Інтернет. Історія розвитку.

На сьогоднішній день, глобальна мережа Internet - це сутність відома всім. Дуже важко знайти людину, яка не користувався хоч раз Internet, ще складніше знайти людину, яка про неї не чув. Для когось Internet - це просто невичерпне джерело інформації, для когось - це робота, тут людина трудиться і заробляє собі на життя. А для когось Internet - це середовище проживання, невід'ємна частина його життя, без якої він вже не уявляє свого існування. Тим не менше, для більшості з нас, Internet щось означає.

У 1960-ті роки, після Карибської кризи, фірма RAND Corporation, один з мозкових центрів Сполучених Штатів, вперше запропонувала створити децентралізовану комп'ютерну мережу, що покриває всю країну. Проект включав в себе об'єднання комп'ютерів військових, наукових та освітніх установ в мережу, яка могла б зберегти працездатність в умовах ядерної атаки.

До осені 1969 року з'явилася мережа ARPANET, що складається на той час з чотирьох вузлів, це були університети США. Колосального росту ARPANET сприяв її децентралізована структура, суттєво відрізняється від структури існували в той час корпоративних мереж. ARPANET дозволяла підключати до мережі комп'ютери практично будь-якого типу.

80-ті роки стали періодом бурхливого розвитку Internet. У той час почали з'являтися локальні мережі (LAN). Одночасно з'явилися комп'ютери, які стали називати робочими станціями, в основному на базі UNIX. Ця ОС мала можливість роботи в мережі з IP (Internet Protocol).

У 1989 році, працюючи в CERN, Бернерс-Лі запропонував проект, відомий як Всесвітня павутина (англ. World Wide Web).

У рамках проекту Бернерс-Лі написав перший у світі веб-сервер і перший у світі гіпертекстовий веб-браузер, що називався "WorldWideWeb".

Перший у світі веб-сайт Бернерс-Лі створив за адресою http: / / info. Cern. Ch /, тепер сайт зберігається в архіві. Цей сайт з'явився онлайн в Інтернеті 6 серпня 1991

Інтернет2 - некомерційний консорціум з 230 американських університетів, який підтримує власну експериментальну високошвидкісну мережу Абілін (англ. Abilene Network).

Відмінні особливості "Інтернет2" - це використання нового протоколу передачі даних IPv6 і засобів multicast (широкомовної передачі даних декільком абонентам одночасно),засоби забезпечення пріоритетного якості в передачі відео-і голосової інформації, а також використання високошвидкісних магістральних каналів

17 травня 1974 академік Андрій Дмитрович Сахаров завершив роботу над статтею " Світ через півстоліття "

"У перспективі, можливо, пізньою, ніж через 50 років", - прогнозує Сахаров, - "я припускаю створення всесвітньої інформаційної системи, яка і зробить доступним для кожного в будь-яку хвилину зміст будь-якої книги коли- небудь і де-небудь опублікованій...". Темп прогресу інформатики далеко випередив очікування Андрія Дмитровича.

У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня, в Україні з 2001 року « День Інтернету » відмічається щорічно 14 грудня.

У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.

У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.

5 січня 2011 року кількість інтернет- користувачів у світі сягнула 2 мільярдів