8 грудня 1991 політик разом з Борисом Єльциним і Станіславом Шушкевичем підписався під Біловезькими угодами про припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). За словами Л. Кравчука (2005), якби він знав про те, що згодом творитиметься в Україні, то швидше б дав відрубати собі руку, ніж поставити свій підпис під Біловезькими угодами (корупція при приватизації української промисловості; інфляція в роках сягала тисячі відсотків; багаторічні затримки з виплати зарплати працівникам промисловості, вчителям тощо). Влітку 1993-го Л. Кравчук після масових страйків погодився на дострокові президентські вибори, призначені на липень 1994 року. Грудень липень 1994 Президент України.

Досягнення Після путчу Кравчук вийшов з Компартії і погодився на ініціативу депутатів з Народного Руху проголосувати за Акт проголошення незалежності України. 31 серпня Кравчук підписав указ Президії Верховної Ради про заборону Компартії. У грудні він став Президентом за підтримки 61,6% виборців. В період правління Кравчука відбулося формування державних структур незалежної країни, створення Міністерства закордонних справ, визнання Україною іншими країнами світу. Прийнято перші 400 законів - зокрема, Земельний кодекс, який визнав приватну власність на землю. Почалися ринкові реформи, зокрема, розквіт приватного підприємництва. Були сформовані Збройні сили, а тризуб став малим гербом України. При Кравчуку активізувалося релігійне життя, утворилася Українська православна церква, з підпілля вийшли греко-католики. Старі храми стали повертати релігійним громадам, будувалися нові. Зміцніла багатопартійна система, почало формуватися громадянське суспільство. З'явилася громадська організація "червоних директорів" - Український союз промисловців і підприємців. У грудні 1993 року УСПП очолив відставлений прем'єр-міністр Леонід Кучма. Також Кравчук відмовився від ядерної зброї.

Провали Кравчуку не вдалося затвердити нову Конституцію України, а також гімн. Коли на початку січня 1992 російський уряд Єгора Гайдара зняло державний контроль над ціноутворенням, економічна ситуація в Україні стала некерованою. Кравчук тяжів до адміністративного регулювання і не погоджувався на глибокі економічні реформи. Економічні зв'язки з іншими союзними республіками загубилися. Стрімко зростав борг за енергоносії перед Росією - уже восени 1993 року він складав 2500 млн дол При відсутності сировини, підприємства почали скорочувати виробництво. Україна опинилася в лідерах світу по дефіциту державного бюджету. Спроби Національного банку зупинити інфляцію через друк непідкріплені товарами грошей тільки розхитував економіку. У 1993 і 1994 роках грошова маса в обігу зросла в 18 разів. Купівельна спроможність населення зменшилася в п'ять разів. Шахтарі вийшли на масові страйки. Кравчук перестав контролювати процеси у Верховній Раді Україні. Під тиском економічних проблем і політичної кризи Кравчук погодився на дострокові президентські і парламентські вибори.