Нормативно-правове та програмно-методичне забезпечення діяльності Іванківського районного центру дитячої та юнацької творчості

Основна документація та методичні матеріали керівників гуртків, творчих обєднань: навчальні програми (навчальні плани) гуртка, творчого об'єднання; плани-конспекти (технологічні картки) навчальних занять; журнали обліку роботи гуртків, творчих обєднань; тематичні папки з дидактичними матеріалами; матеріали організації та проведення виховних та масових заходів (розважально-пізнавальних, тематичних тощо); висвітлення результатів навчально-виховної роботи гуртка, творчого об'єднання у ЗМІ, друковані, фото - та відео матеріали; плани самоосвіти; матеріали узагальнення власного досвіду роботи; інструкції з техніки безпеки під час навчальних занять та масових заходів.

Закон України Про позашкільну освіту

Ст.4. Позашкільна освіта Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Ст.8. Основні завдання позашкільної освіти: пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і слухачів; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів; виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів; задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації тощо.

Ст.12. Творчі об'єднання позашкільного навчального закладу класифікуються за трьома рівнями: початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності; основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації; вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів.

Ст.21. Педагогічні працівники позашкільного навчального закладу Педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в позашкільних навчальних закладах. Ст.24. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільного навчального закладу Підвищення кваліфікації педагогічних працівників державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється не рідше одного разу у п'ять років за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Типові навчальні плани для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи МОНУ Наказ Міністерства освіти і науки України від

Організація діяльності груп гуртків, секцій, студій та інших творчих обєднань, початкового, основного або вищого рівнів навчання здійснюється відповідно до цих типових навчальних планів і навчальних програм, затверджених МОНУ. Відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі може здійснюватися також за навчальними планами і програмами, що затверджуються відповідним місцевим органом виконавчої влади. Експериментальні навчальні плани складаються позашкільним навчальним закладом з урахуванням типових навчальних планів.

Рівнева класифікація гуртків, творчих об'єднань до початкового рівня відносяться гуртки, творчі обєднання, діяльність яких спрямована на загальний розвиток вихованців, учнів і слухачів, виявлення здібностей та обдарувань, прищеплення інтересу до творчої діяльності; до основного рівня відносяться гуртки, творчі обєднання (в тому числі, в них групи), які розвивають інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння та навички, задовольняють потреби в професійній орієнтації; до вищого рівня відносяться гуртки, творчі обєднання (в тому числі, в них групи), які задовольняють інтереси і потреби здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів, слухачів у творчій, науково-дослідницькій роботі, профільній і професійній підготовці.

Основні орієнтири виховання гуртківців

Мета виховної діяльності ЦДЮТ– формування системи загальнокультурних і національних цінностей та сукупності соціально значущих якостей творчої особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, культури та мистецтва, праці, самої себе тощо.

Основні принципи виховної діяльності ЦДЮТ: національна спрямованість - національна спрямованість - формування національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантне ставлення до культури всіх національностей, які проживають в Україні; культуровідповідність - культуровідповідність - виховання здійснюється як культурологічний процес, формування базису культури особистості; акмеологічний принцип - акмеологічний принцип - створення умов для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей;

Основні принципи виховної діяльності ЦДЮТ: суб'єкт-суб'єктна взаємодія – суб'єкт-суб'єктна взаємодія – учасники виховного процесу є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставляться уважно до поглядів один одного, визнають право на відмінність, узгоджують свої позиції; адекватність виховання психологічним умовам розвитку особистості – адекватність виховання психологічним умовам розвитку особистості – обов'язкове врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стимулювання розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвого вибору; принцип превентивності - принцип превентивності - профілактика негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомога у формуванні імунітет до негативних впливів соціального середовища.

Зміст виховного процесу в ЦДЮТ: формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави; формування ціннісного ставлення особистості до сімї, родини, друзів, інших людей; формування ціннісного ставлення особистості до культури та мистецтва; формування ціннісного ставлення особистості до природи; формування ціннісного ставлення особистості до праці; формування ціннісного ставлення особистості до себе

Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави: виховання патріотизму виховання патріотизму (любов до свого народу, повага до українських звичаїв і обрядів, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою); формування національної самосвідомості формування національної самосвідомості (особиста ідентифікація особистості зі своєю нацією; віра в духовні сили та майбутнє; воля до праці на користь народу; усвідомлення моральних та культурних цінностей, особистої відповідальності перед своєю нацією);

Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави: виховання правосвідомості виховання правосвідомості (усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідоме ставлення до законів та державної влади); формування політичної культури формування політичної культури та демократичного світогляду; формування толерантності та культури формування толерантності та культури міжетнічних відносин міжетнічних відносин (толерантне ставлення до представників інших етнічних груп, їхньої матеріальної та духовної культури).

Формування ціннісного ставлення творчої особистості до людей виявляється у моральній активності дитини; прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до інших, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим

Формування ціннісного ставлення особистості до культури та мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках особистості, пов'язаних з мистецтвом (володіння системою елементарних мистецьких знань, адекватне сприйняття художніх творів, здатність збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, свідоме прагнення здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Формування ціннісного ставлення особистості до праці усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, формування потреби в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості.

Формування ціннісного ставлення особистості до природи: усвідомленні функцій природи в житії людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критична оцінка споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вміння протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активна участь у практичних природоохоронних заходах, здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи

Формування ціннісного ставлення особистості до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил і є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції: ціннісне ставлення до свого фізичного «Я» ; ціннісне ставлення до свого психічного «Я» ; ціннісне ставлення, до свого соціального «Я»

Концепція художньо-естетичного виховання учнів

Художньо-естетичне виховання – формування естетичних якостей дітей та учнівської молоді шляхом їх залучення до цінностей мистецтва, вітчизняної та зарубіжної культури; забезпечення спеціально організованих психолого-педагогічних умов для духовного збагачення особистості засобами мистецтва, формування естетичної культури, світоглядних уявлень, ціннісних художніх орієнтацій у соціокультурному просторі.

Мета художньо-естетичного виховання: формування особистісно-ціннісного ставлення дитини до дійсності та мистецтва; розвиток естетичної свідомості, духовності і художньої компетентності; мотивація творчої самореалізації і саморозвитку; формування стійкої потреби в духовному самовдосконаленні в процесі сприймання та інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності.

Основні завдання художньо-естетичного виховання: збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, розвиток загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення творчої особистості; виховання естетичного ставлення до оточуючої дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння зв'язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини; формування здатності сприймати та інтерпретувати художньо-мистецькі твори, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;

Основні завдання художньо-естетичного виховання: формування художньої компетентності, готовності використовувати отриманий досвід у самостійній пізнавальній та творчій діяльності; формування системи знань і уявлень про сутність, види та жанри мистецтва – музичного, візуального, хореографічного, театрального тощо; виховання художніх інтересів, смаків, морально- естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.

Основні функції художньо-естетичного виховання: естетична соціалізація – естетична соціалізація – залучення творчої особистості до активного процесу оволодіння художніми цінностями; ціннісно-орієнтаційна ціннісно-орієнтаційна – формування комплексу естетичних ідеалів та духовних орієнтирів, що є зразком для саморозвитку особистості; компенсаторна – компенсаторна – ліквідація прогалин в естетичному, духовному та загальнокультурному розвитку творчої особистості;

Основні функції художньо-естетичного виховання: регулятивна – регулятивна – регуляція навчальної та дозвіллєвої діяльності творчої особистості в контексті її естетичного самовдосконалення; рекреаційна – рекреаційна – забезпечення доречного, емоційно привабливого дозвілля та регенерації творчих здібностей; релаксаційна – релаксаційна – активний відпочинок та розваги в процесі творчої художньо-естетичної діяльності

Основні принципи художньо-естетичного виховання: особистісно зорієнтований підхід особистісно зорієнтований підхід – визнання індивідуальності вихованців, самоцінності і неповторності їх психічних і культурологічних рис; субєкт-субєктна взаємодія – субєкт-субєктна взаємодія – педагог-позашкільник і вихованці виступають рівноправними учасниками навчально-виховного процесу; активність особистості – активність особистості – активна роль вихованців в процесі художньо-естетичної діяльності; синтез інтелектуальної і практичної діяльності – синтез інтелектуальної і практичної діяльності – теоретичні знання вихованців трансформуються у внутрішні стимули їх творчої діяльності

Основні принципи художньо-естетичного виховання: безперервність і послідовність – поетапне формування художньо-естетичних цінностей вихованців з урахуванням їх індивідуальних та вікових особливостей; принцип життєвої компетентності та життєтворчості – передбачає становлення вихованців як творців і проектувальників свого життя; соціокультурна варіативність і адекватність – органічне поєднання полікультурного, національного і регіонального у навчально-виховному процесі

Педагогічні умови ефективності художньо-естетичного виховання: відповідність навчально-виховного процесу концептуальним засадам особистісно зорієнтованої гуманістичної моделі художньо-естетичного виховання; суб'єкт-суб'єктна взаємодія, утвердження позиції дитини як рівноправного учасника навчально-виховного процесу; створення в гуртку, творчому об'єднанні стимулюючого і розвивального середовища відповідно до освітніх завдань з обов'язковим урахуванням запитів і потреб вихованців та їхніх батьків;

створення ситуацій позитивних емоційних переживань дитини в предметній, комунікативній діяльності, спрямованих на суспільно значуще особистісне самовизначення та творчий розвиток; естетичне задоволення, емоційне піднесення вихованців від результатів власної пізнавальної або творчої діяльності, усвідомлення її корисності та значущості для інших; постійний моніторинг змін в індивідуальних якостях вихованців, рефлексія та корекція педагогічного впливу з метою його оптимізації тощо. Педагогічні умови ефективності художньо-естетичного виховання:

Бажаємо успіхів у професійній діяльності!