Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

1. Що ви памятаєте про національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848–1849 рр.? 2. Які причини зародження українсько-польського протистояння? 3. Як вирішувалося питання про поділ Галичини на Східну і Західну? 4. Які демократичні перетворення були здійснені в Австрійській імперії під впливом революції 1848–1849 рр.? 5. Які соціальні суперечності залишалися не вирішеними? 6. Зробіть припущення, як процеси модернізації, що відбувалися в Австро-Угорській імперії, впливали на соціальні відносини і становище українського населення?

Після революції галицьким намісником було призначено А. Голуховського, який проводив відверто пропольську політику сприяв призначенню поляків на вищі посади цивільної служби краю; сформував у австрійського уряду думку про те, що український рух є винятково «русофільським»; заблокував реалізацію українських планів поділу Галичини на українську та польську частини

Після серії зовнішньополітичних невдач Австрії та укладення австро-угорського компромісу 1867 р. позиції поляків у Галичині ще більше посилюються намісник завжди призначався з числа польської аристократії; ви- борча система зебезпечувала полякам відчутну перевагу в крайовому сеймі За цих обставин соціальне напружен- ня, українсько-польське протистояння в західно- українських землях наростали. Соціальні та національні суперечності сплелися в один нерозязаний вузол.

Міністр закордонних справ Австро- Угорщини зазначав: «Наскільки русини мають існувати, вирішить галицький сейм»

Діяльність «москвофілів» та народовців» «Москвофіли»Народовці 1870 р. заснування Руської ради (вважали її наступницею Головної руської ради). Займалися видавничою справою (видавали 5 газет і різноманітну літературу). Ця література видавалася не українською мовою, а на «язичії» (суміш української, російської, церковної і польської мов). Поширювали освітні книги серед селян і розгорнули боротьбу з пияцтвом Вели пропаганду національно-вивольних ідей у періодичних виданнях: газетах і журналах. Пропагували також ідеї через товариства, гуртки, установи. Підвищували культурно-освітній рівень населення, національну свідомість, поширювали твори Шевченка, Котляревського, Марко Вовчок та ін. Підтримували звязок з громадівським рухом Наддніпрянської України

У 1868 р. майже 60 студентів на чолі з Анатолем Вахнянином створили товариство «Просвіта» Утворення

Діяло у містах і селах, відкривало читальні, Знайомило населення з українською літературою, досягненнями науки і техніки в області сільського господарства. Фінансувало діяльність кооперативів

Літературне товариство імені Т. Г. Шевченка Утворилося 1873 року. Займалося культурно-просвітницькою роботою, видавало художню літературу, журнали « Правда » і « Зоря ».

1892 року змінило назву на Наукове товариство імені Т. Шевченка. Об єднало наукові сили, фактично стало українською академією.

1897 року товариство очолив М. Грушевський

Опрацювати відповідний матеріал підручника.