Формування мотивації на уроці Міжшкільне методичне обєднання вчителів географії Керівник Матвіюк Н.Д.
Поняття мотивації Мотив – усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності. Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку та визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.
Види мотивації Зовнішня мотивація Внутрішня мотивація Виникає під впливом і тиском зовнішніх імпульсів – вимог, наказів, примусів (дитина зобовязана виконувати чиюсь волю) До зовнішньої мотивації відносяться мотиви: соціальні оціночні, на результат Виникає зароджується під впливом внутрішнього дискомфорту (дитина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан). Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі.
Етапи формування мотивації Початок уроку Етап викликання вихідної мотивації (наукова мотивація: зв'язок з майбутніми і попередніми знаннями) (побутова мотивація: де в житті застосовується дане знання) Середина уроку Етап підкріплення і посилення мотивації (усвідомлення і розуміння, якими способами він діє, вміє їх оцінювати, порівнювати, отримувати задоволення від процесу навчання) Кінець уроку Етап завершення роботи (мотивації перспективи, кінцевого результату, засвоєння знань і умінь)
Фактори, що сприяють формуванню мотивації навчальної діяльності: Позитивний емоційний настрій. Вивчення мотиваційної сфери учнів, її кореляція. Ситуація успіху. Наявність свободи вибору. Сформованість загальнонавчальних умінь і навичок. Диференціація, індивідуалізація опора на типологічні особливості учнів. Використання різноманітних прийомів і методів інноваційних технологій,метод-проектів, дослідницько-пошукових, та інші. Організація ігрової діяльності та колективної діяльності на уроках.
Шляхи формування мотивації на уроці Б есіда ( у вступному слові вчитель окреслює коло запитань, які розглядатимуться на уроці; залучення знань, що вивчалися раніше. Створення проблемної ситуації (питання, демонстрація експерименту, або надання до уваги учнів логічної суперечності; спонукання до порівняння, зіставлення фактів, явищ. Використання прийому « Дивуй». ( вчитель наводить дивні факти або майже неправдоподібні історії. Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; Використання під час уроку художньої та наукової літературиСтворення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання. Виготовлення саморобних наочних посібників (створення діючих виставок). Використання пізнавальних ігор та ігрових ситуацій. Робота з незнайомим текстом ( виявлення помилок та неточностей)
Засоби формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів чітка організація процесу навчання; авторитет учителя; стиль спілкування; самостійна пізнавальна діяльність учнів. методи стимулювання інтересу до учіння: створення ситуацій пізнавальної новизни; створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань; створення ситуації зацікавленості; метод здивування; опора на життєвий досвід учнів; навчальні дискусії; пізнавальні ігри.
Типові помилки при проведенні мотиваційно – організаційного етапу Підміна мотивації актуалізацією опорних знань учнів. Невідповідність організаційних форм методичних прийомів. Відсутність взаємодії педагога й учнів. Недостатня кількість часу, що відводиться для такого етапу. Зосередження на формуванні пізнавальних мотивів, тобто таких, що викликані інтересом власне до процесу навчання.
Поради учителю щодо формування мотивації учнів Спирайтеся на бажання учнів. Важливо не те, чого бажаємо ми самі, а те, чого хоче учень. Завдання педагога – змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються із педагогічними цілями. Ураховуйте інтереси та нахили. Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше, з цього розпочинайте. Використовуйте наміри. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їхніх намірів. Заохочуйте бажання досягти визнання. Багато хто вчиться не лише заради знань, але й заради престижу. Визнавайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте шанси. Завжди краще хвалити, ніж критикувати. Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи. Використовуйте ситуацію. Різні життєві ситуації, що виникли випадково, потрібно помітити й одразу ж використати як стимул.