Тема: Основні середовища існування організмів. Наземно-повітряне середовище. Мета: ознайомити із специфікою наземно- повітряного середовища, зясувати, як пристосовуються організми до умов життя в ньому.

Структура уроку 1.Організаційний етап 2.Вивчення нового матеріалу 3.Підсумок уроку 4.Домашнє завдання

Діти! Сьогодні ми з вами поговоримо про одне із середовищ існування організмів, а саме – наземно-повітряне; дізнаємося, які ж фактори впливають на організми в ньому, та як живі істоти пристосовуються до таких умов.

Типи середовищ існування Наземно- Водне Грунт Організми повітряне інших істот

Загальна характеристика наземно- повітряного середовища Давайте подумаємо! Які основні властивості наземно-повітряного середовища? Це: - освітленість (висока вдень); - температура (дуже мінлива від -70°до +50°С); - високий вміст кисню; - вітер; - газовий склад, густина та тиск повітря..

Освітленість Для всіх живих організмів необхідна енергія, джерелом якої є сонячна радіація. Спектр сонячного проміння включає в себе хвилі різної довжини і різного фізіологічного впливу на організми. Подумайте! Які виділяють ділянки у спектрі сонячного проміння? Це: ультрафіолетове, видиме та інфрачервоне. Ультрафіолетове проміння Інфрачервон е проміння Зона дена - тура -ції білк а Зона теп- лово -го спри й- нятт я Видиме світло

Ультрафіолетові промені короткої довжини діють згубно на живу матерію, але їх майже повністю поглинає озоновий екран атмосфери, який утворюється з кисню під дією космічного опромінення. Без нього існування на землі було б неможливим. Довгохвильові УФП у великих дозах також несприятливо діють на організм, але в невеликих кількостях є корисними (спричинюють великий бактерицидний вплив, утворення вітаміну Д, засмаги в людини, статевих продуктів у тварин та ін.). Видимі промені забезпечують здатність рослин до фотосинтезу.Видимі промені забезпечують здатність рослин до фотосинтезу. Інфрачервоні промені є джерелом теплової енергії для живих істот.Інфрачервоні промені є джерелом теплової енергії для живих істот.

Екологічні групи рослин за потребами в освітленості Світлолюбні Тіньолюбні Тіньовитривалі

Тіньовитривалі – можуть витримувати затінення, але добре ростуть і на світлі, легше за інші пристосовуються до змін освітлення (кімнатні рослини, липа, черемха, суниця Тіньолюбні – розвиваються в умовах слабкого освітлення, в нижніх ярусах лісів, в печерах, глибоководні (плаун булавовидний, квасениця звичайна, смерека); Світлолюбні – рослини відкритих, добре освітлених місць перебувань (береза, сосна та ін.);

У тварин світло має важливе значення щодо орієнтації в просторі, а реакція на тривалість світлового дня (фотоперіодизм) дає їм можливість, як і рослинам, регулювати свої життєві функції залежно від сезону чи часу доби. Нічна – тварини, що активні вночі. В них нерозвинений колірний зір, очі можуть мати великі розміри або можуть бути повністю редуковані. Денна – активні у світлу частину дня. В них добре розвинений колірний зір, очі часто мають яскраве забарвлення.

Температура навколишнього середовища відіграє винятково важливу роль у житті організмів, бо впливає на температуру їхнього тіла. Взагалі, температурні межі існування життя – це температури, при яких можливе функціонування білків (0°...+50°С). Але ряд організмів має спеціалізовану ферментну систему і пристосування до існування при температурі тіла, що виходить за вказані межі ( ). Існує ще й неактивний стан організмів (анабіоз), при якому живі істоти здатні витримувати значно ширший діапазон температур (від -200 до +100).Температура навколишнього середовища відіграє винятково важливу роль у житті організмів, бо впливає на температуру їхнього тіла. Взагалі, температурні межі існування життя – це температури, при яких можливе функціонування білків (0°...+50°С). Але ряд організмів має спеціалізовану ферментну систему і пристосування до існування при температурі тіла, що виходить за вказані межі ( ). Існує ще й неактивний стан організмів (анабіоз), при якому живі істоти здатні витримувати значно ширший діапазон температур (від -200 до +100). Анабіоз (анабіозіс - повернення до життя) – стан організму, за якого відсутні помітні прояви життєдіяльності внаслідок значного гальмування процесів обміну речовин. Він супроводжується великими втратами води (75%). Коли настають сприятливі умови, організми виходять зі стану анабіозу і життєві процеси поновлюються.Анабіоз (анабіозіс - повернення до життя) – стан організму, за якого відсутні помітні прояви життєдіяльності внаслідок значного гальмування процесів обміну речовин. Він супроводжується великими втратами води (75%). Коли настають сприятливі умови, організми виходять зі стану анабіозу і життєві процеси поновлюються. Температура

Холодостійкі Теплолюбні Екологічні групи організмів за потребами в температурі

Холодостійкі – види, що надають перевагу холоду. Це організми Арктики і Антарктиди, тундри, холодних морів та високогіря (бактерії, лишайники, членистоногі, гриби, мохи).

Теплолюбні (термофіли) – мешкають при високих температурах. Живуть на поверхні ґрунту, в органічних залишках, що розкладаються, в гарячих джерелах тощо (одноклітинні, нематоди, кліщі).

Зверніть увагу! Терморегуляція – це здатність підтримувати стале співвідношення між виробленням тепла в організмі (або поглинання тепла із довкілля) та втратами теплової енергії. Розрізняють такі типи терморегуляції: хімічна забезпечується збільшенням вироблення тепла у відповідь на зниження температури (завдяки скороченням мязів); фізична зумовлена змінами рівня тепловіддачі (регуляція положення волосяного чи піряного покриву, діаметра капілярів шкіри, потовиділення тощо). Залежно від вироблення тепла організми поділяють на холоднокровні та теплокровні. У теплокровних тварин рівень теплопродукції високий, механізм терморегуляції добре розвинений, що дає змогу підтримувати температуру тіла відносно сталою, незалежно від коливань у навколишньому середовищі. У холоднокровних – низький, тому температура тіла залежить від температури довкілля, що позначається на їхній активності (безхребетні, риби, земноводні, плазуни тощо).

Вода до організмів надходить такими шляхами : вода, яку пють; яку споживають разом з їжею; яка утворюється в результаті розщеплення; отримання води через покриви із вологого субстрату. Вода витрачається: через шкіру; через дихальні шляхи; із неперетравленими рештками; із сечею.

Екологічні групи організмів по відношенню до води Вологолюбні Сухолюбні

Вологолюбні- організми, які існують в умовах підвищеної вологості (комарі, мокриці, росичка, зозулин льон).

Посухостійкі (сухолюбні) – населяють посушливі місця і здатні переживати сухі періоди ( павукоподібн і, плазуни, ковила, кактуси).

Подумайте! Які ви знаєте головні складові нижніх шарів атмосфери? Так, це кисень (близько 21%), вуглекислий газ (0,03%) азот (майже 78%). Кисень необхідний організмам для забезпечення енергією, яка вивільняється у результаті реакцій окислення (аеробне дихання). В умовах відсутності кисню можуть виживати лише ті організми, які здатні розщеплювати органічні речовини без наявності кисню (анаеробне дихання). Підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері гальмує дихання, але підвищує процес фотосинтезу, а також підвищує температуру атмосфери (тепличний ефект). У повітря разом із викидами промислових підприємств та автотранспорту потрапляють різні домішки (метан, сірководень, аміак, оксиди сірки та азоту тощо), які негативно впливають на живі організми, а особливо на рослини. Газовий склад повітря

Перевір, як ти засвоїв новий матеріал 1.Назвіть основні середовища існування живих організмів? 2.Які ви знаєте ділянки спектра сонячного проміння? Охарактеризуйте їх вплив на живі організми? 3.Назвіть екологічні групи організмів по відношенню до світла, охарактеризуйте їх? 4.Які існують екологічні групи організмів по відношенню до температури? 5.Які ви знаєте екологічні групи організмів по відношенню до вологи? Наведіть приклади. 6.Як впливає зміна газового складу повітря на живі організми? 7.Подумайте! Чому під час переохолодження ссавці, в тому числі і людина, починають тремтіти?