Іван Якович Франко Зівяле листя Зівяле листя Лірична драма

Тема : Збірка поезій Зівяле листя (підзаголовок Лірична драма) Мотиви туги і страждань Мета: розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій Чого являєшся мені у сні?, Червона калино, чого в лузі гнешся?, Декадент; творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра на основі поезій Чого являєшся мені у сні?, Червона калино, чого в лузі гнешся?, Декадент; творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка розвивати вміння учнів досліджувати художні особливості творів; розвивати вміння учнів досліджувати художні особливості творів; виховувати інтерес до поетичної творчості поета, гордість за нього, збудити бажання краще пізнати глибинний зміст його ліричних творів; чистоту й благородство почуттів. виховувати інтерес до поетичної творчості поета, гордість за нього, збудити бажання краще пізнати глибинний зміст його ліричних творів; чистоту й благородство почуттів.

Любов – це кара, це сумна вязниця, Бог від якої заховав ключі. П. Сорока

Що є кохання для Франка? Поетичні рядки Назва збірки Епіграф

1896 року – з передмовою, що нібито ці вірші знайшов у готелі, де закінчив життя через нероздільне кохання їх автор. Зівяле листя - третя лірична збірка І. Франка, що вийшла за життя поета двома виданнями: 1911 року – І. Франко пише нову передмову і визнає своє авторство..

Ольга Рошкевич Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай. І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

Юзефа Дзвонковська Явилась друга гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня. Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно: "Мені не жить, тож най умру одна!" І мовчки щезла там, де вічно темнно.

Целіна Журавська Явилась третя женщина чи звір? Глядиш на неї і очам приємно, Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір. За саме серце вхопила мене, Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась І смокче кров, і геть спокій жене. Минали дні, я думав: наситилась, Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!

Ольга Рошкевич

Юзефа Дзвонковська

Явилась третя – женщина чи звір? Глядиш на неї – і очам приємно, Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір. «Отся любов перемучила мене дальших 10 літ…» І. Франко про Целіну Журовську

Ольга Хоружинська СПАСИБІ ТОБІ, МОЄ СОНЕЧКО, ЗА ПРОМІНЧИК ТВІЙ - ЩИРЕ СЛОВЕЧКО! ЯК ПРОМІНЧИКА НЕ ЗДОБУТЬ ПРИТЬМОМ, СЛОВА ЩИРОГО НЕ КУПИТЬ СРІБЛОМ,..ТОЖ ЗА ДАР МАЛИЙ, А БЕЗЦІННИЙ ТВІЙ.

Зівяле листя – не збірка розрізнених віршів, а цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом. Мотиви – захоплення красою жінки, високе трагічне почуття кохання Жанр – лірична драма Композиція – Перший жмуток Другий жмуток Третій жмуток

Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові- лірикові, співцеві кохання і настроїв… Взагалі Франко – лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику. М. Коцюбинський

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні – Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці – минаєш, Вклонюся – навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити – Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, вяне, засиха, – Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!

Другий жмуток Червона калино, чого в лузі гнешся? Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця не пнешся? Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? На радощі світу? Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту? Чи грому з блакиту? Не жаль мені цвіту, не страшно і грому, Не страшно і грому. І світло люблю я, купаюся в ньому, Купаюся в ньому. Та вгору не пнуся, бо сили не маю, Бо сили не маю. Червоні ягідки додолу схиляю, Додолу схиляю. Я вгору не пнуся, я дубам не пара, Я дубам не пара; Та ти мене, дубе, отінив, як хмара, Отінив, як хмара.

Декадент – митець, якому притаманні песимістичні, занепадницькі настрої (фр. dekadance – занепад)

Художні прийоми фольклору Звертання Звертання Діалог Діалог Образи рослин, тварин, що набирають значення символів (калина – краса, пара голубів – закохані) Образи рослин, тварин, що набирають значення символів (калина – краса, пара голубів – закохані) Постійні епітети (молода дівчина, ясні зорі, зелене жито) Постійні епітети (молода дівчина, ясні зорі, зелене жито) Порівняння (Оченьки, як тернок, Порівняння (Оченьки, як тернок, Брівоньки, як шнурок) Брівоньки, як шнурок)

Що є кохання для Франка? Поетичні рядки Назва збірки Епіграф

Що є кохання для Франка? Зівяле листя, Лірична драма Зівяле листя, Лірична драма Любов – це кара, це сумна вязниця, Бог від якої заховав ключі. Любов – це кара, це сумна вязниця, Бог від якої заховав ключі. За любов її і ласку дам я небо, рай, весь світ За любов її і ласку дам я небо, рай, весь світ Як сміючись ти вбила чистую любов мою Як сміючись ти вбила чистую любов мою Завмерлеє в серці кохання Завмерлеє в серці кохання Тебе кохаючи, загублю душу Тебе кохаючи, загублю душу Люблю я власну мрію Люблю я власну мрію

Домашнє завдання До мого щоденника Цитати з інтимної лірики І. Франка До мого щоденника Цитати з інтимної лірики І. Франка Замітка до шкільної газети Франко – співець кохання Замітка до шкільної газети Франко – співець кохання Твір-мініатюра Кохання – щастя чи вязниця, Бог від якої заховав ключі? Твір-мініатюра Кохання – щастя чи вязниця, Бог від якої заховав ключі? Напам'ять Чого являєшся мені у сні? Напам'ять Чого являєшся мені у сні?

Перший жмуток Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу.

Яким постає Іван Франко на сторінках збірки? Чого являєшся мені у сні? Чого являєшся мені у сні? Чоловік, що страждає з нерозділеного кохання, але вдячний за це долі. Червона калино, чого в лузі гнешся? Червона калино, чого в лузі гнешся? Тонкий лірик, з-під пера якого зявляються поезії-перлини, що стають піснями. Декадент Декадент Людина, яка в особистій трагедії не відрікається від громадянського обовязку.