Творчий проект учнів 10 – А класу Коваленко Дар ' ї, Лапаєвої Яни, Тафінцевої Аліни.

Дитинство Народився 26 серпня (9 вересня ) 1828 в садибі Ясна Поляна Тульської губернії, в одному з найзнатніших російських дворянських родин. По материнській лінії Лев Миколайович відносився до стародавнього роду князів Волконських Дуже рано, в півторирічному віці, він втратив матір Марію Миколаївну, жінку емоційну і рішучу. Ясна Поляна Тульської губернії Батько, Микола Ілліч, відрізнявся гордістю і незалежністю у відносинах з представниками влади. Для Толстого - дитини батько був втіленням краси, сили, пристрасної, а теплі і зворушливі спогади про дитинство були зв ' язані у Толстого і зі старшим братом Николенькою. « Щаслива, щаслива, безповоротна пора дитинства ! Як не любити, не леліяти спогадів про неї ? Спогади ці освіжають, прославляють мою душу і служать для мене джерелом кращої насолоди ».

У 1837 сім ' я Толстого переїздить з Ясної Поляни до Москви. Закінчилося безтурботне, радісне дитинство. Влітку цього року несподівано вмирає батько, опікункою всиротілих дітей стає їхня тітка, сестра батька Олександра Іллівна Остен - Сакен. Через чотири роки вона померла. Толсті перебралися до Казані, де жила інша тітка, Пелагея Іллівна Юшковська. У Казані пройшла юність Толстого. Тут в 1844 він поступив на філософський факультет університету. Вчився несистематично, пропускав лекції і в результаті не був допущений до перехідних іспитів. Не отримавши допуску до здачі екзамена з історії, він в 1845 переходить на інший факультет – юридичний. Але і на цьому факультеті викладали історію, заняття якої йому здавалися нудні і неприємні. університету

Знов починає пропускати лекції з історії. У науках молодий Толстой шукав перш за все практичного смислу. Його не цікавили знання, які не могли бути застосовані в повсякденному житті. Саме такою, « даремною » представляється йому історія Толстой, розчарований в університетській освіті, подав прохання про виключення з університету. Він відправився в Ясну Поляну, сподіваючись випробувати себе на новому терені впорядкувати побут своїх кріпосних селян. 1847

У квітні 1851 їде на Кавказ, де йшла війна між російськими військами і чеченцями. У січні 1852 поступає на військову службу в артилерію. Бере участь в битвах і працює над повістю « Дитинство ». Через два роки в 9- му номері « Современника » з ' являється продовження повість « Отроцтво », а в 1- му номері за 1857 була опублікована повість « Юність », що завершила розповідь про Миколу Іртеньеве – героя « Дитинства » і « Отроцтва ». Кавказ У нарисах описані епізоди героїчної оборони Севастополя від англо - французских військ в Толстой сам брав участь в обороні Севастополя і багато днів і ночей провів в найнебезпечнішому місці на четвертому бастіоні, який нещадно обстрілювала ворожа артилерія Стела в пам'ять учасника оборони Севастополя рр. Л.Толстого у четвертого бастіону

19 листопада 1855 приїжджає до Петербургу. Його ім ' я вже овіяне славою. На співпрацю з Толстим сподівалися письменники і журналісти різних напрямів. Але літературне середовище, дух літературних гуртків і суперництва відштовхнув Толстого від нових знайомих. Їхні інтереси здаються йому дрібними і нікчемними, життя метушливим і безглуздим. Толстой відводив душу в гульні з циганами і в нестримній картярській грі. У травні 1856 залишив Петербург і поселився в Ясній Поляні. Восени 1859 відкриває в Ясній Поляні школу для селянських дітей. Він займався з дітьми історією, давав їм теми для творів. 1856

У 1862 одружується з дочкою московського лікаря Софією Андріївною Берс. Весіллю передували сумніви Толстого в силі і глибині свого відчуття, в здатності принести щастя майбутній дружині і знайти самому заспокоєння і радість в новому, сімейному житті. Після весілля молоде подружжя виїжджає в Ясну Поляну. 25 вересня Толстой записує в щоденнику: «Неймовірне щастя». Взаємне нерозуміння, важкі сварки, відчуженість один від одного поки все це в далекому майбутньому.

Чернетка з роману Війна і мир Третє видання роману Війна і мир, 1873р З 1856 по 1863 працював над романом про декабристів. Коріння подій 14 грудня 1825 він побачив в подіях Вітчизняної війни 1812 часі духовного пробудження російського народу, єднання дворянства і простих людей в боротьбі з іноземним ворогом. Так виник задум романа «Війна і мир». Роман писався і перероблявся впродовж 1863–1869 (виданий в 1865– 1869, у виданнях 1873 і 1886 до тексту були внесені деякі зміни). Вітчизняної війни 1812

У 1877 Толстой закінчив свій другий роман « Анну Кареніну » ( опублікований в 1876–1877). Його головна героїня, Анна Кареніна, натура тонка і сумлінна, з графом Вронським її зв ' язує сьогодення, сильне відчуття. Чоловік Анни, високопоставлений чиновник Каренін здається бездушний і черствий, хоч і здібний до високих, істинно людських, добрих відчуттів. Толстой створює обставини, які, здається, реабілітують Анну. Вона відкрита і чесна, не приховує своїх відносин з Вронським і прагне добитися розлучення у чоловіка. І проте Толстой мабуть засуджує Анну. Розплатою за зраду чоловікові виявляється самогубство героїні, при цьому її смерть, за задумом автора, – прояв божественного суду.1877 Портрет роботи Івана Крамського, 1873

У другій половині х – в х Толстой переживає болісну духовну кризу. У 1869 він відправився дивитися маєток в Пензенській губернії, який розраховував вигідно купити. По дорозі заночував в арзамаському готелі. Заснув, але раптом в жаху прокинувся : йому представилося, що він зараз помре. Большой пруд

Збоченість, неправильність життя людей, устрою суспільства основна тема творчості пізнього Толстого. У повісті « Отец Сергій » ( Толстой працював над нею в х, опублікована після смерті в 1911) зображається історія життя князя Степана Касатського, що стає ченцем Сергіем, людини вкрай самолюбної, але що приходить через спокусу славою до простого покірливого життя убогого мандрівника. У повісті « Крейцерова соната » (1887–1889) Толстой представив статеву любов між чоловіком і жінкою низбким, негідним людини відчуттям. З 1889 по 1899 Толстой працював над своїм останнім романом « Воскресіння ». У основі сюжету « Воскресіння » етичне відродження багатого дворянина Дмитра Івановича Нехлюдова і повії Катюши Маслової, яку Нехлюдов колись спокусив. «Прешпектом» называется живописная березовая аллея, ведущая от башен въезда к дому писателя.

З початку х у відносинах між Толстим і його дружиною і синами наростає взаємне відчуження. Толстой відчував муки і сором через багатство, яким володів. Розлад між ученням, що закликає до відмови від багатства, і власною поведінкою був для нього нестерпимо тяжкий. У х між Толстим і Софією Андріївною виникає конфлікт з - за майна і доходів від видань творів письменника. 21 травня 1883 він надав дружині повну довіреність на ведення всіх майнових справ, через два роки розділив все своє майно між дружиною, синами і дочками. Він хотів роздати нужденним все своє майно, але його зупинила загроза дружини оголосити його божевільним і заснувати над ним опіку. Софія Андріївна відстоювала інтереси і благополуччя сім ' ї і дітей 1906, Толстой з онукою, фотографія зроблена дружиною

22 липня 1910 Толстой склав заповіт, в якому надавав всім видавцям право на видання своїх творів, – як написаних після 1881, так і раніших. Новий заповіт загострив відносини з дружиною. Відчуваючи неможливість збереження миру в сім ' ї і бажаючи повною мірою послідувати ідеалу опрощення і трудового життя, Толстой о п ' ятій годині ранку 28 жовтня 1910 разом з своїм доктором Д. П. Маковицьким залишив Ясну Поляну. Через кілька днів до них приєдналася дочка Льва Миколайовича Олександра Львівна. Толстой мав намір їхати на південь, потім, ймовірно, за кордон. Думав почати бути селянином

О шостій годині тридцять п'ять хвилин вечора 31 жовтня поїзд, що слідував в Ростов-на-Дону, прибув на станцію Астапово Рязано-Уральської залізниці. Толстой, у якого піднялася температура, був вимушений зупинитися в будиночку начальника станції. Лікарі взначили запалення легенів. О шостій годині п'ять хвилин 7 листопада (20 листопада) 1910 Толстой помер.Ростов-на-ДонуАстапово 10(23) листопада 1910 року письменника поховали в Ясній Поляні, на краю яру в лісі, де в дитинстві він разом з братом шукав «зелену паличку», що зберігала «секрет», як зробити всіх людей щасливими.