Памяті Баранюка Василя Никифоровича

Плин років не порушить… Хоча знову поменшало срібних сивин, В серці память живе, зігріваючи душі…

Залпи гармат розітнули мирне небо, свинцеві кулі прорізали тишу, спалахи снарядів окотили нашу землю.

Німецькі фашисти кованими чобітьми ввірвалися в нашу країну, порушили спокій людей праці.

Маючи вагому перевагу в чисельності військ і озброєнні, загарбники просувалися все далі на схід, залишаючи попелища міст і сіл, трупи чоловіків, жінок, дітей.

Народився Василь Никифорович 28 лютого 1915 року у с.Лука-Мелешківська Вінницького району у селянській сім`ї. По закінченню школи навчався на курсах трактористів,які закінчив у 1932 році. Після курсів працював у колгоспі трактористом. Згодом став бригадиром механізаторів. В 1936 році юнак пішов у армію. У 1939 році він закінчив Харківське танкове броненосне училище. В роках брав участь у Радянсько-Фінській війні. Цього ж року вступив до лав КПРС. Велику Вітчизняну війну Василь Никифорович пройшов з першого до останнього дня. Пройшов шлях від танкіста до командира танкової роти,потім- батальйону і нарешті, наказом командуючого генерала армії К.Рокосовського - командиром 108-ї танкової бригади 9-го окремого танкового корпусу 3-ї ударної армії( 1-й Білоруський фронт ), з яким він пройшов до кінця війни. Після війни Баранюк деякий час мешкав у Луці- Мелешківській, одружився з учителькою Вірою Федорівною.

Пізніше сім`я переїхала до Москви, адже Василь Никифорович продовжував військову службу. У 1950 році він закінчив курси вдосконалення офіцерського складу, а в 1955році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу. Дослужився до звання генерал- майора. Звільнився у запас у 1975 році.

Особливо відзначився Василь Никифорович під час звільнення міст. Так, 29 червня 1944 року, в ході Бобруйської операції 108-а танкова бригада під керівництвом підполковника В.Баранюка брала участь у звільненні міста Бобруйська, а 10 липня – міста Слонім.

В кінці квітня 1945 року в боях за передмістя Берліна - Мальхов бригада Баранюка особливо відзначилася. Після взяття Берліна 108-а танкова бригада взяла участь у звільнені міст: Панков,Лодзь, Фрайенвальде та Цешин.

. За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і виявлені при цьому відвагу і геройство Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 р. командирові 108-й Бобруйської Червонознаменної ордена Суворова танкової бригади 9-го танкового Бобруйського Червонознаменного корпуса полковникові Баранюку Василю Никифоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова II ступеня, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, багатьма медалями, а також польськими орденами «Вертуті Мелітарі», «Хрест хоробрих», «Золотий хрест заслуги» і орденом ГДР «За заслуги перед Батьківщиною» у бронзі.

Тобі властиво відновлювати події минулого. Минають роки, ідуть із життя люди, але память живе.

Життєвий шлях Василя Никифоровича – приклад мужності, стійкості і відваги, відданості справі рідної Вітчизни.