Теорія проблемного навчання у загальноосвітній школі

Луї де Бройль: Знання – діти подиву і цікавості

Концептуальні положення (за Д.Дьюі) Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні Засвоєння знань є спонтанний, некерований процес Засвоєння знань є спонтанний, некерований процес Дитина засвоює матеріал як результат задоволення своєї потреби в знаннях Дитина засвоює матеріал як результат задоволення своєї потреби в знаннях Умовами успішності навчання є: Умовами успішності навчання є: проблематизація навчального матеріалу; проблематизація навчального матеріалу; активність дитини (знання повинні засвоюватися з апетитом); активність дитини (знання повинні засвоюватися з апетитом); звязок навчання з життям дитини, грою, працею звязок навчання з життям дитини, грою, працею

Мета проблемного навчання: засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, а також шляхів отримання цих результатів, формування пізнавальної самодіяльності учня і розвитку його творчих здібностей

Завдання проблемного навчання: Розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь Розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь Виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми Виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми Засвоєння знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності Засвоєння знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності

Методи проблемного навчання (за І.Лернером) Проблемний виклад знань Частково-пошуковий (евристичний) метод Пошуковий метод Дослідницький метод

Цільові орієнтації технології проблемного навчання Придбання знань, умінь і навичок Придбання знань, умінь і навичок Засвоєння учнями способів самостійної діяльності Засвоєння учнями способів самостійної діяльності Розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів Розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів Активізація пізнавальної діяльності учнів Активізація пізнавальної діяльності учнів

Переваги проблемного навчання Вчить мислити логічно, науково, творчо Вчить мислити логічно, науково, творчо Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим Сприяє формуванню стійких знань Сприяє формуванню стійких знань Впливає на емоційну сферу учнів, формує впевненість, радість, задоволення від розумової діяльності Впливає на емоційну сферу учнів, формує впевненість, радість, задоволення від розумової діяльності Формує елементарні навички пошукової, дослідницької роботи Формує елементарні навички пошукової, дослідницької роботи Активно формує та розвиває позитивне ставлення, інтерес до навчання Активно формує та розвиває позитивне ставлення, інтерес до навчання

Умови успішної організації проблемного навчання Підготовка вчителя Підготовка вчителя Підготовленість учнів Підготовленість учнів Науково-методична забезпеченість процесу навчання для створення проблемних ситуацій Науково-методична забезпеченість процесу навчання для створення проблемних ситуацій Урахування особливостей конкретної дисципліни, теми, часу, відведеного за програмою Урахування особливостей конкретної дисципліни, теми, часу, відведеного за програмою

Компоненти проблемного навчання Необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба у новому, невідомому відношенні, способі або умові дії Необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба у новому, невідомому відношенні, способі або умові дії Невідоме, яке повинно бути розкрите у виниклій проблемній ситуації Невідоме, яке повинно бути розкрите у виниклій проблемній ситуації Можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті невідомого Можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті невідомого

Дидактичні методи організації проблемного навчання Монологічний Монологічний Міркувальний Міркувальний Діалогічний Діалогічний Евристичний Евристичний Дослідницький Дослідницький Метод програмованих завдань Метод програмованих завдань

Основні поняття теорії проблемного навчання Проблемне запитання Проблемна задача Проблемне завдання Проблемна ситуація

Проблемне запитання: на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення раніше отриманих знань на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення раніше отриманих знань

Проблемна задача: форма організації навчального матеріалу із заданими і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, зясування причин походження обєктів, їх причинно- наслідкових звязків тощо форма організації навчального матеріалу із заданими і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, зясування причин походження обєктів, їх причинно- наслідкових звязків тощо

Проблемне завдання: передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату

Проблемна ситуація: стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів

Типи проблемних ситуацій І-й тип: виникає при умові, що учні не знають способів вирішення поставленої задачі, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту в учбовій чи життєвій ситуації ІІ-й тип: виникає при зіткненні учнів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах ІІІ-й тип: виникає, якщо є суперечність між теоретично можливим шляхом рішення задачі і практичною нездійсненністю вибраного способу ІУ-й тип: виникає, коли є суперечності між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання і відсутністю в учнів знань для теоретичного обгрунтування

Шляхи створення проблемних ситуацій Спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя Спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя Спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обгрунтування Спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обгрунтування Перехід від поодиноких фактів до узагальнень Перехід від поодиноких фактів до узагальнень Зіставлення суперечливих фактів, явищ Зіставлення суперечливих фактів, явищ Вирішення протиріч між теоретично можливим засобом розвязання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності Вирішення протиріч між теоретично можливим засобом розвязання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності

Правила створення проблемних ситуацій Постановка перед учнем практичного чи теоретичного завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання або дії Постановка перед учнем практичного чи теоретичного завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання або дії Пропоноване проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям Пропоноване проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям Проблемне завдання повинно передувати поясненню, засвоєнню навчального матеріалу Проблемне завдання повинно передувати поясненню, засвоєнню навчального матеріалу Не можна змішувати проблемне завдання і проблемну ситуацію Не можна змішувати проблемне завдання і проблемну ситуацію Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різноманітними типами завдань Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різноманітними типами завдань Проблемну ситуацію повинен формулювати вчитель шляхом вказування учневі на причину невиконання ним поставленого практичного завдання Проблемну ситуацію повинен формулювати вчитель шляхом вказування учневі на причину невиконання ним поставленого практичного завдання

Види навчальних проблем Залежно від ролі у навчальному процесі: Основні Основні Допоміжні Допоміжні Щодо способів розвязання: Фронтальна Фронтальна Групова Групова індивідуальна індивідуальна

Навчальні проблеми залежно від ролі у навчальному процесі Основні: на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку Основні: на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку Допоміжні: вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми; формує самостійність, дає змогу поетапно вирішувати проблему Допоміжні: вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми; формує самостійність, дає змогу поетапно вирішувати проблему

Навчальні проблеми щодо способів розвязання Фронтальна: проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів Фронтальна: проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів Групова: проблема, яка вирішується окремою групою учнів Групова: проблема, яка вирішується окремою групою учнів Індивідуальна: проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно Індивідуальна: проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно

Етапи вирішення проблеми Виникнення проблемної ситуації Виникнення проблемної ситуації Усвідомлення сутності утруднення і постановка проблеми Усвідомлення сутності утруднення і постановка проблеми Знаходження способу вирішення шляхом здогадки або висунення припущень і обгрунтування гіпотези Знаходження способу вирішення шляхом здогадки або висунення припущень і обгрунтування гіпотези Доказ гіпотези Доказ гіпотези Перевірка правильності вирішення проблеми Перевірка правильності вирішення проблеми

Керування вчителя у проблемному навчанні повинне: Спрямовувати учня на правильне розвязання пізнавальних задач Сигналізувати про хибні шляхи, виявляти суть помилок, сприяти свідомій діяльності учня Надавати учневі допомогу, не позбавляючи його самостійності і вольових зусиль Підтримувати емоційний тонус учня, впевненість у своїх можливостях при достатній мобілізації знань і здібностей