Нова навчальна програма з історії: стратегічні перспективи та вимоги до організації уроку історії Десятов Дмитро Леонідович, к. пед. н., доцент кафедри суспільствознавчої освіти МОІППО Адреса персонального сайта:

Чим викликане прийняття нової навчальної програми з історії? Напрацювання цілого пакета нормативних освітянських документів національного значення: Національної стратегії розвитку освіти в Україні на роки, Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, Державної цільової соціальної програми «Сто відсотків», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Світова тенденція впровадження у практику навчання принципово нового типу програм, які спрямовують організацію навчання на набуття учнями певного досвіду.

Які основні відмінності помітні між новим і попереднім варіантом навчальної програми з історії? В концептуальній складовій нової навчальної програми з історії відбулося певне зміщення акцентів. У новій навчальній програмі з історії навчальний зміст усіх курсів розвантажено шляхом відмови від його деталізації. Розширився перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Пропедевтичний курс побудовано на основі іншої моделі: поєднання сукупності відомостей зі спеціальних дисциплін з навчальним матеріалом з історії України.

Яким чином задекларовані в програмі теоретичні положення повинні знайти своє відображення в плануванні, організації та проведенні уроку історії? Орієнтуючись на визначені в програмі державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів повинен конкретизувати освітні, розвивальні та виховні цілі у планах-конспектах окремих навчальних занять, чітко сформулювавши їх як очікувані результати навчання. Визначити, які методи особистісно-орієнтованого навчання будуть використані на уроці. Передбачити активну пізнавально-творчу діяльність учнів на уроці.

Як організувати практичне заняття на уроці історії? Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання учнями відповідно сформульованих завдань. 1-й етап – організаційний. Повідомляється тема заняття, його задачі, умови і способи проведення, форми роботи учнів). 2-й етап – розвязання пізнавальних задач. 3-й етап – обговорення готових рішень. 4-й етап – підведення підсумків.

«Успішність у вивченні історії, на моє глибоке переконання, означає вміти використовувати знання і поєднувати їх із навиками, а не запамятовувати все більше фактів. Як ми цього досягаємо і як допомагаємо учням розвивати вміння та навики для використання знань залежать не лише від того, що зазначено у програмі, а насамперед від того, як ми, вчителі історії, підходимо до предмету у класі» Дж. Гаммер «Для того, що б в класі відбувався розвиток мислення, програма за якою працює вчитель не повинна бути чіткою й жорстко структурованою, оскільки це паралізує думку» М. Ліпман