Фрідріх Август фон Хайек 8 травня березня травня березня 1992 австрійський економіст і австрійський економіст і політичний філософ. Гаєк народився у Відні в родині науковців. Замолоду він захоплювався соціалізмом, Замолоду він захоплювався соціалізмом, вивчав економіку у Візера, а також право у Віденському університеті. також право у Віденському університеті. Крім того, цікавився філософією і Крім того, цікавився філософією і теоретичною психологією. теоретичною психологією. Опісля Першої світової війни він працював з Людвігом фон Мізесом, спочатку на державній службі, а потім в фон Мізесом, спочатку на державній службі, а потім в Інституті дослідження проблем економічних циклів. Інституті дослідження проблем економічних циклів. Гаєк приклав основну теорію австрійської школи Гаєк приклав основну теорію австрійської школи економічної теорії до проблем економічних циклів.

Хоча він не в усьому був згоден із Мізесом стосовно економічних і політичних підходів, критична праця економічних і політичних підходів, критична праця Мізеса «Соціалізм» справила на нього величезний Мізеса «Соціалізм» справила на нього величезний вплив. вплив. У 1931 році він обійняв посаду професора в Лондонській школі економіки. У 1931 році він обійняв посаду професора в Лондонській школі економіки. Протягом 1940-х років Гаєк продовжував опрацьовувати свої методологічні твори з економіки. З тих пір він писав переважно на теми політичної філософії і методології соціології. З 1950 по 1962 рік він був професором Чиказького університету, а потім працював у Фрайбурзі і Зальцбурзі. У 1974 році Гаєк став лауреатом Нобелівської премії, присудженої йому за праці з економічної теорії.

Шлях до рабства Структура книги: Структура книги: Передмова, Вступ і 16 глав 1. Знехтувана дорога; 2. Велика утопія; 3.Індивідуалізм і колективізм; 4.Чи являється планування невідворотним; 5. Планування і демократія; 6. План і закон; 7. Економічний контроль і тоталітаризм

8. Хто кого?; 8. Хто кого?; 9. Свобода і захищеність 9. Свобода і захищеність 10. Чому до влади приходять найгірші; 11. Кінець правди; 12. Соціалістичні корені нацизму; 13. Тоталітаристи серед нас; 14. Матеріальні обставини та ідеальні цілі; 15. Яким буде світ після війни?; 16. Висновок.

«Шлях до кріпацтва» виходила в декількох редакціях. Вперше книжку було надруковано в 1944 році, друге видання 1956 року мало передмову від Гаєка, в редакції 1976 року було додано вступ, а 1994 року вийшло 50-те ювілейне видання з передмовою Мілтона Фрідмана. В 2007 році University of Chicago Press випустила нове видання книжки. «Шлях до кріпацтва» виходила в декількох редакціях. Вперше книжку було надруковано в 1944 році, друге видання 1956 року мало передмову від Гаєка, в редакції 1976 року було додано вступ, а 1994 року вийшло 50-те ювілейне видання з передмовою Мілтона Фрідмана. В 2007 році University of Chicago Press випустила нове видання книжки. Книжку було надруковано видавництвом Routledge Press в березні 1944 у Великій Британії, а потім University of Chicago Press у вересні 1944 Книжку було надруковано видавництвом Routledge Press в березні 1944 у Великій Британії, а потім University of Chicago Press у вересні 1944

Ідея книжки Показана Гаєком ідея полягає в тому, що всі форми колективізму через свою логіку неодмінно призводять до встановлення тиранії. Він використав Радянський Союз та Нацистську Німеччину як приклад країн, що пройшли повний «шлях до рабства», що призвело до встановлення диктатури. Показана Гаєком ідея полягає в тому, що всі форми колективізму через свою логіку неодмінно призводять до встановлення тиранії. Він використав Радянський Союз та Нацистську Німеччину як приклад країн, що пройшли повний «шлях до рабства», що призвело до встановлення диктатури. Гаєк вважав, що в економічній системі з централізованим плануванням, розподіл та розміщення ресурсів та товарів знаходитиметься в руках порівняно малої групи людей, яка не здатна ефективно обробляти інформацію, необхідну для адекватного розподілу ресурсів та товарів що знаходяться в розпоряджені керівників. Неузгодженість стосовно практичної реалізації будь-якого економічного плану разом з неадекватним керуванням ресурсами центральними планувальниками неодмінно потребуватиме примусу для досягнення бодай якихось цілей. Недієздатність центральних планувальників сприйматиметься як брак необхідних повноважень державою для реалізації начебто гарного задуму. Таке сприйняття призводить до того, що люди голосуватимуть за надання більшої влади державі, та сприятиме зростанню авторитету «сильної руки», керівника, який «здатен робити справи». Після такого розвитку подій країна сповзе в тоталітаризм. Гаєк вважав, що «шлях до рабства» починається з централізованого планування економікою, що пригнічує вільний ринок та завершуєтсья зникненням економічних та особистих свобод людини. Гаєк вважав, що в економічній системі з централізованим плануванням, розподіл та розміщення ресурсів та товарів знаходитиметься в руках порівняно малої групи людей, яка не здатна ефективно обробляти інформацію, необхідну для адекватного розподілу ресурсів та товарів що знаходяться в розпоряджені керівників. Неузгодженість стосовно практичної реалізації будь-якого економічного плану разом з неадекватним керуванням ресурсами центральними планувальниками неодмінно потребуватиме примусу для досягнення бодай якихось цілей. Недієздатність центральних планувальників сприйматиметься як брак необхідних повноважень державою для реалізації начебто гарного задуму. Таке сприйняття призводить до того, що люди голосуватимуть за надання більшої влади державі, та сприятиме зростанню авторитету «сильної руки», керівника, який «здатен робити справи». Після такого розвитку подій країна сповзе в тоталітаризм. Гаєк вважав, що «шлях до рабства» починається з централізованого планування економікою, що пригнічує вільний ринок та завершуєтсья зникненням економічних та особистих свобод людини.

В принципі, Гаєк не був проти державного втручання в економіку, але вважав, що мають інсувати певні принципи, які б відокремлювали законне втручання від незаконного. Він боявся, що його ідея буде сприйнята не повністю: бізнесмен, який бажає, аби «держава злізла з його спини» не може, наприклад, вимагати протекціонізму від іноземної конкуренції. В принципі, Гаєк не був проти державного втручання в економіку, але вважав, що мають інсувати певні принципи, які б відокремлювали законне втручання від незаконного. Він боявся, що його ідея буде сприйнята не повністю: бізнесмен, який бажає, аби «держава злізла з його спини» не може, наприклад, вимагати протекціонізму від іноземної конкуренції. Гаєк вважав, що такі країни, як Радянський Союз та Нацистська Німеччина вже завершили свій «шлях до рабства», і що різні демократичні країни йдуть тим самим шляхом. В Шляху до Рабства він написав: «Принцип мета виправдовує засоби в індивідуалістичній етиці тлумачиться як заперечення будь-якої моралі. В колективістській етиці він є обов'язково необхідним правилом.» Гаєк вважав, що такі країни, як Радянський Союз та Нацистська Німеччина вже завершили свій «шлях до рабства», і що різні демократичні країни йдуть тим самим шляхом. В Шляху до Рабства він написав: «Принцип мета виправдовує засоби в індивідуалістичній етиці тлумачиться як заперечення будь-якої моралі. В колективістській етиці він є обов'язково необхідним правилом.»

Дякую за увагу Дякую за увагу