Найбільші виверження У 79 р. н.е. сталося виверження Везувію, який зруйнував місто Помпеї. З 1800 р. н.е. було зареєстровано понад 90 вивержень вулкана Етна(Сицилія) У 1883 сталося виверження вулкана Кракатау в Індонезії.Це виверження призвело до загибелі людей. У 1980 р. було передбачено виверження вулкана Сент- Хеленс(США)

Вулкан геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яких на поверхню викидаються лава, попіл, гарячі гази, пари води й уламки гірських порід. Вулкан геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яких на поверхню викидаються лава, попіл, гарячі гази, пари води й уламки гірських порід.

Всього на Землі відомо понад 1340 вулканів, з них близько 950 діючих. На думку деяких дослідників, найбільшим вулканом Землі є Єллоустонський (шт. Вайомінг, США), який належить до згаслих (останнє потужне виверження відбулося 600 тис. р. тому). Але за останні 100 років зафіксовано підняття центру кальдери цього вулкана на 8 м, що свідчить про збільшення внутрішнього тиску. Всього на Землі відомо понад 1340 вулканів, з них близько 950 діючих. На думку деяких дослідників, найбільшим вулканом Землі є Єллоустонський (шт. Вайомінг, США), який належить до згаслих (останнє потужне виверження відбулося 600 тис. р. тому). Але за останні 100 років зафіксовано підняття центру кальдери цього вулкана на 8 м, що свідчить про збільшення внутрішнього тиску.

Сильними виверженнями відомий вулкан Кракатау, який знаходиться в Зондській протоці між островами Ява і Суматра, висота 813 м під час його виверження у 1883 р випало понад 18 км 3 попелу, воно викликало цунамі (20 м) і призвело до десятків тис. жертв. Найбільш катастрофічними в історії людства також вважаються виверження індонезійського вулкану Тоба (74 тис. років назад, у 1815 р.). Вулкани Землі виносять на поверхню в середньому не менше за 5-6 км 3 вулканічного матеріалу на рік, приблизно 80 % якого припадає на підводні вулкани і лише 20 % на наземні. Найбільш інтенсивне винесення вулканічного матеріалу (близько 4 км 3 на рік) відбувається вздовж рифтових зон серединно- океанічних хребтів.

Базальтові вулкани Розплавлена речовина чи лава, яка вивергається з цих базальтових вулканів, дуже текуча і долає великі відстані, перш ніж застигне. Базальтові вулкани також вивергаються і на великій відстані від країв тектонічних плит. Гавайські острови утворилися, коли базальтова порода проривалась крізь розлом у тектонічній плиті із земної мантії назовні. Завдяки вулканічній діяльності виникло також багато інших островів Тихого океану, як-от Галапагоські та Фіджі.,

Магма – природний, переважно силікатний високотемпературний розплав, який утворюється в надрах Землі. Складається головним чином з оксидів кремнію, заліза, алюмінію, магнію, кальцію і легких компонентів, великого числа хім. елементів, серед яких переважають Si, Al, Fe, Mg, Mn, Ca, Na, К, О, Н, S, Cl, F. У вулканічних областях М., досягаючи земної поверхні, виливається у вигляді лави, утворює в жерлах вулканів екструзивні тіла або викидається з газами у вигляді попелу.

Щорічно на Землі спостерігається близько 50 вивержень вулканів. Залежно від форми підвідних каналів розрізняють вулкани центральні й тріщинні, за глибиною магматичних вогнищ мантійного (3070 км і більше), корового (545 км) і мішаного живлення. Вулкани частіше за все розташовані в тектонічно активних областях, найбільше їх на острівних дугах і в горах.

Максимальна відносна висота (перевищення вершини конуса над основою) діючих вулканів Землі досягає в океанах 9 км, в острівних дугах 6 км, в гірських спорудах 3 км. В океанах відомі тільки вулкани мантійного живлення (Кілауеа на Гавайських островах, Тейде на о. Тенеріфе та ін.), а на острівних дугах і континентальних платформах мантійного, корового і змішаного (Ключевська Сопка, Шивелуч і Каримська Сопка на Камчатці, Кіліманджаро в Африці, Везувій в Італії і т. д.) живлення, в гірських спорудах тільки корові (Ельбрус на Кавказі, Лассен-Пік в Північній Америці, інш.).

Деякі вулкани, наприклад, Стромболі і Везувій в Італії, вивергаються з вибухом, несучи великі руйнування, інші ж, наприклад, на Гаваях, «тихі»: лава просто піднімається по кратеру і переливається через край.

Лавове виверження (рос. лавовое извержение, англ. lava eruption, eruption effusive; нім. Lavaeruption f) – виверження лави, при якому викид пухких пірокластичних продуктів майже відсутній.

Температура лави, яка виливається із вулкана може досягати 1000° С, швидкість потоку 165м/с. По мірі спуску лава застигає і уповільнює швидкість спуску. Є два види лави, назви яких взяті із гавайської мови. Перший -,.паоео – застигає щільно смугами, які часто схожі на канати. Другий,,аа –утворює шорсткість кори. Не всі вулкани вивергаються однаково. Характер виверження визначається типами газів і кількістю води, яка міститься в магмі. Навіть один і той же вулкан вивергається по різному

В 1973 році ожив вулкан, який дрімав 5000 років вулкан, на ісландському острові Хеймаей. Сильне виверження похоронило під шаром попелу місто Вестманмаеяр. Коли археологи залили гіпсом заглиблення в затверділому шарі попелу над Помпеями, перед ними зявився зліпок тіла дитини, яка загинула при виверженні Везувію в 79 р. н.е.

Лавовий фонтан із гирла Мауна - Лоа, одного із найбільш діючих вулканів на Землі. Він зародився в морських глибинах, але за мільйони років безчисленних вивержень, він так виріс, що зараз величезною горою височить над поверхнею океану. Його довжина км, а ширина – 50 км. Приблизно так вивергається його гавайський сусід Кілауеа. На цій фотографії філіппінське містечко, повністю сіре від попелу, викинутого при виверженні вулкана Пінатубо в 1991 році.

У 1883 році виверження повністю знищило вулканічний острів Кракатау, що між Суматрою і Явою. Біля 4 місяців із надр вулкана доносився глухий гул. І ось, 27 серпня його верхівка була зірвана,, найголоснішим вибухом на Землі.Гуркіт почули навіть в Австралії, на відстані 4000 км. В небо піднялися мільйони тонн диму і попелу, які закрили сонце. Гігантські хвилі звалилися на берега Яви і Суматри, знищивши чоловік. Коли небо прояснилося,більшої частини Кракатау вже не було. Скоро над поверхнею моря зявився нрвий острів,який отримав назву Анак Кракатау -,,дитя Кракатау. Сьогодні це вулкан висотою 200м.

Чи знаєте ви, що? Вулкани названі на імя римського бога вогню Вулкана На Землі нараховується близько 1300 діючих вулканів. Діючим називають вулкан, виверження якого проходить періодично в наш час або хоча б один раз в років. Вулкан виверження якого ні разу не відбулося за років, називають сплячим. В такому стані вулкан може залишатися до років. Якщо до цього часу ні разу не відбулося виверження, його називають погашеним. Більшість вулканів планети скриті на дні океанів, але близько 500 знаходиться на поверхні. Найбільший кратер на Землі належить вулкану Тоба на острові Суматра, Індонезія, Його площа 1775 км кв.

Гарячі точки Деякі вулкани формуються над так званими,,гарячими точками.Це не слабкі місця земної кори, а точки, де знаходить вихід підземний жар, викидуючи величезні потоки магми. Магма піднімається до поверхні, як всюди. Але тут вона формує вулкан, пробивши отвір в товщині плити. Застигаючи, вона опускається вглиб, а з часом піднімається знову. Не дивлячись на постійне переміщення плит, гарячі точки в мантії завжди залишаються на одному місці. Тому над ними за мільйони років замість одних вулканів виникають інші. Ось так із ланцюгів вулканів виникли і до цього часу формуються Гавайські острови в Тихому океані.

Гора Сент-Хеленс належить до американського штату Вашингтон.123 роки вулкан мовчав, але 18 травня 1980, розпочалося виверження від якого боковий схил гори був знесений повністю.Хмари газів і попелу ринули вниз,спалюючи все на своєму шляху.Виверження тривало 9 годин,викидуючи в повітря мільйони тонн попелу.Після того, вибухнула гроза,яка перетворила пил попіл в потоки грязі.Незважаючи на те, що виверження було передбачено,загинуло 57 чоловік.

Це кратер вулкана Ель Чічон на півдні Мексики після виверження 1982 р.,викинувши стовп сірчаних газів і попелу на висоту 16.8 км.

Одне середнє за потужністю вулканічне виверження супроводжується виділенням такої енергії, яка виділяється при згорянні 400 тис. т умовного палива. Якщо ж порівняти вулканічну енергію 8 енергією, що міститься в кам'яному вугіллі, то при великих виверженнях їхній «вугільний еквівалент» досягає 5 млн. т.

Земні надра розігріваються завдяки енергії, що виділяється при розпаді радіоактивних елементів. Вивчення космічного вулканізму важливий крок у пізнанні закономірностей вулканічних процесів. Методичні міркування. У зв'язку з явищами вулканізму в Сонячній системі не зайве нагадати, що марновірні люди сприймали виверження земних вулканів як кару божу. А в старовину вулканічні кратери здавались їм входом до пекла, у страшне царство бога вогню Вулкана.

Вивчення вулканізму сприяє пізнанню закономірностей внутрішньої будови Землі. Образно можна сказати, що діючі вулкани це канали, якими надходить інформація про процеси, що відбуваються в надрах нашої планети.

Останніми роками при вивченні земного вулканізму дедалі більшого значення набуває зіставлення пов'язаних з ним явищ із явищами, що відбуваються на інших тілах Сонячної системи. Так, наприклад, явні сліди вулканічної діяльності виявлено на Місяці. На поверхні нашого природного супутника вельми поширені базальти вулканічного походження, зустрічаються й виходи лави. Вивчення знімків місячної поверхні, зроблених а борту штучних супутників Місяця, показало, що в цілому ряді місць місячної поверхні є застиглі лавові потоки і озера. Але, як вважають спеціалісти, активні вулканічні процеси відбувалися на Місяці на відміну од Землі в основному в перші півтора мільярда років після його утворення.

Вулканогенно-осадові породи гірські породи, що складаються з вулканічного і осадового матеріалу. Поділяються на вулканогенно-уламкові і хемогенні. Осн. вулканічний компонент вулканогенно-уламкових порід пірокластичний матеріал експлозивних вивержень вулканів, що утворюється внаслідок дроблення рідкої лави вулканічними вибухами і гірських порід, які складають власне вулкан. В залежності від к-сті вулканіч. матеріалу серед зцементованих вулканогенно-уламкових порід розрізняють туфопісковики, туфоґравеліти, туфоконґломерати тощо За розміром уламків туфи та туфіти поділяють на пелітові (менше 0,01 мм), алевритові (0,01-0,1 мм), псамітові (0,1-2 мм) і псефітові (2-200 мм і більше).

Найбільш інтенсивний вулканізм в нашу епоху виявляється в серединно-океанічних хребтах, в острівних дугах, рифтових долинах і молодих складчастих гірничих ланцюгах на континентах. З вулканізмом пов'язане утворення численних і нерідко великих родовищ металічних (руди золота, срібла, міді, стибію, арсену і т.і.) і неметалічних (сірка, алуніт, борати, буд. матеріали та ін.) корисних копалин.золота срібламідістибіюарсену В процесі вулканізму в атмосферу виділяється велика кількість вулканічних газів, які служать основою для формування атмосфери та гідросфери. Розрізняють платформний, геосинклінальний і орогенний вулканізм, а також наземний і підводний вулканізм.

Лавове виверження

Вулканокласти (рос. вулканокласты, англ. volcanoclasic rock; нім. vulkanoklastische Gesteine n pl, Vulkanoklasten) – вулканічні гірські породи, що являють собою суміш брил та уламків лавового і шлакового матеріалу.