Використання діалогічних методів навчання на модульних заняттях мови і літератури

Актуальність досвіду Діалог у навчанні або навчальний діалог – своєрідна форма спілкування з метою реалізації цілей навчання і виховання. Це – взаємодія між учасниками педагогічного процесу в умовах навчальної ситуації, що відбувається у мовленні під час якого здійснюється обмін інформацією між партнерами і регулюються взаємини між ними.

Шляхи побудови розвивальної взаємодії учитель – учень Спрямування діалогу не тільки розвязання проблемних завдань, а й оптимальне спілкування і розвиток учнів; Спрямування діалогу не тільки розвязання проблемних завдань, а й оптимальне спілкування і розвиток учнів; Створення позитивного емоційного мікроклімату в класі за допомогою пізнання психологічних закономірностей перебігу навчального процесу і комунікативної діяльності, уникнення стресогенних факторів, барєрів спілкування, нерозуміння; Створення позитивного емоційного мікроклімату в класі за допомогою пізнання психологічних закономірностей перебігу навчального процесу і комунікативної діяльності, уникнення стресогенних факторів, барєрів спілкування, нерозуміння; Облік психофізичних особливостей учнів, рівня їхніх знань і умінь, мотивації, досвіду вірування, оцінювання і критичної рефлексії; Облік психофізичних особливостей учнів, рівня їхніх знань і умінь, мотивації, досвіду вірування, оцінювання і критичної рефлексії; Здатність комплексно оцінювати конкретну проблемну ситуацію і реальні умови навчальної взаємодії (настрій класу, підготовленість чи втомленість учнів тощо); Здатність комплексно оцінювати конкретну проблемну ситуацію і реальні умови навчальної взаємодії (настрій класу, підготовленість чи втомленість учнів тощо); Реалізація не тільки зовнішнього, а насамперед внутрішнього діалогу кожного учня через систему педагогічного стимулювання діалогу думок, позицій, поглядів особистості; Реалізація не тільки зовнішнього, а насамперед внутрішнього діалогу кожного учня через систему педагогічного стимулювання діалогу думок, позицій, поглядів особистості; Стимулювання пізнавального інтересу особистості добором оптимального змісту і форм діалогічної взаємодії; Стимулювання пізнавального інтересу особистості добором оптимального змісту і форм діалогічної взаємодії; Створення атмосфери соціальної спонтанності – вільного обміну думками, ситуацій успіху, знаття психологічної напруги, тривожності, оцінок – обмежень тощо; Створення атмосфери соціальної спонтанності – вільного обміну думками, ситуацій успіху, знаття психологічної напруги, тривожності, оцінок – обмежень тощо; Організація культури обміну думками, колективного співробітництва, взаємодії, пошуку компромісу, вміння розуміти іншого, зокрема, його мотиви, соціальну і рольову позиції, відношення до себе й інших людей Організація культури обміну думками, колективного співробітництва, взаємодії, пошуку компромісу, вміння розуміти іншого, зокрема, його мотиви, соціальну і рольову позиції, відношення до себе й інших людей

Технології, що сприяють формуванню комунікативної компетентності 1.Технологія адаптивної системи навчання (забезпечує значне підвищення активності кожного учня на кожному уроці, можливість кожному оволодіти мовою як засобом спілкування, викладати свої думки і своє емоційне і світоглядне розуміння життя). 2.Технологія педагогіки співробітництва (допомагає зро- бити навчальний процес творчо насиченим і цікавим). 3.Технологія розвивального навчання (сприяє вироблен- ню вмінь, навичок). 4.Нетрадиційні форми проведення уроків (сприяють розвитку оригінального й творчого мислення). 5.Самостійне навчання: письмові роботи, навчальні проекти (творчі роботи, реферати, доповіді тощо).

За положенням у просторі і часі: контактне, дистантне. За положенням у просторі і часі: контактне, дистантне. З погляду форм існування мови: усне, пись- мове. З погляду форм існування мови: усне, пись- мове. З погляду перемінної постійної позиції Я- говорю і Ти-слухаєш: діалогічне і монологічне. З погляду перемінної постійної позиції Я- говорю і Ти-слухаєш: діалогічне і монологічне. Характеристика форм спілкування

Конструктивна Організаторська Комунікативна Конструктивна Організаторська Комунікативна Добір і організація Організація навчальної Види спільної навчального діяльності, вибір форм діяльності матеріалу роботи Навчальна Виховна Розвивальна Навчальна Виховна Розвивальна Функції спілкування

Компоненти навчальної-мовної ситуації спілкування Навчально-мовна ситуація – найбільш зручна структурна одиниця для представлення мовної моделі уроку: хто говорить – пише (адресант); хто говорить – пише (адресант); кому (адресат); кому (адресат); чому (причина); чому (причина); для чого – навіщо (завдання висловлення); для чого – навіщо (завдання висловлення); як (в усній чи письмовій формі, у якому стилі); як (в усній чи письмовій формі, у якому стилі); де (місце, де відбувається спілкування); де (місце, де відбувається спілкування); коли, як довго (час, коли відбуваються спілкування) коли, як довго (час, коли відбуваються спілкування)

Форми організації діалогічної взаємодії Комунікативно-мовні завдання на основі опорного тексту; Комунікативно-мовні завдання на основі опорного тексту; Прислівя і приказки в розповіді; Прислівя і приказки в розповіді; Гра зі словом; Гра зі словом; Рольова гра; Рольова гра; Диспут; Диспут; Дебати; Дебати; Дискусія; Дискусія; Ділова гра; Ділова гра; Коло ідей; Коло ідей; Карусель думок. Карусель думок.