Глушков Віктор Михайлович

Глушков Засновник кафедри теоретичної кібернетики, її завідувач (1966–1982), академік АН УРСР, АН СРСР, доктор фізико-математичних наук,професор, лауреат Державних премії УРСР і СРСР.

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера.

Батько Глушкова В.М. Михайло Іванович Глушков Мама Глушкова В.М. Віра Йосипівна Глушкова

21 червня 1941 В.М. Глушков із золотою медаллю закінчив Середня школа 1 в м. Шахти. Мати В. М. Глушкова була розстріляна фашистами восени 1941 р. У 1951 р. захистив кандидатську дисертацію Локально- нільпотентні групи без кручення з умовою обриву деяких ланцюгів підгруп. В 1955 році після закінчення докторантури при Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова захистив докторську дисертацію на тему Топологічні локально- нільпотентні групи. Його вчителями були такі відомі вчені як С.М. Черніков та О.Г. Курош. У 1944–1947 рр. навчався в Новочеркаському політехнічному інституті, з 1948 р. – у Ростовському університеті. Здавши екстерном екзамени за фізико-математичний ф-т, був направлений на роботу в Уральський лісотехнічний університет (м. Єкатеринбург).

У 1948 р. одружився на Валентиною Папковою, з якою довго і щасливо прожив усе своє життя, мав двох дочок Ольгу і Віру.

З 1956 р. вся наукова й педагогічна діяльність нерозривно повязана з Києвом. Того року його було призначено завідувачем лабораторії обчислювальної техніки й математики, а з 1957 р. – директором Обчислювального центру АН УРСР, який виріс з цієї лабораторії. У 1962 році на базі Обчислювального центру був створений Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став В.М.Глушков. З 1957 р. В.М.Глушков – професор Київського університету. В 1958 році його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. – академіком АН УРСР. З 1962 р. В.М. Глушков – віце-президент АН УРСР. У 1964 році його обирають дійсним членом Академії наук СРСР. Герой Соціалістичної Праці (1969), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії України (1970), премій імені М.М.Крилова (1967) та С.О.Лебедєва (1979). Заслужений діяч науки і техніки (1978).

З 1957 р. В.М.Глушков – професор Київського університету, один з ініціаторів створення ф-ту кібернетики Київського університету. З 1966 р. до дня своєї смерті В.М.Глушков очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом. Розробив і читав нормативний курс Сучасні проблеми кібернетики.

Кібернетика Під керівництвом В. М. Глушкова була створена унікальна «Енциклопедія кібернетики» «Енциклопедія кібернетики» (українською в 1973 р., російською в 1974 р.), яка не мала аналогів в світі та стала першою фундаментальною працею, в якій висвітлювались теоретичні аспектикібернетичної науки, її застосуваннядотаких галузей,як економіка,теоретичнінаукигалузейекономіка біологія, техніка.біологіятехніка Певною мірою така всеохопність енциклопедії характеризує і діяльність самого Глушкова в цій сфері, яка була різнобічною і нетривіальною. Глушковим були розроблені принципово нові підходи до створення систем обробки інформації, які кардинально змінили уяву про теорію систем управління та теорію обчислювальних систем, підготували основу для нового етапу розвитку науки про інформацію. Ще на початку становлення обчислювальної техніки, В. М. Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності. Він багато уваги приділяв розробці ідеї «мозкоподібних» структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому велетенські можливості.систем обробки інформаціїсистем управлінняобчислювальних систем

Численні проблеми штучного інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, розпізнавання змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м. Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.розпізнавання образів Монографія В. М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. За ініціативи В. М. Глушкова, в 1969 році на базі Київського університету імені Тараса Шевченка відкрито перший в СРСР факультет кібернетикиКиївського університету імені Тараса ШевченкаСРСРфакультет кібернетики

В цьому Інституті під його науковим керівництвом було розроблено ЕОМ "Киев" і першу в Україні та колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення "Днепр". Попередниками персональних комп'ютерів стали машини для інженерних розрахунків "Промінь" (1963), "Мир-1" (1966), "Мир-2" (1969), у яких було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного управління."Днепр""Мир-1" В.М.Глушков за пультом ЭВМ «Днепр» 1960 г.. Машина для інженерних розрахунків «Мир-1»

Під керівнцтвом Віктора Михайловича в 1974 р. Головною редакцією «Української радянської енциклопедії» видано першу в світі «Енциклопедію кібернетики» в 2-х томах та ряд інших стали науковими бестселерами. Підготував понад 200 кандидатів та понад 50 докторів наук. Опублікував понад 1000 робіт, у тому числі 30 монографій. Автор 23 винаходів і відкриттів. Основні праці: Синтез цифровых автоматов.(1962); Введение в кибернетику. (1964); Основы безбумажной информатики. (1982).

Зранку 30 січня 1982 року в 11 годин 7 хвилин Глушкова не стало. В лікарні аж до смерті він надиктовував на магнітофон власні спогади та ідеї.30 січня1982 За проханням сім'ї його було перевезено в Київ і поховано на центральній алеї Байкового кладовища.Байкового кладовища За спогадами дочки Ольги Китової ускладнення зі здоров'ям вченого почались ще в 1980 році. Відмічалися болі голови, особливо в потилиці, мучив кашель, аритмії серця, скакав тиск, не було апетиту. Попри це Глушков продовжував працювати в звичному насиченому йому ритмі. 7 січня7 січня 1982 року з Глушковим в Москві зустрівся відомий німецький нейрохірург професор Цюльх. Він за результатами призначених ним додаткових аналізів,1982Цюльх діагностував смертельний діагноз запущену пухлину довгастого мозку, що почала поширюватись по спинному мозку.довгастого мозку

Ще один великий український вчений Борис Патон так влучно охарактеризував заслуги Глушкова: «Вважається аксіомою, що розробка великих напрямків сучасної науки і техніки під силу лише великим колективам дослідників - настільки масштабні і складні завдання, які необхідно вирішувати в стислі терміни. Тим не менш, коли уявляєш собі прогрес у тій чи іншій галузі знання, стає зрозумілим, що він не безликий. Як правило, легко простежується очевидний зв'язок досягнутого з ідеями, ентузіазмом великого вченого і організатора, що став душею великої справи. Таким був і академік Віктор Михайлович Глушков, ім'я якого є знаковим у створенні в нашій країні кібернетичної індустрії».