Виховання і поганий настрій несумісні.
Оцінюйте вчинок, а не особистість!
Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (доступно й лаконічно поясніть їй це), довідайтеся, що вона думає з цього приводу.
Дайте дітям самостійність.
Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього й час від часу аналізуйте з дитиною її правильні та хибні кроки на шляху до мети.
Не пропустіть моменту, коли досягнуто першого успіху.
Робіть вчасно зауваження. Дитина більше навчиться з прикладу, а не з критики.
Не застосовуйте сили. Це вчить дітей того, що сила - найголовніше у світі. Краще, якщо ви просто переконаєте..
Сутність дитини та її вчинки не одне й те саме