Ліс у гості закликає, Нас грибами пригощає. Неба потускніла просинь, У права вступає.... осінь.

Хмарки в небі знову плачуть, Слізки крапають: крап-крап... По калюжах радо скачуть Дітлахи: чалап-чалап...

Може форми різні мати: Коник, качечка, баран... Дощик з снігом дарувати, Посміхатись гарно нам.

Товстий стовбур, пишні віти, Наче свічки, білі квіти. А плоди, як їжачки, Носять з голок піджачки.

Куля з безлічі листочків, Ще й стирчить на ніжці. Садять в декілька рядочків, Квасять потім в діжці.

На кущі живе не сам - Є у нього братики. Добрий у томати нам, У борщі, салатики.... Помідор.

Одягнулася в лушпиння, Заховалася в землі. Буде потім на насіння, Буде з салом на столі... Цибуля.

Жовте сонце на городі, Та не зігріває. В каші стане у нагоді, Листя гарне має.

Як достигнуть – наче мед - І не вирватись з тенет! Ос від них не відігнати, Люблять теж їх смакувати!