Торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства

Об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку. Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.

Якби років сто тому хтось сказав, що у 21 столітті знову виникне рабство, у це, мабуть, ніхто й не повірив би. Але це явище – ще одна ознака нашого часу.На сьогодні торгівля людьми є однією з найприбутковіших тіньових бізнесів у світі – вона дає мільйонні прибутки і знаходиться на рівні з торгівлею зброєю та наркотиками. В пошуках кращої долі їдуть тисячі людей у інші країни. В саме таких умовах і організували злочинні угрупування свій кримінальний бізнес. Експорт живого товару (а предметом торгівлі є жінки, чоловіки і навіть діти) здійснюється у Туреччину, Італію, Іспанію, Німеччину, Балканські та Скандинавські країни, Угорщину, Чехію, Грецію, Росію, ОАЕ, Ізраїль, США.

Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та необізнаність постраждалих призвели до того, що й наша країна перетворилася на дешевий постачальник робочої сили у інші країни. Особливо гостро ця проблема стоїть на заході України, а саме, в Чернівецькій, Волинській та Закарпатській областях, де величезна кількість громадян, не маючи можливості працювати, вже виїхала на заробіток за кордон. Так, лише у Івано-Франківської області (з майже 1,5 мільйонів населення) 250 тисяч працюють у інших країнах.

За даними Міжнародної організації з міграції, Державного інституту проблем сімї та молоді, деяких інших неурядових організацій, серед українців, які вирушили на пошуки щастя, більшість складають молоді люди віком від 15 до 30. Половина з них вже мають дітей. Виїжджають по-різному. Їдуть до ближніх, до друзів, до знайомих, до родичів, найчастіше навіть не підозрюючи, що їх там чекає. Відомі, наприклад, випадки, коли з торгівлею людьми були повязані родичі або близькі знайомі емігрантів.

Звичайно, торгівля і рабство людьми є лише похідними і частиною проблеми нелегальної трудової міграції – адже поки у нас в країні не зявиться достатня кількість робочих місць, проблема буде існувати. А безробіття в Україні щорічно зростає. Так, якщо в 1995 році нараховувалося лише 161 тисяча безробітних, то вже у 2001 році ця кількість зросла у шість разів і склала 1 млн. 28 тис осіб. Cьогодні ця цифра сягає вже близько 1, 5 млн. людей. В українського безробіття є своя особливість – вона має жіноче обличчя. Так, за повідомленням Державного комітету статистики України, більшість з тих, хто шукає роботу, складають жінки та дівчата..

Де знайти роботу? Найрізноманітніші фірми та посередники пропонують працевлаштування за кордоном – продавщицею у Стамбулі, робітницею на апельсинових плантаціях у Греції, прибиральницею в Німеччині, гувернанткою у Великобританії... Може здатися, що це цілком пристойні роботи, але зауважте: коли ви так думаєте – торгівцям людьми легше спіймати Вас на гачок.

Отже, зачекайте, не поспішайте казати Так на будь-яку пропозицію поїхати працювати за кордон, оскільки необачність може коштувати вам дуже дорого. Краще подивіться: можливо, ви ще не всі можливості використали в України? Якщо ж ви все ж таки вирішили ризикнути, то поміркуйте, чи варто їхати саме у цю країну. На заході люди заробляють гроші тяжкою працею, а не так, як ми бачимо у мильних операх. Дізнайтеся більше про життя та проблеми у цій країні, куди хочете виїхати, аби не мати хибних уявлень про легкі гроші за кордоном.

Є, звичайно, організації, які допомагають нашим співвітчизникам за кордоном. Варто, наприклад, назвати благодійний фонд Карітас, який через свої представництва у різних країнах намагається підтримати емігрантам, які потрапили у рабство. Займається він також й просвітницькою діяльністю. Так, наприкінці минулого року відбулася заключна конференція Міжнародна співпраця в запобіганні торгівлі людьми та допомозі потерпілим, організована благодійним фондом Карітас – Україна, в якій взяли участь представники різних державних та недержавних організацій, що займаються цим питанням.

В структурі Міністерства внутрішніх справ України та в обласних управліннях внутрішніх справ створено спеціалізовані підрозділи з боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми. Так, за поданням органів внутрішніх справ за період з 1999 року було порушено понад 850 кримінальних справ. Але всім ясно одне: поки не налагодиться життя в нашій країні, остаточно проблема вирішена не буде. Тому й зрозуміло, чому, за статистикою, потенційними емігрантами з України є нині 76% молодих людей, які просто не бачать тут свого майбутнього. Чи зміниться щось в нашій країні? Дуже хотілося б сподіватися…

У ситуації з торгівлею людьми порушуються такі базові права: Право на життя, свободу та особисту недоторканість: безпідставне затримання чи арешт означають, що вони були здійснені з порушенням чинного законодавства, строк затримання не вказується та не висуваються конкретні звинувачення, а іноді ці затримання закінчуються смертю затриманого. Свобода від рабства: серед видів насилля – примусова праця без оплати чи боргова залежність. Право на свободу від катувань, жорстокого чи нелюдського поводження: особи, які потерпіли від торгівлі людьми, дуже часто піддаються фізичному та психологічному насильству, ґвалтування та катуванням. Під час затримання вони інколи зазнають принизливого ставлення до себе.

Право на відпочинок: порушенням прав людини є примушування людей працювати більшу кількість годин на день без вихідного дня. Цей пункт дуже часто порушується по відношенню до хатніх робітниць. Свобода одруження: права жінок порушуються, коли у шлюбі вони не мають рівних прав із чоловіками або коли жінок змушують укласти шлюб проти волі.