Українські народні пісні – це ліричний вірш куплетної побудови, вид фольклору, який створив народ. Жоден народ не може похвалитися такою кількістю красивих пісень, як український народ, таких теплих, справжніх, глибоких пісень, які торкаються душі людини. Пісні звучать гарно, звучно, благородно і поетично!
Протягом століть український народ створив понад двісті тисяч пісень. В українських піснях є не лише чудовий зміст, а й прекрасні мелодії, які привертають увагу слухача. Протягом століть український народ створив понад двісті тисяч пісень. В українських піснях є не лише чудовий зміст, а й прекрасні мелодії, які привертають увагу слухача. Серед українських пісень найбільш популярними є суспільно-побутові. А вони поділяються на козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, ремісницькі, бурлацькі, заробітчанські, переселенські. Серед українських пісень найбільш популярними є суспільно-побутові. А вони поділяються на козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, ремісницькі, бурлацькі, заробітчанські, переселенські.
Козацькі пісні належать до тих, що створені в часи Запорозької Січі. Ці пісні дуже схожі на історичні, вони теж мають високі почуття, викликані важливою подією, запалом і піднесенням. Інколи козацька пісня доносить до нас окремі імена. Наприклад,Петра Конашевича – Сагайдачного, Петра Дорошенка. У пісні вони представлені в одному часі.
Чумацькі пісні розповідають про нелегке ремесло чумаків, які з приходом весни впрягали відгодованих за зиму волів, вантажили товар, який вони повинні були відправити до іншого міста чи країни. При цьому подорож тривала півроку й більше. Чумак часто не мав грошей, щоб закупити волів, вози, і йому приходилось найматися на тяжку працю до пана.
Значна частина цих пісень втрачена: коли зникло кріпацтво – зникли пісні, яких більше ніхто не пише. Але ті пісні, що збереглись, переказують нам про тяжку працю кріпака. Кріпаки працювали дуже виснажливо, про що свідчить багато із кріпацьких пісень.
Солдатські пісні переповнені тугою і жалем за змарнованим життям. У цих піснях оспівується те, як молодого хлопця чи парубка насильно забирають до війська на 25 років, відриваючи від батьківської сім'ї чи власної. Бувало, навіть, забирали у кайданах, голили чуба та переодягали у солдатську форму.
Ці пісні відтворюють страждання сільської людини. Хлопці з незаможних родин заради шматка хліба ходили на тяжку працю з малих літ, наймаючись до пана. Бурлак у пошуках праці долав відстань від села до села, від господаря до господаря. Рідко коли закінчувалось заробітком, значно частіше вело до розчарування, пияцтва, деградації. Крім хлопців, були ще і дівчата, але вони наймались у своєму чи сусідньому селі на певний термін, який називався строк.
Крім хлопців, були ще і дівчата, але вони наймались у своєму чи сусідньому селі на певний термін, такий термін називається строк.
У ремісницьких піснях розповідається про людей певного ремесла. Це щасливі люди, тому що вони займаються улюбленою справою. У переселенських мова йдеться про селян, переважно із Західної України, які емігрували за океан.