ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ЗА ЗНАЧЕННЯМ І БУДОВОЮ: з підрядними з'ясувальними частинами з підрядними обставинними частинами з підрядними означальними частинами Для того щоб визначити вид складнопідрядного речення, потрібно врахувати: а) від чого залежить підрядна частина; б) засоби зв'язку між частинами; в) смислові відношення між частинами.

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ яких? 1. Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї (М. Нагнибіда). яких? [ ], (де). Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, у якому підрядна час­тина виконує функцію розгорнутого означення й пояс­нює в головній частині іменник, займенник або слово ін­шої частини мови в значенні іменника. Підрядна означальна частина відповідає на питання який? чий? котрий? і приєднується до головної підрядними спо­лучниками або сполучними словами. якого? 2. Спинився біля струмка, що біг Хрещатим Яром (В. Шевчук). якого? [ ],(що). НАПРИКЛАД:

Особливості речень НАПРИКЛАД: І тільки природа знаходить такі барви, що їх не відтворити жодною фарбою (І. Нечуй-Левицький). Підрядна частина в складнопідрядному з підрядним означальним стоїть після означуваного слова. Але якщо підрядна частина пояснює в головній частині займенник, то вона може стояти й перед головною. У головній частині складнопідрядного речення розглядуваного типу перед означуваним словом можуть бути вказівні слова той, такий, все, кожний, всякий. НАПРИКЛАД: Хто багато знає, той про все знає (Нар. творчість).

Розподільне письмо Прочитати. Подані речення виписати у два стовпчики: у перший складнопідрядні з підрядними означальними, у другий прості речення з поширеним відокремленим означенням. Замінити, де це можливо, складнопідрядні речення з підрядними озна­чальними простими реченнями з дієприкметниковими зворотами, а прості речення з дієприкметниковими зворотами складнопідрядними з підрядними означальними. 1. Це був північний нагірний схил, порослий густим лісом (В. Арсеньєв). 2. Війне вітерець, з крила пелюстку струсить, яку із саду перед тим приніс (Н. Тихий). 3. Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п'янить (Л. Талалай). 4. Перед нами була глибока ущелина, захаращена камінням та вітроломом (В. Арсеньєв). 5. Дзвенить криштальне джерело, що вийшло з глибини земної (М. Терещенко).

Дослідження- характеристика Прочитати. Схарактеризувати речення і визначити, у якому з них що виступає сполучником. Зробити фонетичний розбір виділених слів. 1.Це та яблунька, що ми посадили удвох (А. Малишко). 2. І голосом життя відлунює каміння на передзвін струмка, що розбудив туман (П. Осадчук). 3. Джерела додають нам чистоти такої, що наміри одразу злі зникають (П. Осадчук).

Самостійна робота (з елементом взаємоперевірки) Варіант 1 Не можна уявити нічне небо без зоряних ліхтариків, що споконвіку освітлюють земні дороги людей (В. Супруненко). яких? коли? яких? 1.[ ], ( спол.що…) 2. [ ], ( сп. сл. що…). 3. [ … ім.], ( сп. сл. що…). Варіант 1 Не можна уявити нічне небо без зоряних ліхтариків, що споконвіку освітлюють земні дороги людей (В. Супруненко). яких? коли? яких? 1.[ ], ( спол.що…) 2. [ ], ( сп. сл. що…). 3. [ … ім.], ( сп. сл. що…). Варіант 2 Весною пробуджується земля і вибухає барвами, які завжди хвилюючими снами входять у життя людини (В. Супруненко). яким? яким? які? [ ], ( сп.сл. які … ). 2. [ … ім. ], (сп.сл. які … ). 3.[ ], ( спол. які … ). Прочитати речення й визначити, якій із поданих схем відповідає його структура.