Маркетинг в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом

визначати і вирішувати важливі управлінські проблеми; підвищувати якість освіти на засадах інновацій; технологічного управління загальноосвітнім навчальним закладом. Поєднання професійного педагогічного досвіду із знаннями менеджменту та маркетингу надає керівнику ЗНЗ можливість:

Технологія управління загальноосвітнім навчальним закладом – науково обґрунтована система проектування певної послідовності дій з урахуванням необхідних ресурсів, яка забезпечена управлінськими рішеннями та спрямована на розв'язання проміжних цілей і досягнення кінцевого результату.

Корпоративне (організаційне) бачення – це виразне, зафіксоване в тексті уявлення про майбутнє організації, її ідеальний образ. Місія – це високе призначення, відповідальна роль, причина існування організації, її узагальнена мета, яка віддзеркалює значення діяльності організації з позицій загальнолюдських цінностей та інтересів споживачів. Мета – те, чого треба досягти, це стратегічні планові показники діяльності, яких має досягти організація, щоб реалізувати своє бачення (філософію) та місію. Завдання – це кроки до досягнення мети, вимірювані показники діяльності, яких треба досягти у визначені терміни. Важливими поняттями, які визначають стратегію і тактику розвитку загальноосвітнього навчального закладу, є:

Адресна (цільова) група; Імідж; Клієнт; Менеджмент; Освітній продукт; Персонал; Реклама; Ринок; Якість. Основні поняття освітнього маркетингу:

Функції управління ЗНЗ на засадах маркетингу вивчення ринку освітніх послуг; вивчення особливостей різних груп споживачів; аналіз існуючих освітніх програм у самому навчальному закладі та в конкурентів; аналіз невикористаних можливостей ЗНЗ; моніторинг якості освітніх послуг. Аналітична функція

Функції управління ЗНЗ на засадах маркетингу розробка та впровадження нових освітніх програм; розробка науково-методичного забезпечення; підготовка педагогічних кадрів до впровадження нових освітніх програм. Освітня функція

Функції управління ЗНЗ на засадах маркетингу заохочення професійної діяльності педагогів; створення політики освітніх послуг; формування потреб у відповідних освітніх послугах, стимулювання попиту; цілеспрямована цінова політика; функція управління та контролю; організація стратегічного планування; інформаційне забезпечення; організація системи комунікацій; організація контролю (зворотній звязок, ситуаційний аналіз). Збутова функція

Напрямки діяльності керівника ЗНЗ з позицій освітнього маркетингу: знати ринок, вивчати динаміку споживчого попиту; враховувати вимоги ринку в організації педагогічного процесу; впливати на ринок за допомогою педагогічних і управлінських засобів; заохочувати педагогічних працівників щодо творчого підходу до вирішення проблеми підвищення якості освіти; урізноманітнювати форми та види освітніх послуг; сприяти розвитку професіоналізму педагогів; забезпечувати своєчасне надання нових освітніх послуг, уникати запізнення виходу на ринок; сегментувати ринок відповідно до різних груп споживачів, різних запитів тощо; забезпечувати переваги свого навчального закладу в умовах конкуренції за рахунок надання освітніх послуг у більшому обсязі та кращої якості; орієнтувати стратегію маркетингу на перспективу.

Алгоритм маркетингових дій керівника ЗНЗ Крок 1. Визначити коло споживачів освітніх послуг навчального закладу. Крок 2. Сегментувати ринок освітніх послуг. Крок 3. Вказати переваги освітньої послуги. Крок 4. Започаткувати бренд.

Сегментація ринку освітніх послуг Передбачає розподіл потенційних споживачів на групи або сегменти, які мають спільні потреби і однаково реагують на маркетингові зусилля освітнього закладу. Вимоги до сегменту: сегмент має бути великим або за обсягом споживачів, або за здатністю купувати (споживати, отримувати) освітню послугу, бути чітко визначеним за критеріями, які можна обчислити, а ознаками розподілу на сегменти є відповідність найбільш важливим характеристикам послуги.

Діяльність із сегментації ринку включає наступні процедури: визначення принципів сегментації (типів, критеріїв, пріоритетів); складання діаграм, таблиць, створення моделі, яка віддзеркалює обрані принципи; визначення привабливості сегментів за допомогою обраних критеріїв; вибір одного або декількох сегментів для виходу на них із запропонованими послугами; рішення щодо позиціонування послуг поданого сегменту; розробка стратегії для кожного цільового сегменту.

Критерії сегментації психофізіологічні (тип особистості, стиль життя); демографічні (вік, склад сім'ї, умови проживання, рівень освіти, рівень добробуту, стать, релігія, національність); географічні (розташування населеного пункту, щільність населення, природні умови, переважаючі соціальні прошарки населення, транспортні мережі); поведінкові (обставини отримання послуги, індивідуальні потреби, вигідність послуги, статус споживача, лояльність, інтенсивність споживання, готовність до отримання послуги, ставлення до послуги).