Спочатку з покоління в покоління інформація передавалася усно. Це були, наприклад, відомості про професійні навички, про прийоми полювання, способи обробки знарядь праці, способи землеробства тощо. Потім люди навчилися фіксувати інформацію у вигляді графічних образів навколишнього світу. Приблизно 2030 тис. років тому з'явилися перші наскальні малюнки, що зображують тварин, рослини, людей.

Пошук більш досконалих способів фіксування інформації призвів до появи писемності. Спочатку люди записували розрахунки з покупцями, потім з'явилося перше письмове слово. На чому вони тільки не писали! В Індії на пальмовому листі, у Вавилоні на глиняних плитках, на Русі на бересті. Писемність стала новим досягненням людства в області зберігання й передачі інформації. Однак справжньою революцією став винахід друкувального верстата, завдяки якому з'явилася книга. Люди одержали можливість не тільки зафіксувати на матеріальному носії свої знання, у тому числі й професійні, але й масово їх тиражувати.

Людина давно визнала необхідність вимірювати різні величини, причому виміряти як можна точніше. Основою точних вимірювань являються зручні, чітко визначені одиниці величин і еталони цих одиниць. В свою чергу, точність еталонів відображає рівень розвитку науки, техніки, говорить про науково-технічний потенціал країни. В історії розвитку одиниць величин можна виділити кілька періодів. Найдавнішим являється період, коли одиниці довжини ототожнювалися з назвами частин людського тіла. Так, в якості одиниць довжини брали лікоть (довжина ліктя), фут (довжина ступні), дюйм (ширина великого пальця) та ін. В якості одиниць площі в цей період виступали: криниця (площа, яку можна полити із однієї криниці), плуг (середня площа, оброблена за день плугом) та ін.

В ХІV-ХVІ ст. зявляються в зв'язку з розвитком торгівлі так звані обєктивні одиниці вимірювання величин. В Англії, наприклад, дюйм (довжина трьох сухих зернин ячменю), фут (ширина 64 зернин ячменю, поставлених один до одного). В якості одиниць маси були введені гран (маса зерна) і карат (маса боба).

Інформація відіграє в житті людей величезну роль. Ми одержуємо її за допомогою наших органів почуттів з навколишнього світу, за допомогою розмовної мови від інших людей або із книг, добуваємо в процесі діяльності. Інформація для людини це знання, які він одержує з різних джерел. Людське суспільство в міру свого розвитку досліджувало навколишній світ, накопичуючи про нього інформацію. Знання про навколишній світ і про самого себе дозволяють людині краще пристосуватися до життя.

Одиницями виміру інформації є біти (0 або 1) і байти (1 байт = 8 бітів). Наприклад, повідомлення "ІНФОРМАТИКА" складається з 11 символів, кожний з яких кодується ланцюжком з 8 нулів і одиниць. Отже, це повідомлення має інформаційний обсяг 88 бітів, або 11 байтів. Більшими одиницями виміру інформації є кілобайти, мегабайти, гігабайти й терабайти: 1 Кбайт (один кілобайт) = 1024 байт; 1 Мбайт (один мегабайт) = 1024 Кбайт; 1 Гбайт (один гігабайт) = 1024 Мбайт; 1 Тбайт (один терабайт) = 1024 Гбайт.

Розрахунки виміру інформації На кожній сторінці вашого підручника міститься трохи менше 40 рядків, у кожному рядку – приблизно 60 символів. Отже, сторінка підручника має інформаційний обсяг близько 2400 байтів, а весь підручник, що складається з 176 сторінок, – байтів інформації. Щоб перейти від байтів до кілобайтів, розділимо це число на Одержимо: байт = 413 Кбайт. Для переходу до мегабайтів виконаємо розподіл числа 413 на Одержимо: 413 Кбайт = 0,4 Мбайти.

Обсяг комп'ютерних інформаційних носіїв також виміряється в мегабайтах і гігабайтах. Так, тридюймова дискета має обсяг (ємність) 1,44 Мбайти, стандартний жорсткий диск – Гбайти, компакт- диск (CD) – 650 Мбайт, цифровий диск (DVD) – від 4,7 до 17 Гбайт.

Двійкові числа Процесор у компютері використовує 16- бітову архітектуру. 16-бітове (двобайтове) поле називається словом. Біти у слові пронумеровані від 0 до 15 справа наліво. Так, як компютер може розрізняти тільки нульовий та одиничний стан біту – він працює у двійковій системі числення.

Приклад Треба представити число (десятковий формат) у двійковий. Спочатку число 59 треба поділити на 2 (основа системи числення, в яку переводимо вихідне). Результат (двійкове число) записуємо знизу вгору. Отримуємо Для перетворення у десятковий формат необхідно множити кожне число на степінь 2: (1*2 5 +1*2 4 +1*2 3 +0*2 2 +1*2 1 +1*2 0 = 59).

Ми живемо в макросвіті, тобто у світі, який складається з об'єктів, по своїх розмірах порівнянних з людиною. Звичайно макрооб'єкти розділяють на неживі (будинки, засоби транспорту, меблі, одяг, верстати й механізми і так далі) і живі (рослини, тварини, сама людина). Макрооб'єкти складаються з молекул і атомів, кі, у свою чергу, складаються з елементарних часток, розміри яких надзвичайно малі. Цей мир називається мікросвітом.