Профільне навчання в старшій школі

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії

І. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу

Мета профільного навчання Забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя Виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства

Профільне навчання спрямоване на : набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності; розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей старшокласників; прагнення до саморозвитку та самоосвіти

Основні завдання профільного навчання: створення умов для врахування й розвитку навчально- пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; забезпечення наступно-перспективних звязків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю

Принципи профільного навчання: фуркація (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); варіативність і альтернативність (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); наступність та неперервність (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); гнучкість (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, забезпечення можливості зміни профілю); діагностико-прогностична реалізованість (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання)

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів Основні напрями профільного навчання у класах: суспільно - гуманітарний природничо – математичний технологічний художньо-естетичний спортивний ІІ. Структура профільного навчання

Профіль навчання має: забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів; підготовку до майбутньої професійної діяльності Профіль навчання охоплює: базові предмети; профільні предмети; курси за вибором

Базові загальноосвітні Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обовязковими для всіх профілів Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом

Профільні загальноосвітні предмети Це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю обовязкові для учнів, які обрали даний профіль навчання вивчаються поглиблено

Особливості вивчення профільних загальноосвітніх предметів: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів

Опанування змісту предметів на різних рівнях: 1. Рівень стандарту – обовязковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення Зміст навчання визначається державним загальноосвітнім стандартом

Опанування змісту предметів на різних рівнях: 2. Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних Зміст навчання визначається державним загальноосвітнім стандартом

Опанування змісту предметів на різних рівнях: 3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу профільного навчання

Основні функції курсів за вибором: поглиблення і розширення змісту профільних предметів; забезпечення профільної прикладної початкової професійної спеціалізації навчання Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти

ІІІ. Форми організації профільного навчання Внутрішньошкільні: профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами; динамічні профільні групи (в тому числі різновікові)

ІІІ. Форми організації профільного навчання Зовнішні: міжшкільні профільні групи; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів

ІV. Допрофільна підготовка Форми реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі Основна функція курсів за вибором - профорієнтаційна

Поглиблене вивчення предмета має сприяти: формуванню стійкого інтересу до предмета; розвитку відповідних здібностей; орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання Поглиблене вивчення здійснюється: за спеціальними програмами і підручниками; за модульним принципом – програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми

Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп)

V.Умови реалізації концепції V. Умови реалізації концепції Реалізація концепції передбачає комплексне розвязання питань, повязаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно- правовим та організаційним забезпеченням профільної школи.

Для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів та керівних кадрів закладів освіти необхідно розробити та реалізувати відповідну систему підвищення кваліфікації: 1.Учителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання. 2.Учителів старшої школи, які мають бути готові викладати предмети в класах (групах) різних профілів. 3.Керівників шкіл, які повинні організувати навчально-виховний процес у старшій профільній школі відповідно до конкретних умов її функціонування, розробити навчальні плани за профілями навчання. 4.Психологів, які будуть забезпечувати психологічний супровід навчального процесу в профільній школі та здійснювати діагностику інтересів та здібностей учнів у допрофільному навчанні. 5.Методистів районних (міських) методичних кабінетів і спеціалістів відділів освіти, які організовують та забезпечують ефективне функціонування профільної школи в регіонах.

Для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів та керівників шкіл необхідно розробити та реалізувати широкомасштабну систему підвищення кваліфікації: 4.Шкільних психологів, які будуть забезпечувати психологічний супровід учнів у профільній школі, діагностику інтересів учнів у допрофільному навчанні 5. Керівних кадрів, спеціалістів відділів та управлінь освіти, які мають забезпечити ефективне функціонування профільної школи