Повість Михайла Коцюбинського Тіні забутих предків – художнє відкриття життя народу Гуцульщини

Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.

Влітку 1911 року М. Коцюбинський побував у с. Криворівні, вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записав місцевий говір, пройнявся духом гірської природи

Відчуття казковості карпатського життя не полишає письменника

Життя горян у творі – це поєднання християнського та язичницького

Тема повісті: Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і природи

Ідея повісті: Гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя

Проблематика твору Гармонія між людиною і світом природи; проблема добра і зла; сила кохання і неможливість існування без нього; вплив мистецтва на людину; вибір між життям і смертю.

Тепла осінь Карпат. Невянуча краса природи зігріта вранішнім сонцем. Чарівні cмереки та усміхнені трави. І здається, що на всьому світі тільки дві барви: в зеленій - земля, в блакитній – небо. А над всім цим панують гори, які щохвилини змінюють свій настрій.

Система образів повісті

Іван Палійчук «Іван був девятнадцятою дитиною в гуцульській родини Палійчуків». Виплеканий дивовижною і таємничою природою Гуцульщини, ріс він розумним і допитливим хлопцем. Але був не такий, як усі діти: «Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить». Щось незрозуміле для оточуючих ховалося в його очах, таке, що і мати відвертала від нього очі. Іноді їй здавалося, що це не її дитина, а «бісеня».

Марічка

Палагна Дівчина з багацького роду. Жила природним життям, робила, як споконвіку робили її предки, як заведено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваблива як людина. Але не її вина, що Іван її не любив. Цілком природно, їй хотілося кохання, сильного чоловіка поруч.

Чугайстер Чугайстер виглядає як чоловік, але такий високий, як смерека, в білім одязі. До людини ставиться приязно, балакає з ним, гріється при ватрі, а лише бігає по лісах та поїдає лісовиці (нявки).

Мольфар Юра Людина, наділена надприродними здібностями, ворожбит. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину залежно від обставин та уподобань.

Образи-символи

Трембіта Трембіта особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для гуцулів. Її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.

Ватра Ватра це символ життя, незнищенності, символ одвічної вівчарської праці, що годує й підтримує людину.

Співанки й коломийки Співанки, коломийки це теж притаманні лише карпатському краєві фольклорні твори короткі, часто імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом про все в житті.

У 1964 році повість була екранізована відомим режисером Сергієм Параджановим

Хата-музей кінофільму Тіні забутих предків Хата-музей кінофільму Тіні забутих предків

Фрагменти фільму