« За річкою вогні горять ». За річкою вогні горять, Там татари полон ділять. Село наше запалили І багатство розграбили, Стару неньку зарубали, А миленьку в полон взяли. А в долині бубни гудуть, Бо на заріз людей ведуть: Коло шиї аркан в ється, І по ногах ланцюг б ється. А я, бідний, з діточками Піду лісом, стежечками. Нехай йому із водою... Ось-ось чайка наді мною.

Турецько-татарські напади на Україну Знищення й спустошення українських земель. Пограбування й спалення українських міст та сіл. Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство; полонених називали ясир

Чоловіки ставали веслярами на турецьких галерах- каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу яничар. Всіх, хто чинив опір, убивали

Тоді турки-яничари у галеру входжали, Безпечно спати полягали, А котрії хмільні бували, на сон знемагали, Коло пристані козловської спати полягали... Тоді Кішка Самійло полуночної години дождав, Сам між козаків устав. Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв; У галеру входжав, козаків побуджав. Саблі булатнії на вибір вибирає, До козаків промовляє: «Ви, панове-молодці, кайдани не стучіте, Ясини не вчиніте, Нікотрого турчина в галері не збудіте...» То козаки добре зачували, Самі з себе кайдани скидали, У Чорнеє море кидали, Ні одного турчина не збудили...

САМІЙЛО КІШКА Одним із яскравих прикладів героїчної боротьби українського козацтва проти турецько-татарських завойовників є діяльність гетьмана Самійла Кішки

Тема уроку. Гетьман Конашевич-Сагайдачний Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного; визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні; давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії; визначати хронологічну послідовність основних подій; аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на основі їх робити певні висновки, узагальнення.

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ- САГАЙДАЧНИЙ Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука. Очолював походи запорожців на турецьку фортецю Варну (1605), на Кафу (1606), в Росію (1617), в Туреччину (1621), під час яких здобув славу полководця

Сагайдачный Пётр Кононович Кошевой атаман Запорожской Сечи, организатор успешных походов запорожских казаков против Крымского ханства, Османской империи. (1582г. – 1622г.)

Пётр Конашевич родился в селе Кульчицы Перемышльской земли Русского воеводства (сейчас Самборского района Львовской области). Учился в Острожской школе на Волыни.Острожская школа была первой греко-славянской православной школой высшего уровня. В этой школе Сагайдачный не только получил образование, но и сформировал своё патриотическое мировоззрение. Молодые годы

Сагайдачный был тяжело ранен в руку под Хотином отравленной татарской стрелой. Тяжело болея он перебрался в Киев в сопровождении королевского врача. В Киеве он очень страдал от раны, но продолжал заботиться о судьбе Украины и казаков, о их школах, братствах, церквах и госпиталях. 10 апреля 1622 года от полученных ран гетман скончался. Похоронен в Киеве, в Братском монастыре. Ранение и смерть

Хотинська війна ДатаПодіяНаслідки Вересень 1620 р. Битва під Цецорою Польські війська були вщент розгромлені турецькою армією Квітень 1621 р. Похід Османа II із 150-тисячною армією протии Речі Посполитої. До нього приєднується 60- тисячна кримська орда Польський уряд звертається до українських козаків із закликом узяти участь у війні проти Туреччини,обіцяючи їм розширити права і привілеї 15–17 червня 1621 р. Козацька рада в урочищі Суха Діброва на Черкащині Прийнято рішення про негайний виступ козацького війська у похід проти Туреччини Червень 1621 р. Делегація у Варшаву начолі з П. Сагайдачним Узгодження умов козацької допомоги Серпень 1621 р. Обрання гетьманом Петра Сагайдачного Прийнято рішення про зєднання козацького війська з польським 24 серпня 1621 р. Зєднання козацького і польського військ Початок спільних дій проти турків та татар 2 вересня 3 жовтня 1621 року Хотинська битва Перемога українсько-польських військ. Вирішальну роль у перемозі відіграло українське козацтво 5 жовтняХотинський мирЗакінчення війни

ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ П. САГАЙДАЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ П. САГАЙДАЧНОГО Був досвідченим полководцем. Уславився під час морських походів протии турків та татар. Відіграв вирішальну роль у Хотинській війні Був чудовим політиком. Намагався розширити реєстрове військо та права українського козацтва. Проводив самостійну зовнішню політику Проводив велику просвітницьку роботу. Боровся за відновлення православної ієрархії. Жертвував великі суми грошей на освітні потреби, вступив разом з військом до Київського церковного братства

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати відповідний матеріал за підручником