Однією з ознак державності є власна грошова одиниця. Для України національна грошова одиниця - віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть...

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.гривняКиївської РусіXIгривна Гривна золота прикраса Історична довідка про гривню.

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ».«Повісті минулих літ» Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.ОлегКиєвіНовгорода В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).XIкунамXII столітті

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет).монет В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам;ногатамрізанам В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі). Перша гривня - немонетний платіжний засіб Київської Русі, близько грам срібла. Це київська гривня, була ще чернігівська, важча - до 200 грам.

В ті часи існувало декілька видів гривен. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно- західних землях, а від середини XIII ст. уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і «татарські гривни», що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.XIXIIIXIV стОрді

Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, пізніше зявився срібляник, з`явилися вони невдовзі після хрещення Володимиром Русі. Сьогодні знайдено тільки 11 златників. Відоме місцезнаходження 10 з 11 златників: у Ермітажі 7, у Державному історичному музеї 1, в Державному музеї історії України 1, в Одеському історичному музеї 1.

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «злотників», а вони, в свою чергу, на 25 «почок».XIII XV рубль«карбованець»XVIII століття«гривенка»«злотників»

Гривня за часів УНР Проголосивши своїм Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут. Української Народної РеспублікиЦентральна Радавалюту карбованецьзолота19 грудня1917купюруГеоргій Іванович Нарбут

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVIIXVIII століть, декоративні шрифти,бароко зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVIXVIII століть).гербамагістрату Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, українською, російською, польською та єврейською (їдиш).їдиш

Гривня за часів Скоропадського та Директорії

Грудень 1917 року. Перший грошовий знак УНР карбованців. Малюючи його, художник Георгій Нарбут використав барокові елементи і забуті геральдичні знаки - відомий хіба що з Володимирових монет тризуб і герб Київського магістрату часів Великого князівства Литовського у вигляді арбалету. Саме після появи на цій банкноті тризуб став популярним символом і зрештою перетворився на малий герб УНР

1000 гривень задумувалися для УНР (1 грн = 0,5 карбованця = 0,022 грама золота), але остаточно були намальовані вже для гетьманської держави Павла Скоропадського. Знову герб Подолу у вигляді арбалету рік У квітні 1918 року Павло Скоропадський знову ввів карбованці. У грудні 1918 року в обіг повертається гривня.

Скоропадський замість гривень знову повернув карбованці. Це 1000 карбованців, які друкувалися протягом двох років - з 1918-го (гетьманським урядом) до 1920-го (Директорією). Останні такі купюри Директорія УНР друкувала вже на еміграції - у Варшаві

Унікальна купюра - 50 карбованців Української соціалістичної радянської республіки 1919 року. Слова "Народный комиссар финансов" написані російською, а підпис есера-боротьбиста Миколи Литвиненка зроблено українською. Незважаючи на спротив Леніна, купюра, схоже, була випущена і перебувала в обігу ще у 1920 році

З легкої руки Гетьманату і УРСР слово "карбованець" почало застосовуватися і до загальнорадянського рубля. Ось три рублі 1925 року, підписані мовами республік, які заснували в 1922-му СРСР – українська(вгорі ліворуч), білоруська, грузинська, вірменська і азербайджанська 1961 рік - останні гроші СРСР. Тут уже не 5 мов, а 15.

Купонокарбованці: від рубля до гривні Перехідна "валюта" незалежної України - купоно- карбованець - повторював колір радянських купюр. Запроваджений 1992 року, він мав прийняти на себе удар інфляції

Історична назва "гривня" повернулася в Україну у вересні 1996 року - року здійснення грошової реформи та введення в обіг національної грошової одиниці. 25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні". Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із їх вільним використанням у гривнях.

Українські гривні - не тільки грошові знаки. На них, у них - наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

Монети Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі, та на Монетному дворі Італії.1992 році1996 році З колекційною метою виробляються памятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень.

Роботу над розробою гривні було розпочато у квітні 1991 року До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України О. Данченко, заслужений діяч мистецтв України В. Перевальський, заслужені художники України В. Юрчишин, С. Якутович і В. Лопата. Робота зі створення грошових купюр проходила під егідою комісії Верховної ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також в комісії з питань культури та духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати Україна Л. Танюк, П. Мовчан, Д. Павличко, В. Яворівський І. Заєць та ін Ескізи грошових купюр розглядала Президія Верховного ради на чолі з Л. Кравчуком, який затвердив ескізи, підготовлені В. Лопатою. Всі ескізи купюр були затверджені комісією, за винятком ескізу купюри в 10 гривень. Купюра 10 гривень із зображенням гетьмана Мазепи була затверджена після довгого обговорення і суперечок. У 1992 році перші зразки української гривні були виготовлені в Канаді компанією Canadian Bank Note Company (105 контейнерів номіналом до 20 гривень) та британською компанією De La Rue plc, яка розміщувалася на Мальті (номіналами 50, 100 та 200 гривень) за ескізами В. І. Лопати за участю Бориса Максимова. Для виготовлення купюр була використана комбінована техніка - гравюра на сталі і літографія. У 1994 році на банкнотній фабриці Національного банку України була введена у дію перша лінія по виготовленню банкнот, де їх виготовляють до сьогодні. Банкнотна фабрика відрита у 1994 році, розташована у м. Києві. Монетний двір був заснований у 1998 році. Тоді ж Національний банк України отримав власну виробничу базу з виготовлення монет масового обігу, пам'ятних і ювілейних монет, нагородної продукції. Перші українські монети у 1992 році були виготовлені на Луганському заводі з виготовлення набоїв та на монетному дворі Італії. Були сумніви також щодо назви української монети: пропонувалися назви «сотий», «різана», «списівка», але 2 березня 1992 року Президіум Верховної Ради затвердив назву копійки.