Пересопницьке Євангеліє в історії української літературної мови

Метою роботи є: висвітлення неясних питань походження, створення і відкриття памятки, всебічне, вичерпне дослідження мови памятки. Завдання: - порівняти Пересопницьке Євангеліє в його звязку з канонічним церковнословянським оригіналом, з одного боку, і чеськими та польськими перекладами - з другого (на підставі свідчення мови памятки); - звязок Пересопницького Євангелія з мовою більш ранніх спроб перекладу священного письма на просту мову; - звязок Пересопницького Євангелія з мовою інших українських памяток, зокрема мовою учительських євангелій, писаних простою мовою: - дослідження мови Пересопницького Євангелія і мови українського ділового, актового письменства.

Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації на Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягали Президенти України Леонід Макарович Кравчук, Леонід Данилович Кучма, Віктор Андрійович Ющенко та Віктор Федорович Янукович.

Роботу над рукописом розпочато 15 серпня 1556 року у Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці (сьогодні - це село Двірець Ізяславського району Хмельницької області). Цього року було написано Євангеліє від Матфія і першу половину тексту Євангелія від Марка. Згодом роботу було припинено і відновлено лише в 1561 році в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці (сьогодні - це село Пересопниця Рівненської області). Тут було дописано Євангеліє від Марка, завершені Євангелія від Луки та Іоана, післямова до пам'ятки і Місяцеслов. Весь процес завершився 29 серпня 1561 року.

Писалися книги спеціальним, ніби друкованим шрифтом - уставом, вивіреним до міліметра. Він дещо спрощується в ХVI столітті і називається напівуставом. Письмо набуває ознак мистецтва, кожна літера пишеться як прикраса, що заповнює поле тексту як вишивка, має неперевершені художні й естетичні якості. Таким витонченим є аркуш Пересопницького Євангелія. Про сам текст Євангелія в приписці до рукопису сказано, що воно "выложено изь языка българского на мову русскую". При зіставленні з іншими текстами XVI століття стало ясно, що "болгарська" на той час поширена назва церковнослов'янської, що має з болгарською спільне походження, а "руською мовою" називається древній варіант української мови

На Пересопницькому рукописі відбився так званий південнословянський вплив, особливо вплив болгарського письма (змішування юсів; вживання а замість я; написання ъ (ь) з плавними після плавних; вживання букви (з крапкою по середині) і сербського письма (вживання ь замість ъ дуже часто) і вживання значка над ы (ы), іноді над и (и) В лексичному складі Пересопницького Євангелія, при великій кількості у ньому елементів спільноруських і досить значній церковнословянських, є багато елементів специфічно українських. Особливо рясно просочується в рукописах українська лексика тоді, коли мова йде не про суто церковно- релігійні предмети і явища. Деякі речення в Пересопницькому рукописі просто здаються уривками з живої народної мови, наприклад: давно би в плахтъ (або в рядннъ) а на попель сьдячи показаніе чинили; ги нехай еще и тот рок. ах околаю еи и осыплю гноем, а чей пак уродит плод …

Рукопис зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки імені В. Вернадського НАН України в Києві.