Козацьке бароко назва архітектурного стилю, що був поширений на українських землях у XVII- XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Період другої половини століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові українське бароко. Козацьке бароко назва архітектурного стилю, що був поширений на українських землях у XVII- XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Період другої половини століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові українське бароко.

В архітектурі відрізняється від західноєвропейського бароко більш спокійними орнаментами та спрощеними формами. Принципами українського бароко були пишність і своєрідне розташування частин деталей споруд, декоративність орнаменту і гра світлотінні, які підкреслювали переваги величезним площам кам'яних церков. Українські архітектори цього періоду намагалися поєднати у кам'яному храмовому будівництві європейські віяння мистецтва бароко з великими традиціями Київської Русі.

Характерні риси українського бароко Застосування куполів цибулинної і грушоподібної форм. Використання декоративних деталей, виділених на тлі оштукатурени х стін. Пластичні архітектурні форми.

Періоди розвитку Козацьке бароко Східне українське бароко Західне українське бароко третій період пізнє бароко, початок кінець 1770-х років другий період середнє або високе бароко, початок 1740-х років перший період раннє бароко, ті роки

На Полтавщині стиль бароко в церквах проіснував довше Київська і чернігівська школи виявились найбільш багатими на пам'ятки доби бароко, менше всього пам'яток східного бароко на Полтавщині. Водночас на Полтавщині стиль бароко в церквах проіснував довше, ніж це відмічено граничним датуванням ми роками. Наприклад, такі об'єкти полтавської школи, як собор Різдва в Пирятині і Троїцька церква в Диканьці, датовані початком 1780-х років. В цілому, аналізуючи загальну кількість всіх будівель Полтавщини, віднесених до реєстру пам'яток, слід відмітити абсолютне переважання об'єктів періоду класицизму-ампіру XIX століття.

Собор Хресто- воздвиженсь- кого монастиря Полтава Преобра- женський собор Мгарського монастиря Лубни Преображе нська церква Сорочинц і Троїцька церква Диканька Вознесенська церква Полтава Собор Різдва Богородиці Пирятин Успенський собор Полтава

Собор Хрестовоздвиженського монастиря 1650 року, на честь перемоги повстанців над військами польських магнатів і шляхти та визволення Полтави і краю від польсько- шляхетського поневолення, поблизу міста, на високій горі, вкритій віковим лісом, з дозволу київського митрополита, відомого українського церковного діяча і письменника Сильвестра Косіва було засновано Полтавський Хрестовоздвиженський монастир. Очолював будівництво ігумен Лубенського Мгарського монастиря Калістрат. Собор на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господня споруджений як головний храм монастиря коштом Генерального судді В. Л. Кочубея та його сина, полтавського полковника В. В. Кочубея. За деякими даними освячений Пам'ятка архітектури українського бароко.

Спасо- Преображенський собор Мгарського монастиря м. Лубни 23 квітня 1684 р. на території монастиря було закладено Спасо-Преображенський Собор. Фундатором храму вважається гетьман Самойлович, який запросив до роботи архітекторів Йоганна Баптиста та Мартина Томашевського. Повністю будівництво було завершено у 1692 р. Спочатку семибанний Собор, після пожежі 1736 р. відновили як п'ятибанний. Найвірогідніше, тоді ж фасади було прикрашено дивною бароковою ліпниною. На сьогодні ансамбль монастиря включає будівлю Собору, чотириярусну дзвіницю з банею в стилі ампір, монастирські стіни з вежами та ряд інших будівель. Зараз триває реставрація храму

Свято-Успенський кафедральний собор м.Полтава В 1748 р., з ініціативи полковника Андрія Горленка, обозного Андрія Рунівського, полкового судді Григорія Сахновського, бунчуковий Димитрій Білуха, міський отаман Ілля Волховський, представники церковної громади Максименко, Таринтенко, Білушенко, Кириловим та інші чини, козацька старшина та громада міста прийняла рішення про спорудження кам'яного храму і 8 листопада 1748 року уклала договір з відомим на той час архітектором з Нової Сербії Стефаном Стабанським. Через різні організаційні та фінансові проблеми до роботи приступили лише 1751 році. Через відсутність достатнього фінансування та інші причини будівництво тривало аж до 1770 року. Це був перший кам'яний собор Полтави.

Вознесенська церква м. Полтава збудована у 1762 р. на кошти полтавського полковника І. Черняка, як соборна церква Пушкарівського Вознесенського монастиря. Мурована, одноверха, татраконхового типу. Пам'ятка була дуже поруйнована: провалені склепіння, обдерто тиньк, розбиті дверні і віконні відкоси, знищено елементи декору, пошкоджено цегляне мурування (відбудована). Вознесенська церква - унікальна пам'ятка монументальної мурованої архітектури 18 ст. Розташована на території колишнього передмістя Пушкарівки (вул. Зоряна 2), неподалік від житлового масиву Половки.

Преображенська церква смт Великі Сорочинці Спорудження мурованого храму розпочалося 1723 і було викликане бажанням гетмана Данила Апостола облаштувати свою Сорочинську резиденцію, яка виконувала роль неофіційної столиці гетьманської України. За деякими свідченнями будував храм відомий архітектор Степан Ковнір. Каменярі були з Полтави і Опішні. Допоміжні роботи виконували місцеві козаки року будівельні роботи завершилися. У церемонії освячення брав участь фундатор гетьман Лівобережної України Данило Апостол з 10-ти тисячним почтом козаків.резиденцію архітектор ПолтавиОпішні У 1867 поряд із храмом збудували дерев'яну дзвіницю. У 1895 церква мала три вівтарі: головний на честь Преображення Господнього, другий Святої Трійці, третій Покрови Пресвятої Богородиці.Святої ТрійціПокрови Пресвятої Богородиці 22 березня (3 квітня) 1809 у Спасо- Преображенській церкві був охрещений Микола Гоголь.3 квітня1809Микола Гоголь

Троїцька церква м. Диканька Троїцька церква зведена 1780 року в історичному центрі Диканьки на місці старої дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви у стилі пізнього хрещата за поземним планом (архітектор невідомий) на кошти бунчужного Полтавського полку П. Кочубея. Деякі дослідники вважають автором будівлі відомого архітектора М. О. Львова. Саме Троїцьку церкву пов'язують із письменником Миколою Гоголем: нібито, саме тут бував коваль Вакула з повісті «Ніч перед Різдвом». У цій же церкві 1908 року настоятель отець Костянтин, батько Василя Короліва Королів Костянтин Іванович (рос. Корольов), обвінчав Олексу Діхтяра і Варвару Корольову (написання прізвища було саме таке на російський зразок), що була двоюрідною сестрою Василя. письменником«Ніч перед Різдвом»1908Василя Короліварос.Олексу Діхтяра

Собор Різдва Богородиці м. Пирятин Різдво-Богородицький храм був зведений у Пирятині в 1781 році на замовлення полкового осавула А. М. Ільченка. Спершу мав вигляд прямокутника, витягнутого зі сходу на захід і своїми формами повторював традиційні тридільні дерев'яні церкви того часу.Пирятині1781 прямокутника Після перебудов XIX століття собор Різдва Богородиці в Пирятині перетворився на тринавовий п'ятибанний храм.XIX століття У 1990 році пирятинський собор Різдва Богородиці переданий релігійній громаді і нині є діючим храмом Пирятинського благочиння Кременчуцької єпархії.

Дякую за увагу!