ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Виступ-презентація Смирнової М.Є., кандидата педагогічних наук, доцента кафедри управління якістю освіти

П РОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ ( ЗА Ю.А.К ОНАРЖЕВСЬКИМ ): Несформованість педагогічних колективів як колективів однодумців. Відсутність демократичних стійких традицій у навчальному закладі та управлінні ним. Відсутність умов для розвитку діалогу, співпраці. Відсутність творчої активності педагогів. Відсутність цілеспрямованої системи щодо створення та засвоєння нових педагогічних технологій. Застарілий зміст управлінських функцій та форм і методів їх реалізації. Відсутність належної уваги до питань якості. Несформованість належного рівня внутрішньошкільної культури.

Д ЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ У КРАЇНИ ( ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ НАКАЗОМ Д ЕРЖСТАНДАРТУ У КРАЇНИ ВІД 27 ЛИПНЯ 1995 Р. 257 ) встановлює, що керівник ЗНЗ належить до групи «Керівники підприємств, установ та організацій» ( код КП ); професійна назва його роботи визначена як «Директор навчально-виховного закладу ( середньої загальноосвітньої школи, спеціалізованої школи, гімназії, інтернату )»

Директором ЗНЗ може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше ніж 3 роки, який успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому МОНУ (Положення про загальноосвітній навчальний заклад)

Під час проведення обласних семінарів для керівників загальноосвітніх навчальних закладів з проблеми «Управлінська компетентність керівника навчального закладу» керівники шкіл висловлювали думку, що 1) управління загальноосвітнім навчальним закладом неможна розглядати як професійну діяльність, тому що керівниками шкіл дуже часто стають люди, які не одержують спеціальної підготовки. 2) Директор школи – це не професія, а посада, тому він має володіти не професійною, а лише управлінською компетентністю. Одночасно багатьма учасниками семінарів зверталася увага на те, що найважливішою характеристикою управлінської діяльності сучасного керівника є професіоналізм, компетентність; що керівник високого рівня – це передусім ефективний менеджер освіти.

готовність до інноваційної діяльності, здатність до самовдосконалення, здатність працювати в нових умовах, психологічна готовність бути керівником, вміння визначати стратегічні завдання й розвязувати їх, здатність відчувати сучасність, уміння створювати розвиваюче шкільне середовище, уміння налагоджувати індивідуальну роботу з педагогами, комунікабельність. Н А КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗА НАПРЯМОМ «Д ИРЕКТОРИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ », СЛУХАЧАМИ БУЛИ ВИДІЛЕНІ ТАКІ ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ, ЩО МАЮТЬ БУТИ ПРИТАМАННІ ДИРЕКТОРУ ШКОЛИ ЯК КОМПЕТЕНТНОМУ СПЕЦІАЛІСТУ І ПРОФЕСІОНАЛУ - УПРАВЛІНЦЮ

Р. Д АФТ, ВИДІЛЯЄ ТРИ ОСНОВНІ ГРУПИ НАВИКІВ УПРАВЛІНЦЯ : КОНЦЕПТУАЛЬНІ, ЛЮДСЬКІ, ТЕХНІЧНІ. Концептуальні навички – це когнітивні (пізнавальні) здібності керівника сприймати організацію як ціле й одночасно чітко виділяти взаємозвязки, які існують між її частинами. Це мислення менеджера, його уміння обробляти інформацію, його здатність планувати, визначати перспективи діяльності організації, що він очолює Людські навички – здатність менеджера до роботи з людьми та за допомогою людей, а також уміння взаємодіяти як члена команди. Ці навички проявляються в тому, як менеджер ставиться до співробітників, як він їх мотивує, як сприймає їхню діяльність і координує її, який подає приклад, як спілкується і розвязує конфлікти. Технічні навички – це спеціальні знання і уміння, необхідні для виконання конкретних функцій (наявність професійних знань, аналітичних здібностей, а також умінь правильно використовувати різні засоби для рішення проблеми в конкретній ситуації). Встановлено, що за мірою просування менеджера по сходинках ієрархії в організації потреба в технічних навичках знижується, а значення людських та концептуальних навиків зростає.

Д ЖОН Р АВЕН ВИДІЛЯЄ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕФЕКТИВНОГО КЕРІВНИКА, ЯК ВИДИ КОМПЕТЕНТНОСТІ уміння допомагати людям в розвитку та застосуванні талантів; здатність розвивати та залучати людей до сумісної роботи; уміння впроваджувати в практику нові ідеї ; здатність створювати атмосферу відданості справі, ініціативи та відповідальності в якій персонал готовий до нововведень і оцінює свої дії у відповідності з загальною метою; уміння підтримувати цікаві ідеї й пояснювати іншім чому саме їх треба підтримувати; уміння впливати на суспільні процеси від імені організації та її членів; уміння розширяти кругозір та відповідальність співпрацівників.

К ОМПОНЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКА ЗНЗ ( ЗА Л.І. Д АНИЛЕНКО І Л.М. К АРАМУШКОЮ ) знання, необхідні для педагогічної спеціальності або посади уміння і навички, необхідні для успішного виконання функціонально-посадових обов'язків професійні, ділові та особистісно значущі якості, що сприяють найповнішій реалізації власних сил, здібностей і можливостей у процесі виконання функціонально-посадових обов'язків загальна культура, необхідна для формування гуманістичного світогляду, визначення духовно-ціннісних орієнтирів, моральних і етичних принципів особистості мотивація професійної діяльності

Р ОСІЙСЬКІ ДОСЛІДНИКИ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИДІЛЯЮТЬ СІМ ГРУП БАЗОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ КЕРІВНИКА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ У ВІДПОВІДНОСТІ З ОСНОВНИМИ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ ЛЮДИНИ. 1. Сприйняття як уміння навчатися тобто схопити сутність ситуації інтуїтивно та швидко; уміння побачити глибину речей, схильність до навчання, відкритість до нового. 2. Взаємозвязки – інтелект, мова, комунікації: уміння виділяти ціле і бачити звязки між частинами; уміння формулювати ідеї та адекватно передавати їх іншим людям; здатність сприймати та ефективно оцінювати інформацію; уміння встановлювати та підтримувати стосунки з колегами та підлеглими; уміння находити спільну мову з людьми, пояснювати, навчати, враховуючи їх розвиток. 3. Вибір – чутливість до «правильного», адекватного шляху: уміння підніматися над ментальними догмами та приймати точні рішення, виходячи з реальних обставин; уміння приймати стратегічні рішення, прямуючи за своїми цінностями; здатність інтуїтивно приймати відповідні рішення в умовах дефіциту інформації та часу; здатність бути незалежним від соціальних стандартів та від страху оцінки. 4. Активність як перетворююча дія та тактична активність передбачає: здатність жити сьогоденням і рухатись уперед; здатність діяти в обраному напряму всупереч думці людей; здатність йти на виправданий ризик і діяти в критичних ситуаціях. 5. Воля – усвідомленість та уміння концентруватися. Це: здатність самостійно приймати рішення; здатність утримувати свою увагу на пріоритетних цілях; здатність зберігати усвідомленість і свободу вибору. 6. Віра – віра в себе, в людей, в Світ: віра у власні сили; здатність брати на себе відповідальність; здатність делегувати повноваження; здатність підтримувати своїх колег та підлеглих. 7. Мудрість – відчуття обмежень, відчуття часу, дисципліна, витриманість і терпіння: здатність бути бездоганним; толерантність до обмежень інших людей; стримане ставлення до перемог, здатність програвати без відчуття поразки

Узагальнене розуміння поняття професійної компетентності керівника навчального закладу. Ії компоненти: 1) теоретичні знання, тобто знання у сфері управління організацією; 2)навички (адміністрування, здатність до ініціативи, уміння перерозподіляти ресурси організації з метою найвигіднішого їх застосування; прийняття обґрунтованих і компетентних рішень на основі участі в цьому процесі інших керівників і підлеглих); 3) наявність практичного досвіду; 4) уміння, серед яких можна виділити: технічні – здійснювати аналіз діяльності організації та самоаналіз, передбачати тенденції, особливості соціального попиту на освітні послуги, соціальне замовлення та психологічні – управляти людьми, досконале знання підлеглих, їхніх здібностей, способи створення та підтримки сприятливого психологічного клімату для забезпечення оптимального режиму роботи закладу; 5)певні особистісні якості, що мають значення для здійснення управлінської діяльності.

К ОМПЕТЕНТНІСТЬ – ЗДАТНІСТЬ ЛЮДИНИ ВИКОНУВАТИ ЕФЕКТИВНО ПЕВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ К ОМПЕТЕНЦІЯ – ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ, ЩО ВИЗНАЧАЄ І ВПЛИВАЄ НА ЇЇ ЗДАТНІСТЬ ВИКОНУВАТИ ЕФЕКТИВНО ПЕВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ Розуміння компетентності у відповідності з Національною рамкою кваліфікацій здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості; Компетентність є результатом набуття компетенцій 13

1) рівень підготовленості до будь-якого виду праці, а також як професія, спеціальність (Словник іншомовних слів); 2) вміння, майстерність, мистецтво, ремесло, професія, компетентність; природне чи отримане в результаті навчання вміння і досвід у виконанні деяких робіт у певній діяльності або професії (Термінологічний словник Д. Розенберга); 3) навченість працівника, наявність в нього знань, навичок та вмінь, які необхідні для виконання ним певної роботи («Професійна педагогіка» під ред. академіка С. Батишева); 4) ступінь і вид професійної навченості, професійні якості, що необхідні для виконання конкретного виду діяльності (В.Мельник); 5) кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений компетентний орган встановив, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) за заданими стандартами (Національна рамка кваліфікацій); 6) кваліфікаційний рівень - структурна одиниця Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю компетентностей, які є типовими для кваліфікацій даного рівня. Кваліфікація (від лат. quails – якої якості + facere - робити)

Н АЦІОНАЛЬНА РАМКА КВАЛІФІКАЦІЙ – ЦЕ СИСТЕМНИЙ І СТРУКТУРОВАНИЙ ЗА КОМПЕТЕНТНОСТЯМИ ОПИС КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РІВНІВ ( ЗАТВЕРДЖЕНА П ОСТАНОВОЮ КМУ ВІД 23 ЛИСТОПАДА 2011 Р ) Відповідно до Національної рамки кваліфікацій у системі підвищення кваліфікації виділяють такі компетентності директора загальноосвітнього навчального закладу: нормативно-правова компетентність управлінська компетентність психологічна компетентність комунікативна компетентність інформаційна компетентність лідерська компетентність

Нормативно-правова компетентність Здатність реалізовувати освітню політику навчального закладу відповідно до вимог і стандартів державної політики в сфері освіти. Знання. Знання основних напрямів державної політики в сфері освіти; законодавства в сфері освіти; з питань громадянських та професійних прав педагогів; законодавства про охорону дитинства і права дітей; знання законодавчих і нормативно-правових основ здійснення фінансово-господарчої діяльності в навчальному закладі. Уміння. Розробка концепції, визначення місії та організація роботи навчального закладу відповідно до вимог і стандартів державної політики в сфері освіти; управління шкільним бюджетом, здійснення маркетингової діяльності в умовах ЗНЗ. Комунікації. Уміння донести в доступній формі основні положення нормативно- правових документів учасникам освітнього процесу, співпраця з усіма учасниками освітнього процесу на основі вимог нормативно-законодавчих документів, захист своїх прав і прав педагогів; здійснення правового захисту школярів. Автономність і відповідальність. Здатність виконувати функціональні обовязки, не порушуючи законодавчих норм, налагоджувати процес функціонування та розвитку загальноосвітнього навчального закладу відповідно до існуючих нормативно-правових стандартів, відповідати за результати власної управлінської діяльності.

Психологічна компетентність Здатність створювати сприятливий психологічний клімат у колективі, формувати атмосферу відданості справі, ініціативи та відповідальності. Знання. Знання основ психології управління; технології адаптивного управління. Уміння. Використання технології адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу; керування своїм психологічним станом;управління власними ресурсами; формування психологічної готовності до нововведень у роботі навчального закладу. Комунікації. Налагодження взаємодії та партнерства в педагогічному колективі; здійснення професійного розвитку персоналу; залучення людейдо сумісної роботи. Автономність і відповідальність. Оцінка успішності власних управлінських дій, співвіднесення їх ефективності з загальною метою.

Комунікативна компетентність Здатність забезпечувати ефективні комунікації в колективі. Знання. Знання теоретичних основ налагодження комунікацій (спілкування), функцій, видів і типів спілкування. Уміння. Забезпечення ефективної взаємодії з різними організаціями, органами влади та управління, їх представниками; виконання представницьких функції; використання сучасних форм і методів комунікації; розвязання конфліктних ситуацій. Комунікації. Переконлива та результативна взаємодія з усіма учасниками навчально-виховного процесу (дітьми, батьками учнів, співпрацівниками). Автономність і відповідальність. Демонстрація ефективних стратегій спілкування залежно від ситуації, технології говоріння і слухання, ділового мовлення.

Інформаційна компетентність Здатність ефективно працювати з інформацією. Знання. Знання основ ділового спілкування та документообігу. Уміння. Ведення шкільної документації на електронних носіях;відбір інформації згідно з системою пріоритетів;використання ІКТ в управлінській діяльності. Комунікації. Ефективне сприйняття та оцінювання інформації; Автономність і відповідальність. Організація роботи з різними інформаційними джерелами та ресурсами.

Лідерська компетентність Здатність вливати на людей і формувати команду своїх послідовників. Знання. Знання сучасних теорій лідерства, психологічних особливостей лідерства, технологій командного управління;теоретичних основ ефективного лідерства; способів удосконалення власного стилю управління. Уміння. Вибудовування ефективних комунікації у професійних відносинах; обирати оптимальний стиль управління та мотиваційні стратегії в роботі з педагогічним колективом. Комунікації. Генерування продуктивних ідей, просування їх, подальше втілення, уміння надихати педагогів до їх реалізації. Автономність і відповідальність. Реалізація фасилітативної позиції керівника у взаєминах з усіма учасниками навчально- виховного процесу; ціннісне ставлення до професійної діяльності; до себе, до людей; готовність до прояву особистої ініціативи.

як результат соціальної зрілості, коли людина пройшла через життєві випробування і навчилася діяти з максимальною самовіддачею, не сподіваючись на те, що вона отримує успіх, як винагороду; коли вона має інтелектуальні, психологічні, комунікативні, а також загальні здібності до управлінської діяльності; коли людина має внутрішню мотивацію до професійної діяльності, яку Дж. Равен розглядає як компонент компетентності коли здібності людини розвиваються та збагачуються, що дозволяє їй успішно оволодівати певною діяльністю та удосконалюватись в ній коли вивчається та переймається досвід успішних керівників та моделюються успішні стратегії розвитку особистісних якостей. П РОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КЕРІВНИКА ФОРМУЄТЬСЯ ПОСТУПОВО. Ї Ї ЗРОСТАННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ :

Дякую за увагу!