ВЕЛИКДЕНЬ Проект учнів 3 –Б класу Борщівської ЗОШ І-ІІІст.3 ім. Р. Андріяшика

За неділю до великодня До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною.

Лозова неділя Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.

Чудодійна сила верби Освячену в цей день вербу зберігають протягом року. Вважається, що освящена верба набуває чудодійної сили.

Історія і традиції Великодня Великдень - у цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом - ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Походження назви "Пасха" Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня у євреїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою. Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староіудейського "песах" : латиною - Pascha, голландською pasen, есперанто pasko, іспанською pascua, по-італійськи pasqua, нижньо-німецькою Paschen, по-російськи Пасха, В західно-слов'янських мовах назва Пасхи перекладається як "Великаніч": чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви - Великден.

Походження назви "Великдень" Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…" Згідно іншої легенди, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов'язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба).

Підготовка до свята До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів - саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.

Особливе значення має Чистий Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань. В цей день треба обов'язково помитися з ніг до голови (як на Водохреща). Чистий Четвер

Великодня П'ятниця В Великодню П'ятницю з церкви виносять плащаницю - шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не їсти.

Великодня Служба Божа В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий. В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне", тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

Святкування Великодня Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає "Христос воскрес!", а всі присутні відповідають "Воїстину воскрес!" Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають "розговлятися". Розговляються насамперед освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино

Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, - а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня. Великодні свята закінчуються поминанням мертвих - молитвою і тризною "на горбках".

Великдень – родинне свято. На нього повинна зібратися родина, долаючи всі перешкоди. Кажуть, що й сонце на радощах у той день не заходить, тому цей день такий «великий». Це свято в родинах українців завжди було пов'язане з глибоким осмисленням життя людини на Землі.

Для нашого народу Великдень – Воскресіння Христове – це радісне і величне свято Після смерті Христа Марія Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім Христос з'явився іншим учням і апостолам. Прийшла вона і в Рим до імператора. Прийнято було приносити імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві. "Христос Воскрес!" Здивувався імператор. "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним".

І тут сталося чудо – яйце почервоніло. "Воістину Воскрес!» - вигукнув імператор Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка робимо писанки, даруємо їх один одному і вітаємо: "Христос Воскрес! " А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!"

Напередодні Великодня Напередодні Великодня виготовляли писанки, крашанки, мальованки, їх не лише святили в церкві, а й обмінювались ними, немов великодніми картками-привітами.

Види писанок: 1.Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка. 2. Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі. 3. Дряпанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент. 4. Мальованки – яйця, розмальовані пензликами. 5. Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток.

Спочатку серед українців побутували «крашанки», тобто яйця фарбували в один колір рослинним барвником, скажімо відваром з цибулі. Можна прикрасити крашанки силуетами різних рослин. Робиться це так. Яйце обкладають натуральним листям (петрушка, деревій), квітками або травинками, тимчасово закріплюють їх марлею або капроном, занурюють у відвар цибулиння чи інший яскравий барвник і варять хв. Ложкою виймають яйце, охолоджують, знімають марлю, листок, отримуючи світлий відбиток рослини на шкаралупі.

Пізніше зявилися «крапанки». Робили їх так. Спершу яйце опускали в одну якусь фарбу, потім, коли воно висихало, на нього наносили крапки гарячого воску. Як віск охолоне, клали яйце у фарбу іншого кольору. Після висихання фарби яйце опускали у гарячу воду. Віск зникав і виходила напрочуд мальовнича композиція з різнобарвних цяточок. Можна цяточки наносити самими фарбами. Крапанки характерні для Західної України. Воскова техніка і колись, і в наш час застосовувалась при створенні власне «писанок». Назва писанка походить від слова писати.

Були колись і так звані « дряпанки » (шкрябанки). Це крашанки, по яких голкою, або іншим гострим металевим предметом видряпувався нанесений попередньо орнамент. А писанками називають яйця, на яких різними кольорами написані якісь малюнки. Подекуди на Україні поєднували техніки виконання крапанок і писанок. Робили це так. Яйце забарвлювали в якийсь темний колір. Потім темне тло розцятковували різнобарвними крапочками і поверх усього способом протравлювання наносили геометричний орнамент.

Серед українців поширилися також «мальованки», цебто яйця розмальовані пензликом. Мальованки – це сувенірний варіант пасхального яєчка. Мальованки розписують фарбами, прикрашають блискучими камінцями. Дорогоцінним камінням і золотом – сріблом. Найвідоміші сувеніри пасхальні яйця роботи всесвітньо відомого майстра – ювеліра Фаберже. Останнім часом стала популярна писанка викладена або плетена з бісеру.

Символи писанки : писанка «безконечних» - означає, що немає кінця життя на Землі. Пасічники часто клали їх у вулики, щоб безконечно роїлись бджоли Писанка «берегиня» - означає образ Богині – Матері всього живого. Писанка «Олень, кінь» - символізують успіх тварин та людей. Писанка «півень» - символізує захист від вогню, блискавки. Писанка «квіти» - символ ще не народжених дітей. Писанка «з релігійними атрибутами» - символ Христової віри.

Колір на писанці : Червоний – колір життя, колір крові, дня, радості, любові. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості, буття. Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я. Чорний – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння. Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, жита, життя. Темні – спокій. Сполучення кольорів означає родинне благополуччя, успіх здоровя – все що за звичаєм бажаємо людям.

Відомі також, крім справжнього, яйця з глини, писанки з каменю й дерева,а також писанки в техніці « пап є-маше ». Сувенірним варіантом є також писанки,інкрустовані соломкою. Дуже гарно дивляться орнаменти з жовтої соломки на блакитному яйці. Солом яні стрічки наклеюються на папір і з готового солом яного « полотна » вирізають потрібні елементи і накладаються на фарбоване яйце.

Розгадування кросворду "Писанка".

По горизонталі: 1. Що випікали жінки напередодні Великодніх свят? 2. Найбільше християнське свято, воскресіння Ісуса Христа. 3. Боголюдина; народжений Дівою Марією у містечку Вифлеємі, що у Палестині. 4. Українські обрядові пісні, хороводи навколо церкви у Великодні свята. 5. Розфарбовані за допомогою пензля і фарб яйця. 6. Яйця, розмальовані в один колір. 7. Яйця з різними кольоровими плямами на тлі чорного або якогось іншого кольору. По вертикалі: 1. Яйце, розписане (воском) мініатюрним орнаментом за допомогою писанка.

Відповіді: По горизонталі: 1. Паска. 2. Великдень. 3. Ісус. 4. Гаївки. 5. Мальованки. 6. Крашанки. 7. Крашанки. По вертикалі: 1. Писанка.

Сьогодні писанка стала символом відродження весняного сонця, всього живого. Його почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка. У місті Коломиї, що на Івано- Франківщині, є музей писанки. Єдиний у світі !

Писанка (Хід роботи) 1. Зварили яйце (можна сире) 2. Обезжирили у розчині оцту 3. Підсушили 4. Намічаємо основні лінії орнаменту олівцем, парафіном. 5.Після оформлення писанки малюнком опускаємо у фарбник ( 5 -7 хв); 6.Просушуємо (обтираємо насухо); 7.Знімаємо парафін.

Перед розписом яйце добре опустити на кілька хвилин в розчин оцту в пропорції один до одного, щоб обезжирити. Розписують сирі яйця. Воском промальовують ті місця, які мають залишитися білими, тобто наносять узор на біле яєчко, потім кладуть у найсвітлішу (жовту) фарбу – і воно стає жовтим( крім місць записаних воском). Витягнувши та обсушивши майбутню писанку, всі частини орнаменту, що мають бути жовтими. Вкривають воском. І знову кладуть в трохи темнішу фарбу, далі в третю і т.д. Узори, що були вкриті воском, відповідно дають орнамент. Розчин фарб тримають холодним, щоб нанесений воском малюнок не розтопився. Поступове накладання нових елементів орнаменту і поступове опускання яйця в різні кольори утворює дуже вишукані і складні композиції. Після закінчення фарбування писанку підігрівають, щоб зняти нанесені на яйце воскові лінії. Колись для цього ставили у гарячу піч, де віск сам стікав з писанок.

Писанка Нелегка справа творити писанки, але вона не повинна нами забуватись, тому розпочнемо: Малюютьписанкиспеціальним знаряддям «писачком». Це маленька металева трубочка (лієчка) з деревяним держаком, у яку заливають розтоплений віск, потім нагрівають над полумям свічки. Ще один писачок – «кульку» виготовляють так. У кінець палички встромляють голку або шпильку з потовщенням на кінці. На відміну від роботи писачком кульку вмочують щоразу у гарячий віск і швидко наносять на яйце. Виходить щось на зразок коми. З таких елементів виконують візерунок і застосовують у так званій «лемківській» писанці.

Що подарувати на Пасху? Неможливо уявити собі пасхальне вітання без крашанки чи писанки

Якщо людина, яку ти хочеш поздоровити з Великоднем знаходиться далеко, то можна відправити Великодню листівку.

Использован материал сайта