Досвід роботи вчителя української мови та літератури ДЗОШ 43 Дорошевої І.П. Формування та розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках української мови і літератури

... якщо хочеш виміряти небо, землю та море, починай з виміру себе Г.С.Сковорода

Модель компетентнісно спрямованого навчально- виховного процесу ЗМІСТ ОСВІТИ Знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення МЕТА Формування та розвиток особистості ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ організаторська,управлінська,консультативна МЕТОДИ НАВЧАННЯ активні та інтерактивні ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ активна, самостійна, самоосвітня РЕЗУЛЬТАТ НАВЧАННЯ рівень компетентності особистості ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ групові та індивідуальні ЗАСОБИ НАВЧАННЯ Медіа-засоби, ситуативні завдання, програми самоосвіти

Анкета Мета: виявлення рівня готовності особистості до самоосвіти. 1.Чи часто у вас виникає потреба у більш досконалому вивченні теми ? а) часто; б) іноді; в) не виникає. 2.З чим пов'язане це бажання? а) з реалізацією мети підвищити рівень навчальних досягнень з теми; б) з інтересом до вивчення предмета; в) з метою надолужити пропущений через різні обставини навчальний матеріал. 3.Чи вмієте самостійно обирати джерела інформації у процесі самоосвіти? а) так; б) іноді; в) ні. 4.Чи вмієте ви опрацьовувати джерела інформації без сторонньої допомоги з боку дорослого? а) так; б) іноді; в) ні. 5.Чи так плануєте ви свою самоосвітню діяльність? а) так; б) іноді; в) ні. 6.Чи вмієте ви критично оцінювати результати своєї самоосвітньої роботи? а) так; б) іноді; в) ні. Обробка результатів Усі відповіді так заслуговують на 2 бали, іноді – 1 бал, ні – 0 балів. Друге питання: а) і в) – 1 бал, б) – 2 бали. Інтерпретація за 12-бальною шкалою: 1-3 бали – початковий рівень; 4-6 – середній; 7-9 – достатній; – високий рівень.

Пам'ятка для тих, хто займається самоосвітою 1. Дотримуйтеся режиму: заняття в один і той самий час полегшують самоосвітню роботу. Найбільш продуктивними бувають заняття зранку або після відпочинку. 2. Свіже повітря значно підвищує дієздатність організму. Працюйте в провітреній кімнаті. 3. Під час занять зберігайте правильну позу: це попереджає передчасне стомлення. Не спирайтеся грудьми на край стола, руки краще покласти на стіл. 4. Робіть короткі перерви хв після кожної години роботи. Це дозволить уникнути перенапруження та допоможе краще засвоїти матеріал. 5. Чергуйте розумову роботу з фізичною. Зміна занять – гарний відпочинок. 6. Зробіть усе, щоб у приміщенні, де ви працюєте, було тихо: розмови сторонніх, включений плейєр, радіоприймач, телевізор відволікають від роботи. 7. Всі необхідні для заняття приладдя підготуйте заздалегідь, непотрібні речі приберіть зі стола, щоб вони не заважали під час роботи. 8. Читайте швидко, але не поспіхом. Це одна з умов усвідомленого читання. 9. Намагайтеся зрозуміти зміст кожного речення шляхом постановки питань (про що говориться? тощо). 10. Встановіть хід думки: йде вона від основного положення до доказів чи навпаки. 11. Якщо при читанні книжки або підручника щось залишилося не зовсім зрозумілим, зверніться до додаткових джерел, наведіть точні довідки та з'ясуйте питання до кінця. 12. Якщо в роботі зустрілися ускладнення, не переймайтеся, зробіть перерву, подумайте над питанням і візьміться за роботу знову. 13. До умов успішної розумової праці відносяться й психологічні фактори: цілеспрямованість, натхнення, посилення волі, самостійність і наполегливість у праці. Намагайтеся виробити у себе такі якості. 14. Роботу над доповіддю, твором не відкладайте на останній день. Розподіліть її рівномірно частинами протягом усіх відведених днів. Виконавши роботу, перевірте її.

ПРИЙОМИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ВИСЛОВЛЕННЯ ПРИПУЩЕНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВЯЗКІВ АНАЛІЗ ФАКТІВ ЗІСТАВЛЕННЯ ФАКТІВ ПЕРЕВІРКА ДОВЕДЕННЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ВИСНОВКІВ ФОРМУЛЮВАННЯ ВИСНОВКІВ

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ Проблемна ситуація Це ситуація, яка виникає внаслідок такої організації вчителем взаємодії учнів з обєктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою розвязувати його. Сутність пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомогою тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі, вирішити протиріччя, що виникли. Методи проблемного навчання -проблемний виклад; -евристичний (частково- пошуковий); -пошуковий;-дослідницький. Проблема Проблема Такий різновид питання, відповідь на яке не міститься в накопичених учнями знаннях і способах діяльності, тому вимагає відповідних практичних дій, відмінних від простого інформаційного пошуку.

Способи створення проблемної ситуації -зіткнення школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення; -спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань; -спонукання до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вважають вірними, обгрунтування вибору; -спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій; - спонукання до висування гіпотез,формування висновків та їх перевірки тощо. Вимоги до проблеми Проблема повинна: - містити в собі пізнавальне утруднення (тобто невідому галузь знань, яку необхідно пізнавати); - бути повязаною з емоціями субєкта (новизна;незадоволеність тими знаннями, що має; диво); -передбачати можливість висувати гіпотези; -відбивати специфіку науки навчальної дисципліни.

Функції проблемного навчання на різних етапах навчання ­ формування інтересу до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації пізнавальної діяльності; ­ спонукання до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання на етапі осмислення та засвоєння; ­ спонукання до використання знань, оволодіння способами діяльності, використання їх у нових ситуаціях на етапі закріплення засвоєного; ­ виявлення рівнів засвоєння змісту освіти, активності, самостійності як певної цілісності на етапі контролю навчально-пізнавальної діяльності.

Урок у технології проблемного навчання Етапи Дії вчителя й учнів Методи та засоби реалізації Організаційний Вчитель перевіряє підготовку учнів до заняття; Вчитель сприяє організації уваги учнів Привітання, побажання хорошого настрою

Актуалізація опорних знань Вчитель сприяє відтворенню знань, умінь, життєвого досвіду учнів; Вчитель перевіряє готовність учнів до сприйняття нового матеріалу робота з текстом підручника; мозковий штурм; диктант; короткі перевірочні роботи; фронтальна бесіда

Зіткнення учнів з проблемою й висловлення первинних гіпотез Вчитель пропонує проблемну ситуацію, яка може ґрунтуватися на здивуванні або пов'язана з інтелектуальним утрудненням; Учням пропонуються суперечливі факти, теорії, точки зору; Учні усвідомлюють утруднення та шукають способи розв'язання проблеми шляхом здогадки або висунення гіпотез Спостереження; Досліди; Пошук фактів; Аналіз даних; Асоціативний ряд

Визначення теми й мети уроку Учні за допомогою вчителя формулюють навчальну проблему та через неї тему й мету уроку Фронтальна бесіда

Робота над гіпотезами, висловленими учнями Учні збирають та аналізують дані, необхідні для розв'язання проблеми; Учитель сприяє актуалізації життєвого досвіду учнів; Вчитель спонукає учнів до висунення ідей (заохочувальними словами, підказками); надає диференційовану допомогу Робота з різними джерелами інформації; Проведення досліджень; Вивчення таблиць, графіків; Перегляд відеосюжетів

Обговорення гіпотез. Загальний висновок Учні визначають причинно-наслідкові зв'язки, формулюють гіпотезу; Учні за допомогою вчителя або самостійно формулюють висновки щодо проблемного питання, запропонованого на початку уроку мозковий штурм; побудова структурно-логічних схем; спілкування питання-відповідь;

Підсумок Вчитель проводить бесіду, підбиває підсумок уроку, коментує відповіді та роботу учнів Відповідь на такі запитання: Які нові знання ви отримали? Що нового ви дізналися про причинно-наслідкові зв'язки, які пояснюють це явище? Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?

Домашнє завдання Вчитель сприяє розумінню учнями цілей, змісту й способів виконання домашнього завдання