Психологічні вимоги до сучасного уроку Ничипорук Мирослава Мирославівна вчитель хімії НВК «Локачинська зош І – ІІІ ступенів - гімназія»

Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку: Уміння вчителя аналізувати психологічні особливістю упраління діяльністю дітей; Здатність вчителя до психологічного аналізу та самоаналізу; Знання вчителем психологічних закономірностей процесів навчання та виховання

ПСИХОЛОГІЧНА САМООРГАНІЗАЦІЯ ВЧИТЕЛЯ o Позитивне ставлення до дітей; o Позитивна установка вчителя; o Психологічна готовність учителя працю­ вати з дітьми певного віку; o Психологічна готовність учителя спілку­ ватися й співробітничати з конкретним кла­сом; o Тактовність учителя як єдність позитив­ного морального ставлення до учнів і педагогіч­но досконалої форми спілкування з ними.

Учитель-опікун Учитель-менеджер Позиція стосовно дітей Любить дитину та намагається зробити її такою, якою хоче її бачити Поважає дитину й орієнтується на потреби її розвитку Стратегічний підхідВимагає робити так, як він сказав Узгоджує з дітьми правила, попереджує про наслідки, пропонує зробити свій вибір Вибір методів впливу на дітей Керується власним здоровим глуздом Керується статутом школи, виробленим на основі визначених правил і процедур Вибір способу подання навчальногоматері алу Орієнтований переважно на навчальну програму та підручники Орієнтований на інтереси учнів і пристосування до них способу подання матеріалу Підхід до поурочного оцінювання Порівнює дітей один з одним чи з установленим стандартом Порівнює успіхи дітей з їх минулими успіхами Спосіб підсумкового оцінювання Оцінка, заснована на особистому враженні, використання оцінки для контролю поведінки Тест погоджений з навчальним планом, думка вчителя не впливає на результат Готовність вчителя до спілкування з учнями:

Синдром «емоційного вигоран­ня» переважаюча втома, відчуття відсутності соціальної підтримки, докори учням і батькам, невдоволення професією. Виконання тесту для вимірювання ступеня емоційного вигоряння за методикою К.Маслача та С.Джексона Інструкція. Вам пропонується ряд твер­джень, за кожним висловіть свою думку. Для оцінки ступеня своєї згоди з твердженням ви­ користовуйте шкалу: + 2 «так»; + 1 «швидше так»; 0 «не знаю»; -1 «швидше ні»; -2 «ні».

1.Іноді мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, що я витрачаю. 2.Я впевнений, що моя робота потрібна лю­дям. 3.Через утому чи напругу я приділяю своїм справам менше уваги, ніж потрібно. 4.Я вмію знаходити правильне рішення в конфліктних ситуаціях, що виникають при спілкуванні. 5.Я не відчуваю підтримки батьків своїх учнів. 6.Незважаючи на труднощі, інтерес до ро­боти зберігається, моя робота приносить мені багато радості. 7.Я відверто втомився від проблем, з якими доводиться мати справу на роботі. 8.Я часто радію, що моя робота приносить користь дітям. 9.Я помилився у виборі професії (займаю не своє місце). 10.Я звичайно виявляю цікавість до учнів і крім того, що стосується уроку. 11.У мене багато планів на майбутнє моїй професії, і я вірю в їхнє здійснення. 12.Я постійно відчуваю підтримку в роботі від своїх колег. 13.Ранком я відчуваю втому та небажання йти на роботу. 14.Учням я приділяю багато уваги, але й отримую віддачу від них. 15.Робота приносить мені усе менше задо­волення.

16.Я б змінив місце роботи, якби була мож­ливість. 17.Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах роботи. 18.Я легко можу створити атмосферу добро­зичливості та співробітництва в колективі. 19.Наша робота низько оцінюється суспіль­ством, непрестижна. 20.Після роботи на якийсь час хочеться уса­мітнитися. 21.Моя робота погано на мене вплинула притупила емоції, зробила нервовим. 22.Мої вимоги до якості виконуваної робо­ти вищі, ніж результат, якого реально досягаю в силу обставин. 23.Ситуація на роботі мені здається дуже важкою, напруженою. 24.Зазвичай я кваплю час: швидше б робо­чий день скінчився. 25.Під час роботи я відчуваю приємне по­жвавлення.

26.Моє бажання навчити школярів не зна­ходить у них підтримки. 27.Мені здається, що я занадто багато пра­цюю. 28.Останнім часом я став більш «холодним» до тих, з ким працюю. 29.Останнім часом мене переслідують не­вдачі. 30.Якби в мене була інша робота, я був би більш щасливий. 31.Я часто працюю через силу. 32.Завдяки своїй роботі я вже зробив у житті багато вартісного. 33.Працюючи з учнями, наче ставлю «ек­ран», що захищає мене від негативних емоцій. 34.Після роботи я почуваю себе, як «вичав­лений лимон». 35.Мені здається, що колеги все частіше пе­рекладають на мене свої проблеми та обовязки.

Бланк для відповідей:

«Ключ» до методики перелічуються симптоми і відповідні номери тверджень (ознак) Знак (-) перед номером означає, що відповідь «так» (+) чи «ні» (-) треба замінити на проти­лежну. Далі підраховується алгебраїчна сума балів у рядках. Чим вищий підсумковий бал у рядку, тим вища виразність цього симптому «емоційного вигорання». 1.Незадоволеність собою: 1, -8,15,22,29. 2.Загнаність у клітку. -2,9,16,23, ЗО. 3.Редукція професійних обовязків: 3, -10, 17,24,31. 4.Редукція особистих досягнень: -4, -11, -18, -25, Відсутність соціальної підтримки: 5, -12, 19, 26, Емоційна спустошеність: -6,13,20,27,34. 7.Особистісна відчуженість (деперсоналіза­ція): 7, -14,21,28, 35.

Дякую за увагу!