Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України Роботу підготувала: учениця 11-Б класу КЗШ 85 Корець Юлія

Зміст роботи: 1. Поняття природно-заповідного фонду України. 2. Аналіз природно-заповідного фонду України. 3. Біосферні заповідники. 4. Природні заповідники. 5. Національні природні парки. 6. Природно-заповідний фонд України складова сталого розвитку територій. 7. Екологічні функції мережі природно- заповідного фонду України. 8. Всеукраїнська громадська організація «Асоціація природоохоронних територій України». 9. Висновок.

Природно-заповідний фонд України ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, якi мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофондів тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Поняття природно-заповідний фонд України

Природно- заповідний фонд України Природні території та обєкти – природні заповідники, біосферні заповідники,заказники, памятки природи та ін. Штучно створені обєкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки,парки-памятки садово-паркового мистецтва.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на листопад 2009 до його складу входять понад 7200 територій та об'єктів загальною площею 2,8 млн га, що становить 4,% території держави. Це, зокрема: 17 природних та 4 біосферних заповідника; 19 національних природних парків; 45 регіональних ландшафтних парків; 3078 пам'яток природи; 2729 заказників; 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово- паркового мистецтва; 793 заповідних урочища. Аналіз природно-заповідного фонду України

Біосферні заповідники Біосферні заповідники України природно- заповідні території міжнародного значення, в яких охороняється всі шари біосфери; і доступ до яких вкрай обмежений. В Україні розташовані 4 біосферних заповідники: Асканія-Нова (Херсонська область) Дунайський біосферний заповідник (Одеська область) Чорноморський біосферний заповідник (Херсонська, Миколаївська області) Карпатський біосферний заповідник (Закарпатська область)

Природні заповідники України Природні заповідники України це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Найбільші природні заповідники України: Кримський, Рівненський, Древлянський, Поліський, Канівський, Ялтинський, Медобори, Горгани.

Національні природні парки Національні природні парки України заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів. В Україні станом на 2011 рік налічується 40 національних природних парків загальною площею більше км 2 (1,8 % території), які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим.

Національний природно- заповідний парк Азово- Сиваський Національний природний парк Білозерський Національний природний парк Верховинський Національний природний парк Галицький

Природно-заповідний фонд України складова сталого розвитку територій Головною метою сучасного етапу національної політики є істотне покращення стану навколишнього природного середовища України, створення еколого- економічних передумов для сталого розвитку держави. Стабілізація екологічної ситуації та оздоровлення довкілля у країні потребують широкомасштабних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу на природні ландшафти та попередження забруднення навколишнього середовища. До основних завдань об'єктів природно- заповідного фонду України варто віднести: підтримання загального екологічного балансу, охорону та збереження природної різноманітності ландшафтів, відтворення генофонду рослинного і тваринного світу, забезпечення ефективного використання природних ресурсів заповідних територій.

Екологічні функції мережі природно- заповідного фонду України Особливо актуальною для України є проблема збереження природної біорізноманітності ландшафтів, оскільки на території держави не змінених господарською діяльністю ландшафтів практично не залишилось. За результатами багато чисельних досліджень, знищення комплексів дикої природи заради їх освоєння коштує світовому співтовариству до 250 млрд. доларів США на рік. Зупинити темпи втрат біорізноманіття можна лише за допомогою створення репрезентативних та ефективно керованих природоохоронних територіальних систем та збільшення обсягу витрат на охорону, збереження та відтворення біотичного та ландшафтного різноманіття планети.

Всеукраїнська громадська організація «Асоціація природоохоронних територій України» Всеукраїнська громадська організація «Асоціація природоохоронних територій України» (надалі – Асоціація) є всеукраїнською громадською організацією, яка створена для підтримки природоохоронних територій України, обєднання їх в єдину систему, підвищення рівня управління природно-заповідним фондом та екологічної просвіти населення на основі використання інтелектуального потенціалу, матеріальних та фінансових засобів, сприяння реалізації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного біорізноманіття.

Висновок В Україні виділено одинадцять категорій заповідних територій та обєктів. Серед них є ті, що мають місцеве, регіональне, загальнодержавне, а також і міжнародне значення. Кожний обєкт виконує різні функції, але основним завданням є збереження та охорона природи. Звичайно, на багатьох заповідних землях дозволяється туристична та рекреаційна діяльність. Єдине, що слід дбайливо і шанобливо ставитися до природи, і тоді буде можливість і для відпочинку, і для спілкування із матінкою – природою.