Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 –1849 рр. в Австрійській імперії Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

1. Що вам відомо про революцію 1848– 1849 років у країнах Європи? 2. Які держави вона охопила? 3. Які вимоги повсталі революціонери висували у цих країнах? 4. Які українські землі входили до складу Австрійської імперії? 5. Яким було їх соціально-економічне становище?

Революційні події в Галичині

Березень 1848 р. повстання робітників, ремісників, студентів у Відні. До них приєднуються селяни. Повстанці вимагають скасування кріпосного права, поліпшення економічного становища 15 березня 1848 р. проголошення Конституції в Австрійській імперії, яка передбачала скликання парламенту й проголошення демократичних прав та свобод. Населення Львова вітає прийняття Конституції, відбувається формування національної гвардії. 17 березня 1848 р. створення нового уряду. Протягом березня повстання поширюється на території Угорщини, Чехії, Західної України 17 березня 1848 р. створення нового уряду. Протягом березня повстання поширюється на території Угорщини, Чехії, Західної України

13 квітня 1848 р. створення поляками у Львові Центральної Народної Ради. Поляки вимагали перетво-рення Галичини на польську автономну провінцію. Вважали, що українці Галичини повинні до них приєднатися й відмежуватися від решти українців, бо вони є гілкою польського народу 16 квітня 1848 р. указ про скасування панщини. Панщина в Галичині скасовувалася на 5 місяців раніше, ніж в усій Австрійській імперії, з 15 травня 1848 р. 16 квітня 1848 р. указ про скасування панщини. Панщина в Галичині скасовувалася на 5 місяців раніше, ніж в усій Австрійській імперії, з 15 травня 1848 р. 19 квітня 1848 р. львівські українці надіслали петицію імператору з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері (запровадження в школах української мови, видання законів на українській мові, знання української мови чиновниками). Невдовзі почала виходити перша газета україн- ською мовою «Зоря Галицька»

Травень 1848 р. українці Галичини створюють Головну Руську Раду, яку очолив Г. Яхимович.

Їхні програмові вимоги: відстоювати інтереси українців; поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (поль- ську); проголошення автономії Східної Галичини; надання українцям права доступу в усі державні установи; забезпечення вільного національного розвитку укра- їнського населення Східної Галичини; проведення демо- кратичних виборів; навчання в усіх закладах рідною мовою; зрівняння в правах духівництва усіх віроспо- відань. Вони доводили, що галицькі українці й українці в Росії то один народ.

Червень 1848 р. Словянський конгрес у Празі нама- гався примирити поляків та українців і вирішити долю Галичини. Вироблено програмовий документ «Вимоги українців в Галичині»: рівноправність української мови в школах і державних установах, рівноправність представ- ників усіх національностей і віросповідань, створення ук- раїно-польської гвардії і керівних органів. Але ці рішення так і залишилися на папері

10 липня 1848 р. розпочинає роботу австрійський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів, які виступили з вимогою про поділ Галичини на Східну і Західну. Але ця вимога не була виконана 7 вересня 1848 р. рейхстаг затвердив скасування феодальних повинностей за викуп: 2/3 сплачують еляни, 1/3 – держава 9 серпня 1848 р. розповсюдження в Північній Буковині указу про скасування кріпосного права

19 жовтня 1848 р. перший зїзд діячів української культури і науки у Львові. 25 жовтня 1848 р. у Львові заснована «Галицько-Руська матиця» товариство, яке відало виданням підручників українською мовою

1–2 листопада 1848 р. Львівське збройне повстання придушене австрійським урядом 1848–1849 рр. велике повстання селян на Буковині під керівництвом Лукяна Кобилиці, який повернувся сюди після виступу в австрійському парламенті 1849 р. придушення всіх революційних виступів. Настання періоду реакції: скасування демократичних свобод та Конституції, відновлення старої системи управління; розпуск парламенту та Головної Руської Ради 1849 р. придушення всіх революційних виступів. Настання періоду реакції: скасування демократичних свобод та Конституції, відновлення старої системи управління; розпуск парламенту та Головної Руської Ради

Революційні події на Буковині Березень 1848 р. початок революційних подій у Чернівцях та інших містах. Створення Національної гвардії Вісім депутатів у австрійському парламенті були від Буковини, в тому числі й Лукян Кобилиця. Діяли спільно з депутатами від Галичини 1848–1849 рр. селянське повстання під керівництвом Лукяна Кобилиці, який повернувся на Буковину невдоволений рішенням австрійського парламенту. Повстанці організували вибори місцевого самоврядування та розподіл майна поміщиків серед селян. Повстання було придушено. Лукяна Кобилицю заарештовано

Революційні події в Закарпатті Повсталі спочатку вимагали автономії Закарпаття в межах Угорщини, а потім обєднання з українцями Галичини. Вони не підтримали збройне повстання угорців проти Австрії, бо ті не враховували інтереси українців. Керівник революційного руху Адольф Добрянський

Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Скласти історичний портрет Лукяна Кобилиці.

Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝», 2011 Джерела: 1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас» 2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас» 3. Сайты: