ПЛАН 1.Розвиток теорії фінансового посередництва 2.Сутність і класифікація фінансових послуг 3.РИнок фінансових послуг та його структура 4.Учасники ринку фінансових послуг

1.1. Розвиток теорії фінансового посередництва головні завдання, які виконують фінансові посередники: забезпечення ефективного зведення заощадників і позичаль­ників; надання їм на вигідних умовах основних видів послуг, спря­мованих на зменшення ризику, збільшення ліквідності, забезпечен­ня інформації.

Хронологія розвитку фінансового посередництва ті роки ті роки ті роки теперішній час:

до основних диспропорцій у розвитку сучасного фінансового сектору належать: непропорційне щодо реального сектору зростання активів фі­ нансових установ; домінування короткострокових форм інвестування; відрив потоків капіталу від потоків товарів та послуг; ускладнення контролю та регулювання за функціонуванням установ фінансового сектору; суттєве ослаблення ліквідності провідних фінансових ринків; кількісне та якісне домінування спекулятивних складових у структурі фінансових потоків; відплив ресурсів, у тому числі кваліфікованих фахівців, з ре­ального сектору до фінансового.

1.2. Сутність та класифікація фінансових послуг Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 р. 2664, фінансові послуги операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Отже, визначають три головні ознаки будь-якої фінансової по­слуги, а саме: 1)операції здійснюються на користь третіх осіб, тобто мають посередницький характер; 2)предметом операції є фінансові активи; 3)мета операції одержання прибутку або збереження реальної вартості фінансового активу.

Фінансова операція це будь-яка операція, пов'язана зі здійсненням або забезпеченням здійснення платежу суб'єктом фінансового моніторингу. Фінансові активи кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів У ст. 4 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" міститься таке визна­ чення цього поняття: "Фінансовий актив це: а)грошові кошти та їх еквіваленти; б)контракт, що надає право одержати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в)контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г)інструмент власного капіталу іншого підприємства".

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових послуг на­ лежать: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо їх наступного повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та поручительств; переказ грошей; послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; торгівля цінними паперами; факторинг; інші операції, що відповідають критеріям, визначеним у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

.

. Фінансовий продукт це форма представлення фінансової по­слуги на ринку. Продуктовий ряд сукупність фінансових продуктів, пропонованих фінансовим посередником на ринку. ринок фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг.

Ринок фінансових послуг та його структура За економічною сутністю ринок фінансових послуг сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на послуги, пов'язані зі здійсненням операцій із фінансовими активами. основними ознаками ринку фінансових послуг є такі: ринок фінансових послуг постає як сфера взаємодії фінансових посередників із клієнтами; обслуговування клієнтів відбувається в процесі здійснення операцій із фінансовими активами; ринок фінансових послуг має характер організованого ринку на основі укладання відповідних угод або продажу цінних паперів.

.

.

Учасники ринку фінансових послуг учасниками ринку фінансових послуг є суб'єкти підприємницької діяльності, які мають право здійснювати діяльність із надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг. Фінансова установа це юридична особа, яка надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру впорядку, визначеному законодавством України. Банк юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юри­дичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банків­ських рахунків фізичних та юридичних осіб.

. Діяльність на ринку фінансових послуг ґрунтується на основі до­ тримання таких принципів, як: добровільність при виборі спеціалізації фінансових та банківських установ на окремих видах діяльності, продуктах або операціях; неприпустимим є застосування адміністративних методів запровадження конкретних форм спеціалізації, а також добровільності реорганізації стійких кредитних установ; відповідальність при виборі сфери діяльності, яка покладається на засновників (учасників) фінансово-кредитних установ; відповідність нормам права в процесі здійснення діяльності, за умов, якщо параметри прийнятих організацією ризиків знаходитимуться у межах загальновстановлених норм.

. До основних передумов початку діяльності фінансової установи належать: розробка та затвердження в установленому порядку внутрішніх правил фінансової установи, які відповідають вимогам законів України та нормативно- правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг; відповідність облікової та реєструючої систем вимогам нормативно-правових актів; відповідність професійних якостей та ділової репутації персоналу встановленим законом вимогам.

. Усі клієнти споживачі фінансових послуг мають право доступу до інформації щодо діяльності фінансових установ. На їх вимогу ці установи зобов'язані надавати таку інформацію: відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню; перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів; перелік послуг, що надаються фінансовою установою; ціну чи тарифи на фінансові послуги; кількість акцій фінансових установ, які перебувають у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки котрих у статутному капіталі фінансової установи перевищують 5 %; іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.