Новизна Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Методист РНМК Толкай І.М

. Кожний навчальний рік є етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного вчителя.

Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу Державний стандарт загальної середньої освіти - «зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»

Новий Державний стандарт базової і повної загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від

Новий Державний стандарт впроваджується впроваджується у частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року у частині повної загальної середньоїосвіти повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року

Зміст середньої освіти є складною багаторівневою системою, що складається з 7 освітніх галузей, десятків навчальних предметів і сотень виховних заходів. Це 12 тисяч тем уроків, які повинен опановувати український учень протягом усього шкільного курсу навчання. Це 12 тисяч тем уроків, які повинен опановувати український учень протягом усього шкільного курсу навчання.

Орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей

Забезпечує створення єдиного освітнього простору; Посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти; Забезпечує еквівалентність здобіття середньої освіти у різних формах; Приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни Створює умови для диференційованого навчання

Передбачено наступність змісту семи освітніх залузей Держстандарту початкової освіти; задекларовано перехід до компетентнісного підходу до формування змісту освіти на особистісно зорієнтованого навчального процесу; Збережене чітке структурування, закладене в чинному державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти; Проект Стандарту складається з обовязкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Модернізація змісту освіти. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну. Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти старшої школи. Орієнтація на компетентнісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння навички та способи діяльності у практичному житті

громадянська компетентність здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обовязки з метою розвитку демократичного суспільства; діяльнісний підхід спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти; загальнокультурна компетентність здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності; здоровязбережувальна компетентність здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоровязбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоровя та здоровя інших людей;

інформаційно-комунікаційна компетентність здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань; ключова компетентність спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; ключова компетенція певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини; компетентнісний підхід спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності; компетентність набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; компетенція суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

комунікативна компетентність здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями; міжпредметна естетична компетентність здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва; міжпредметна компетентність здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей; навчальна програма нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

особистісно зорієнтований підхід спрямованість навчально- виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні; предметна (галузева) компетентність набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, повязаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань; предметна компетенція сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розвязання навчальних проблем, задач, ситуацій; предметна мистецька компетентність здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування; проектно-технологічна компетентність здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно- перетворювальній діяльності; соціальна компетентність здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах Особистісно зорієнтованого підходу Компетентнісного підходу Діяльнісного підходу спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти

Загальної характеристики складових змісту освіти; Базового навчального плану загальноосвітнії навчальних закладів ІІ-ІІІступеня згідно з додатком 1 (Базовий навчальний план); Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2

Цей Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. 462 (Офіційний вісник України, 2011 р., 33, ст. 1378), із спрямуванням освітніх галузей на розвиток сформованих і формування нових предметних (галузевих) компетентностей

Новий Державний стандарт включає такі освітні галузі Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоровя і фізична культура

Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію субєкта пізнання, праці та спілкування, що в свою чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замінити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.

Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти); функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту); управлінської функції (координації діяльності субєктів освітнього процесу).