Вибухові речовини та засоби їх ініціювання

Підривні роботи виконуються за допомогою вибухових речовин. Підривні роботи виконують: При наявності інженерних загороджень, Для швидкого руйнування (підривання) обєктів, При обладнанні проходів в інженерних загорожах, обвалах, При знищенні боєприпасів, що не вибухнули, При обробці ґрунтів, Для улаштування майн при обладнанні переправ на замерзлих водних перешкодах, При веденні робіт по захисту мостів і піротехнічних споруд під час льодоходу і при виконанні інших завдань інженерного забезпечення, У військовій справі.

Вибухові речовини - це хімічні з'єднання або суміші, які під впливом деяких зовнішніх факторів здатні до швидкого хімічного розчеплення з утворенням гарячих газів, які під час поширення виконують механічну роботу. Таке хімічне перетворення вибухових речовин називається вибуховим перетворенням.

Вибухове перетворення в залежності від роду вибухової речовини і виду дії на нього може проходити в формі вибуху (детонації) чи горіння. Детонація (вибух) – процес вибухового перетворення, зумовленого проходженням ударної хвилі по вибуховій речовині, яка проходить з надзвуковою швидкістю, рівною сотням чи тисячам метрів в секунду. Горіння – це процес вибухового перетворення, зумовлений передачею теплової енергії від одного шару вибухової речовини до іншого, яке відбувається зі швидкістю декілька метрів за секунду.

Збудження вибухового перетворення вибухової речовини називається ініціюванням. Способи ініціювання : Механічний (удар, тертя); Тепловий (іскра, полум'я, нагрівання); Електричний (нагрівання, іскровий заряд); Хімічний (реакції з інтенсивним виділенням тепла); Вибух іншого заряду вибухової речовини (вогняний). Капсули–детонатори вибухають від декількох іскор вогнепровідного шнура, від полум'я електрозапальника або від вибуху детонуючого шнура.

Характеристика способів підривання зарядів вибухової речовини При вогняному та електричному способі може застосовуватись вибух за допомогою детонуючого шнура. Швидкість горіння вогнепровідного шнура на повітрі приблизно 1 сантиметр за секунду. Для запалювання вогнепровідного шнура використовується запальний фільтр (тліючий). Механічний та хімічний способи підривання застосовуються в підривних засобах різних мін. Вогняний спосіб застосовується для підривання одиночних зарядів вибухової речовини або для різночасового підривання серії зарядів, коли вибух одного з них не може зіпсувати інший заряд. Підривання зарядів здійснюється запальною трубкою, яка складається з капсули- детонатора та вогнепровідного шнура. Електричний спосіб вибухів застосовується для одночасного вибуху декількох зарядів і для виконання вибуху в чітко визначений час. Необхідні: електродетонатори, проводи, джерело струму, перевіряючи прилади.

Всі вибухові речовини, які застосовуються при проводженні підривних робіт і спорядження різних боєприпасів, класифікуються на три основних групи: Ініціюючі вибухові речовини мають високу чутливість до зовнішніх взаємодій (удар, тертя і дія вогню). Застосовують для спорядження засобів ініціювання (капсул-детонаторів, капсул-запалення). Відносяться гримуча ртуть, плюмбум оксид. Бризантні вибухові речовини більш потужні і менш чутливі до різного роду зовнішніх взаємодій, ніж ініціюючі, а тому і більш безпечні і зручні у практичному застосуванні. Збудження детонації проходить вибухом заряду ініціюючої вибухові речовини, що входить до складу капсул- детонаторів. Метальні вибухові речовини (димний та бездимний порох).