору впливу тогочасних офіційних цінностей радянського суспільства на духовне життя українського народу. ІУ рівень: по 3 бали за кожне питання Учень визначає причини, сутність, наслідки кампанії боротьби проти космополітизму в Україні та тенденції розвитку духовного життя українського народу в умовах тоталітаризму, аналізує та співставляє різні точки зору, висловлені у документах, оцінює кампанію боротьби проти космополітизму як певний прояв політики інтеркультурної взаємодії.

Тестові завдання для оцінювання рівня сформованості загальнопредметної компетентності з історії учнів випускних класів Перевірка рівня сформованості навчальної компетентності Прочитайте наведені 4 документи та визначте чи існували, на вашу думку, обєктивні причини для депортації частини населення Криму, послідовно відповідаючи на питання та виконуючи завдання: І рівень: Коли і де відбувалися події, описані в документах? Яке відношення мають автори документів до цих подій? ІІ рівень: Як відбувалась депортація кримських татар та представників інших народів Криму? Складіть синхроністичну таблицю воєнних подій Другої світової та Великої Вітчизняної війни, що відбувалися одночасно з депортацією татар. ІІІ рівень: Охарактеризуйте мотиви радянської влади щодо виселення татар та представників інших народів Криму і способи здійснення депортації населення. Порівняйте погляди різних авторів щодо участі татар у Великій Вітчизняній війні, визначені в документах? ІV рівень: Визначте причини та наслідки депортації татар і представників інших народів Криму. Критично проаналізуйте, узагальніть та співставте різні точки зору щодо участі татар у Великій Вітчизняній війні. Визначте і аргументуйте власну позицію щодо депортації татар і представників інших народів Криму.

1.Із постанови Державного Комітету Оборони 5859 від... Про кримських татар. Цілком таємно В період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, що обороняли Крим і переходили на бік противника… Кримські татари активно співпрацювали з німецькими окупаційними властями, брали участь в організованих німецькою розвідкою, так званих, татарських національних комітетах, …направляли свою діяльність на переслідування …нетатарського населення Криму і вели роботу до підготовки насильницького відокремлення Криму від Радянського Союзу за допомогою німецьких збройних сил. Враховуючи вище викладене, Державний Комітет Оборони ухвалює: 1.Всіх татар висилити з території Криму і поселити їх на постійне місце проживання в якості спецпоселенців в районах Узбецької РСР. Виселення покласти на НКВС СРСР. Зобовязати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар завершити до 1 червня 1944 р.....Встановити наступний порядок і умови виселення: а) дозволити спецпереселенцям взяти свої особисті речі, одяг, побутовий реманент, посуд та продовольство… б) для організації прийняття від спецпереселенців залишеного ними… зерна та сільгоспродуктів відрядити… в Крим необхідну кількість працівників. в) зобовязати Народний Комісаріат Шляхів Сполучень (т. Каганович) організувати перевезення спецпереселенців з Криму в Узбецьку РСР спеціально сформованими ешелонами. Розрахунки перевезень здійснити за тарифами перевезень засуджених… Голова Державного Комітету Оборони Й.В.Сталін

2.Із спогадів фельдмаршала Ериха Манштейна …більшість татарського населення Криму ставилося до нас дружньо. Нам вдалося сформувати з татар збройні роти самооборони, завдання яких полягало в охороні своїх селищ від нападу партизан. 3.Із листа німецького військовослужбовця з радянсько- німецького фронту Тут проти нас воює багато татар. Я не хотів би зустрітися з татарами навіть уві сні. 4. Із споминів Гензіле Ібрагімової про виселення її сімї Нас виселили… 18 травня 1944 р. Виселення відбувалося дуже жорстоко. О третій годині ранку діти ще спали, увійшли солдати, (наказали) щоб ми за пять хвилин зібралися і вийшли з дому. Нам не дозволили взяти з собою ні речі, ні продукти… Стояв суцільний плач голодних дітей. Чоловік воював на фронті. Я була з трьома дітьми… З нашого села вивезли 30 сімей, з яких залишилося живими неповних 5 сімей.

Ключ до завдання: І рівень: по 0,5 балів за кожне питання. учень називає дати описуваних в документах подій та описує, що і де відбулося, називає діячів, які оцінювали участь татар у Великій Вітчизняній війні та процеси їх депортації ІІ рівень: по 1 балу за кожне питання Учень правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни щодо описуваних в документах подій, описує історичні події та явища у логічній та сюжетній послідовності; складає синхроністичну таблицю ІІІ рівень: по 1,5 бали за кожне питання Учень, характеризує явища і процеси, які повязані з депортацією, з точки зору мотивів діяльності радянської влади, порівнює різні погляди щодо участі татар у Великій Вітчизняній війні. ІУ рівень: по 3 бали за кожне питання Учень визначає причини і наслідки депортації, аналізує, узагальнює та співставляє різні точки зору; здійснює критичний аналіз джерел інформації та аргументовано оцінює їх; визначає та аргументує власну позицію