Ми переконуємо себе, що життя буде кращим, коли ми одружимося, народимо дитину, потім другу. Потім ми розчаровуємося, що наші діти ще замалі і чекаємо, що все стане краще коли вони подорослішають. Пізніше ми хвилюємося через те, що вони вже стали підлітками і нам потрібно якось справлятися з ними. Безсумнівно, ми будемо щасливіші коли вони виростуть із своїх «…надцяти» років. Ми говоримо собі, що наше життя буде кращим коли чоловік/дружина повирішує свої проблеми, коли буде красивіша машина, коли візьмемо відпустку, коли, врешті, вийдемо на пенсію. Правда в тому, що немає більш кращого часу бути щасливим ніж зараз. Якщо не тепер, то коли? Твоє життя завжди буде повне викликів. Краще прийняти все як є і бути щасливим не зважаючи ні на що.

Дуже довго здавалося, що життя от-от розпочнеться.Справжнє життя!!! Але завжди щось ставало на перешкоді: важке випробування, яке потрібно пережити; робота, яку потрібно доробити; час, який потрібно комусь присвятити; рахунок, що необхідно сплатити. А ось вже потім заживемо. Нарешті я зрозумів, що всі ці перешкоди і були життям. Усвідомлення цього допомогло мені побачити, що немає ніякої дороги до щастя. Щастя - ЦЕ і є дорога. Тому, насолоджуйся кожним моментом. Досить, чекати закінчення школи, початку навчання, чекати коли втратиш чи заробиш гроші, коли буде робота, до одруження, до вечора пятниці, до недільного ранку,чекати нової машини, до весни, до літа, до осені, до зими, до першого чи пятнадцятого числа, коли твою пісню прокрутять по радіо, коли помреш, коли народишся знову… перш ніж бути щасливим/ою.

Щастя – це ДОРОГА, а не пункт призначення. Немає іншого часу для того, щоб бути щасливим крім...ТЕПЕР!!! Немає іншого часу для того, щоб бути щасливим крім...ТЕПЕР!!! Живи, и насолоджуйся даною хвилиною. -Автор невідомий- А тепер, подумай і дай відповідь на наступні запитання: 1 – Назви 5 найбагатших людей на планеті. 2 – Назви 5 останніх переможниць «Міс світу». 3 – Назви 5 останніх лауреатів Нобілівської премії. 4 – Назви 5 останніх лауреатів кіно-премії «Оскар» за кращу роль.

Не зовсім вийшло? Важкувато, чи не так? Не хвилюйся, ніхто цього не памятає. Аплодисменти затихають! Призи покриваються пилом! Переможців внедовзі забувають. А зараз дай відповідь на ці запитання: 1 – Назви 3 учителів, які внесли неоціненний вклад в твою освіту. 2 – Назви 3 друзів, які допомогли тобі в скрутну хвилину. 3 – Згадай декілька чоловік, які викликали в тебе особливі почуття. 4 – Назви 5 осіб,з якими тобі подобається проводити час. Реально? Це вже легше, чи не так? Люди, які щось означають в твоєму житті, вони не записані в списках «найкращих», не мають грошей більше за всіх, не вигравали почесних призів… Це ті, хто піклується про тебе, цінують тебе, ті,хто не дивлячись ні на що,залишаються поряд. Задумайся над цим на хвилинку. Життя надто коротке! А ти, в якому списку? Не знаеш?

Дозволь пожати твою руку. Ти не серед самих «відомих», але серед тих, кого я згадав і надіслав це послання… Одного разу, на олімпіаді в Сіетлі,10 учасників стояло на старті 100-метрової бігової доріжки. Вони всі були людьми з особливими потребами. Прозвучав вистріл і розпочався забіг. Не всі могли бігти, але всі хотіли прийняти участь і перемогти. Деякі вже пробігли третину дистанції, коли один хлопчик спіткнувся, зробив декілька кувирків і впав. Він почав плакати. Решта, 9 учасників, почули його плач, зповільнили біг, оглянулись… Потім зупинилися і повернулись назад…Всі.. Дівчинка з синдромом Дауна присіла поряд з ним, обійняла і запитала: «Тепер тобі краще?» Потім, всі десятеро пішли пліч-о-пліч до фінішної лінії. Всі глядачі встали і зааплодували. Аплодисменти лунали дуже довго…

Ті, хто це бачив, досі про це говорять. Чому? Тому, що глибоко в душі,ми всі знаємо, що саме важливе в житті - означає набагато більше ніж перемагати для себе. Саме важливе в цьому житті – це допомагати іншим перемагати. Навіть якщо це означає, що потрібно сповільнити свою швидкість або вступити дорогу. Якщо ти відправиш цей лист, то можливо ми зуміємо змінити наші серця, а може серце ще когось… «Свічка нічого не втрачає, якщо від її вогню загоряється інша »