Підготувала Учениця 10 класу Донецької ЗШ І-ІІІ ступенів 149 Руденко Марія Учитель Романенко Н.М.

16 жовтня 1918 р. – маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах. 18 жовтня 1918р. – обрання у Львові політичного керівництва українського політичного руху. 19 жовтня 1918 р. – постанова Національної Ради про утворення на українських землях Австро- Угорщини єдиної Української держави. 1 листопада 1918 р. – о 7-й годині ранку захоплення українськими військами на чолі з Д. Вітовським найважливіших обєктів у Львові та інших містах Східної Галичини. 13 листопада 1918 р. – проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич.

Петрушевич Євген ( ) Український громадянсько- політичний діяч. Доктор права. Під час Першої світової війни – член Головної української ради та Загальної української ради. В рр. – голова Української парламентської репрезентації в автрійському парламенті. Обраний президентом Української Національної Ради (фактично – Президентом ЗУНР). До кінця свого життя перебівав в еміграції у Берліні.

ЗУНР ( – ) Президент Є.Петрушевич 1918, листопада – обрання депутатів до Української Народної Ради, наділеної представницькими і законодавчими функціями. Аграрна реформа Конфіскація маєтків великих землевласників, переважно польських. Землю планувалося передати малоземель- ним і безземельним українським селянам. Злука з УНР Обєдння військових, політичних та економічних ресурсів. Збройні сили ЗУНР УГА: 100 тис. чол. (з них 40 тис. брали участь у війні ЗУНР і Польші у 1919 р.)

Герб Прапор

Створення дієвих органів законодавчої й виконавчої влади в центрі та на місцях шляхом проведення демократичних виборів. Закон про громадянство, проголошення української мови державною. Земельна реформа. Закон про 8-годинний робочий день. Установлення державної монополії на продаж найважливіших продуктів. Уведення національної валюти – гривні та карбованця. Закон про основи шкільництва. Закон про національні меншини, що гарантівав ім 30% місць у майбутньому парламенті. Створення УГА на чолу з М. Омеляновичем-Павленком. 22 січня 1919 р. На Софійському майдані Києва урочисте проголошення Акта Злуки. Украплення міжнародних позицій. Україно-польська війна.

Українська Галицька Армія (УГА) – збройні сили УНР, формування яких розпочалося відразу після листопадового повстання 1918 р. У Львові і продовжувалося в ході українсько-польської війни рр. Акт злуки – акт про обєднання двох українських державних утворень – УНР та ЗУНР – в єдину незалежну українську державу, який продемонстрував прагнення українського народу до соборності.

1 листопада 1918 р. – початок україно- польського протистояння, яке призвело до війни. 11 листопада 1918 р. – захоплення польськими військами Перемишля. Січень 1919 р. – переформування УГА в регуляну армію; польсько-українські переговори за посередництвом Англії. Лютий 1919 р. – місія Антанти на чолі з генералом Ж.Бартельмі, що мала розвязати питання про перемиря з Польщею.Умови: місія вимагала негайно припинити воєнні дії; Львів та Дрогобицький район залишалися за Польщею. Уряд ЗУНР відхилив пропозицію. Квітень 1919 р. – надання Польщі Францією військової допомоги (прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів на чолі з генералом Ю. Галлером.)

Травень 1919 р. – початок наступу польської армії по всьому фронту; підтримка польського наступу Румунією, що захопила частину галицького Підкарпаття; невдала спроба УГА зупинити наступ поляків на Золотій Липі; відступ українських військ до р.Збруч. Червень 1919 р. – Чортківська офензива – наступальна операція, в ході якої 25 тис. Українських вояків примусили відступати по всій лінії фронту стотисячну польську армію; виснаження армії УГА безперервними боями протягом трьох тижнів. 25 червня 1919 р. – визнання представниками Антанти на Паризькій конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини. Липень 1919 р. – окупація поляками Східної Галичини; відстіп УГА до річки Збруч.

Начальними командантами за організаційного періоду були: полковник Дмитро Вітовський (до 5 листопада 1918), полковник Григорій Коссак (до 9 листопада 1918), полковник Гнат Стефанів (до 10 грудня 1918); згодом генерал М.Омелянович-Павленко (до 9 червня 1919), генерал Олександр Греков (до 5 липня 1919), полковник Альфред Шаманек (до 21 лютого 1920) і полковник А.Вітошинський (до 1 березня 1920).