"Індуктивний умовивід " "Індуктивний умовивід "
Індукцією називається умовив ід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу. Індукцією називається умовив ід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Термін «індукція» походить від латинського слова «induction і означає «наведення». Термін «індукція» походить від латинського слова «induction і означає «наведення».
Індукція, як і будь-який умовивід, складається з засновків і висновку. Засновки в індукції це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Засновки в індукції це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок – судження про клас предметів або явищ у цілому. Висновок – судження про клас предметів або явищ у цілому.
Будується індуктивний умовивід так: У процесі пізнання предметів якогось класу ми ви- являємо, що кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. У процесі пізнання предметів якогось класу ми ви- являємо, що кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті ж самі ознаки. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті ж самі ознаки. Не досліджуючи останніх предметі в класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаку Р. Не досліджуючи останніх предметі в класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаку Р.
З точки зору логічної теорії виводу, більша частина індуктивних умовиводів є неправильними. В них істинність засновків не гарантує істинності висновку. З точки зору логічної теорії виводу, більша частина індуктивних умовиводів є неправильними. В них істинність засновків не гарантує істинності висновку.
Можна розрізнити не тільки істинні й хибні висловлювання, але й більш правдоподібні й менш правдоподібні. Наприклад: візьмемо два висловлювання: «X вчинив крадіжку» і «X не вчиняв крадіжки». Поки не наведені переконливі докази, існує презумпція невинності і ці висловлювання не можна оцінити як істинні або хибні, а лише як правдоподібні. Однак, якщо відомо, що X. бачили на місці злочину, то, звичайно, перше висловлювання буде більш ймовірним, ніж друге, хоча немає ніякої гарантії, що X. опинився там випадково.
У зв'язку з цим з'ясування умов підвищення правдоподібності висновку в індуктивних міркуваннях має не менш практичне значення, ніж формулювання правил дедуктивних міркувань, дотримання яких гарантує істинність їх висновків. У зв'язку з цим з'ясування умов підвищення правдоподібності висновку в індуктивних міркуваннях має не менш практичне значення, ніж формулювання правил дедуктивних міркувань, дотримання яких гарантує істинність їх висновків.
Існують два види індуктивних міркувань Повна індукціяНеповна індукція
Повна індукція Повна індукція це умовивід, в якому на підставі наявності якоїсь ознаки у кожного предмета певного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів. застосовуються тільки в тих випадках, коли мають справу із закритими класами предметів: число предметів, що до них входять, є скінченим і повинне легко піддаватися перерахуванню.
Схема повної індукції має такий вигляд: Схема 1. Клас А складається із предметів a1, a2,... ап. Клас А складається із предметів a1, a2,... ап. а1 належить ознака Р. а1 належить ознака Р. а2 належить ознака Р. а2 належить ознака Р. а належить ознака Р. а належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р.
Неповна індукція це умовивід, в якому на підставі наявності якоїсь ознаки у частини предметів даного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів. Розрізняють два основних види неповної індукції: індукцію шляхом переліку (популярну індукцію); індукцію шляхом відбору (наукову індукцію).
Популярна індукція це міркування, в якому шляхом переліку встановлюється наявність якоїсь ознаки у деяких предметів даного класу і на цій підставі робиться висновок про її наявність у всіх предметів даного класу. Популярна індукція це міркування, в якому шляхом переліку встановлюється наявність якоїсь ознаки у деяких предметів даного класу і на цій підставі робиться висновок про її наявність у всіх предметів даного класу.
Основою висновку в популярній індукції є повторюваність од них і тих же фактів за відсутності серед них суперечностей. Можна зробити узагальнюючий висновок про весь клас предметів на підставі неповної індукції такого виду тільки в тому випадку, коли при розгляді окремих предметів, що належать до даного класу, у кожного з них була наявна певна ознака. Основою висновку в популярній індукції є повторюваність од них і тих же фактів за відсутності серед них суперечностей. Можна зробити узагальнюючий висновок про весь клас предметів на підставі неповної індукції такого виду тільки в тому випадку, коли при розгляді окремих предметів, що належать до даного класу, у кожного з них була наявна певна ознака.
Схема популярної індукції має такий вигляд. Клас А складається із предметів а1, а2,... ап. Клас А складається із предметів а1, а2,... ап. a1 належить ознака Р. а2 належить ознака Р. а належить ознака Р. а належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р.
Прикладом популярної індукції може бути наступне міркування: «Студенти першої групи першого курсу юридичного факультету успішно склали іспит з логіки. Отже, можна припустити, що студенти інших груп також добре підготувалися й успішно складуть цей іспит».
Наукова індукція це міркування, в якому висновок робиться на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин. Наукова індукція це міркування, в якому висновок робиться на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин.
У науковій індукції висновок робиться на підставі встановлення того, що ознака, яка спостерігається, є суттєвою ознакою тих предметів, котрі досліджуються. Простого перелічування наявності певної ознаки у предметів тут недостатньо.