Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідне обґрунтування. Маса та розміри атомів і молекул. Кількість речовини.

1. З яких частинок складаються всі речовини? 2. Чи можна стверджувати, що молекула є найменшою частинкою речовини? 3. Що можна сказати про молекули тієї самої речовини й різних речовин? 4. Як розміщені молекули в речовині: щільно чи з проміжками? 5. Який характер руху молекул у речовині? 6. Як залежить рух молекул від температури речовини? 7. Як сили діють між молекулами в речовині?

План заняття: 1.Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. 2.Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. 3.Відносна молекулярна й атомна маса. 4.Кількість речовини. Молярна маса. 5.Стала Авогадро, її фізичний зміст. 6.Обчислення маси молекули та кількості молекул в обємі речовини.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. Молекулярна фізика це розділ фізики, який розглядає властивості тіл як сумарний результат руху та взаємодії величезної кількості молекул, з яких складаються ці тіла. Галузі застосування молекулярної фізики: фізика металів, полімерів і плазми; Кристалофізика; фізико-хімічна механіка.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. Основою молекулярної фізики є молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ) – теорія, яка пояснює теплові явища в макроскопічних тілах і внутрішні властивості цих тіл на основі уявлень про те, що всі тіла складаються з окремих частинок, які рухаються хаотично.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. «Все у світі складається з дуже маленьких неподільних частинок атомів.» Демокріт

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. В XVII ст. І. Ньютон зробив спробу пояснити розширення газів на основі передбачення, що молекули намагаються заповнити простір.

1. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини. У XVIIІ ст. прихильник і пропагандист МКТ М.Ломоносов сформулював основні положення цієї теорії, які не зазнали суттєвих змін і до сьогодні.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Основні положення МКТ: 1) Всі речовини дискретні, вони складаються з молекул і атомів. Молекула дрібна електронейтральна частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості. 2) Молекули і атоми всіх речовин перебувають у безперервному хаотичному русі. 3) Між молекулами всіх речовин діють сили притягання й відштовхування.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Переконатися в існуванні молекул та оцінити їхні розміри можна так:

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Переконатися в тому, що молекули рухаються можна так:

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. У 1827 р. англійський ботанік Роберт Броун, спостерігаючи під мікроскопом рух спор рослин у краплині рідини, виявив, що ці частки перебувають у «нескінченному танці» і що траєкторія руху кожної частинки є ламаною лінією

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Броунівський рух розглядається як наочне дослідне підтвердження руху молекул. Броунівський рух це рух найдрібніших частинок твердої речовини під ударами молекул рідини чи газу, у яких ці частинки містяться.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Дифузія речовин це явище проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої речовини внаслідок дотикання цих речовин. Осмос – дифузія види через напівпроникаючі мембрани.

2. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування. Основне завдання молекулярно-кінетичної теорії: установити звязок між макроскопічними та мікроскопічними параметрами речовини й, виходячи з цього, визначити рівняння стану цієї речовини.

3. Відносна молекулярна й атомна маса. Розміри молекул і атомів надзвичайно малі.

Відносна молекулярна маса Mr це відношення маси молекули до 1/12 частини маси атома Карбону: Відносна атомна маса Ar це відношення маси молекули до 1/12 частини маси атома Карбону. 3. Відносна молекулярна й атомна маса.

4. Кількість речовини. Молярна маса Фізичну величину, що визначає число молекул у певному тілі, називають кількістю речовини. У СІ кількість речовини виражають у молях. Молем називається кількість речовини, яка містить стільки ж молекул (атомів), скільки їх міститься в 12 г вуглецю.

Молярна маса M дорівнює відношенню маси речовини m до кількості молей ν у ній: де ν кількість речовини. Фізичний зміст молярної маси: молярна маса це маса одного моля речовини. Одиниця молярної маси в СІ кілограм на моль (кг/моль) 4. Кількість речовини. Молярна маса

Обєм одного моля речовини V можна знайти, розділивши молярну масу речовини М на її густину ρ : 4. Кількість речовини. Молярна маса

5. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Італійський фізик і хімік Амадео Авогадро в ХІХ ст. визначив кількість молекул в одному молі речовини. Цю кількість назвали сталою Авогадро

5. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Фізичний зміст сталої Авогадро: число Авогадро показує, що в одному молі будь- якої речовини міститься молекул. Якщо кількість речовини у певному тілі відома, легко обчислити число молекул N у цьому тілі:

5. Стала Авогадро, її фізичний зміст. Закон Авогадро: у рівних обємах різних газів за однакових умов завжди міститься однакова кількість молекул.

6. Обчислення маси молекули та кількості молекул в обємі речовини. Визначити масу молекули можна у такий спосіб: 1)Молярну масу речовини М розділити на число молекул в одному молі речовини, тобто на число Авогадро: 2)Масу всієї речовини m розділити на число молекул в ній N: 3)Густину речовини ρ розділити на концентрацію молекул n, тобто на їх число в одиниці обєму:

Число молекул N у деякому обємі речовини можна знайти також у декілька способів: 1)Число молекул N у речовині даної маси або даного обєму дорівнює добутку числа молекул в одному молі, тобто числа Авогадро, на число молей у речовині ν: 2)Число молекул N дорівнює відношенню маси речовини m до маси однієї молекули: 3)Число молекул N дорівнює добутку числа молекул в одиниці обєму речовини, тобто їх концентрації n на їхній обєм V: 6. Обчислення маси молекули та кількості молекул в обємі речовини.

Домашнє завдання: Гончаренко С.У. Фізика: навчальний посібник для ліцеїв та класів природничо-наукового профілю. 10 кл – К.: Освіта, с § 1-8 Генденштейн Л.Е., Ненашев І.Ю., Фізика. 10 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів: рівень стандарту – Х.: гімназія, – 272.: іл. § 18, 19, впр. 18, 21.