Відродження громадівського руху в 70– 90-х роках ХІХ ст. Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

1. Які особливості українського національно- визвольного руху наприкінці 50-х початку 60-х років ХІХ ст. ви можете назвати? 2. В яких організаційних формах він розвивався? 3. Які завдання ставили перед собою діячі українського визвольного руху? 4. Яким було ставлення до українських проблем з боку учасників російського і польського визвольних рухів? 5. Які відносини склалися між діячами українського і польського визвольних рухів?

Після поразки польського повстання 1863–1864 років у Російській імперії починається наступ реакції. Був прийнятий Валуєвський указ (пригадати його зміст і мету), і в процесі національного відродження настає пауза.

Відродження громадівського руху в Україні Початок 70-х років «Стара громада» в Києві. Також відроджують- ся громади в Чернігові, Полтаві та інших містах Вимагали перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії Україні Вимагали перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії Україні Продовжили культурно- просвітницьку діяльність Продовжили культурно- просвітницьку діяльність

До «Старої громади» входили: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський,Олександр Русов та ін.

Київська громада

Відповіддю самодержавства на пожвавлення громадівського руху став Емський указ 1876 року«Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав: 1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі. 2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити

Михайло Драгоманов Відомий український публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, суспільно-політичний діяч, написав понад 2 тисяч творів;закінчив Київський університет, був доцентом, входив до Київської громади;у результаті репресій звільнений з університету, емігрував за кордон.

Михайло Драгоманов заснував у Женеві вільну українську друкарню, видавав перший український політичний журнал «Громада»;разом з С. Подолинським і М. Павликом заснував «Женевський гурток»; проповідував перебудову Росії на принципах федерації, закликав вести боротьбу за автономію України у складі Росії, працював професором у Софіївському університеті. Помер в Болгарії у віці 54 років.

« ГУРТКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ Молоді громади» виникають в 70-і роки ХІХ ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові та інших містах Молоді громади» виникають в 70-і роки ХІХ ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові та інших містах Ставили питання про вирішення політичних проблем: повалення самодержавства, ліквідація пережитків кріпосництва, проголошення політичних свобод, утворення незалежної української держави. Виступали також за розвиток української культури. Пропонували здійснити ці перетворення шляхом революції Ставили питання про вирішення політичних проблем: повалення самодержавства, ліквідація пережитків кріпосництва, проголошення політичних свобод, утворення незалежної української держави. Виступали також за розвиток української культури. Пропонували здійснити ці перетворення шляхом революції

«Братство тарасівців» Виникає 1892 року в Харкові. Також утворилися організації у Києві, Полтаві, Чернігові, Одесі, Херсоні. Прийняли програму «Кредо молодих українців», в якій прозвучала вимога повної політичної незалежності України та ідея єдності всіх українських земель. Займалися культурно-просвітницькою діяльністю: організація лекцій, сходів, утворення бібліотек, постановка спектаклів, написання праць. Присягнули на могилі Шевченка поширювати його ідеї серед молоді

Входили: Борис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Липа та ін.

Гуртки студентської молоді «Загальноукраїнська безпартійна організація» утворена 1898 року в Києві. Ініціатор створення Володимир Антонович Відкрила літературне товариство «Вік», бібліотеку у Києві, влаштовували Шевченківські свята, спектаклі, концерти, лекції, розповсюджували літературу

Соціалізм суспільство, в якому всі люди рівні у своїх правах, в якому немає приватної власності та експлуатації, реалізується принцип «Від кожного за здібностями, кожному по праці».

Доля народницьких організацій в Росії

Микола Кибальчич Андрій Желябов

1881 рік вбивство російського царя;

Масові репресії, розгром народницьких організацій

Гуртки «чайковців» у Києві, Одесі. «Київська комуна» у Києві. Народницькі гуртки у Харкові і Чернігові Гуртки «чайковців» у Києві, Одесі. «Київська комуна» у Києві. Народницькі гуртки у Харкові і Чернігові Вели пропаганду серед робітників, готували їх до боротьби, потім розпочинають «ходіння в народ». Входили: Віра Засулич, Яків Стефанович та ін. Вели пропаганду серед робітників, готували їх до боротьби, потім розпочинають «ходіння в народ». Входили: Віра Засулич, Яків Стефанович та ін. Гуртки народників в Україні

Віра Засулич Яків Стефанович

«Ходіння в народ» Мета: зблизитися з народом, розгорнути пропаганду революційних ідей, підняти селянство на боротьбу. Цей рух охопив Поділля, Чернігівщину, Київщину, Харківщину.

Народники виїжджали на села, селилися там під виглядом вчителів, лікарів, писарів і т. д., навчали людей грамоти, вели пропаганду.

Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝», 2011 Джерела: 1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас» 2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас» 3. Сайты: